Постанова № 71866996, 25.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження в апеляційній інстанції №22-ц/796/1024/2018

справа №755/2258/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Довгополої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Арапіної Н.Є. 22 листопада 2017 року у м.Києві, у справі за позовом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

встановила:

В лютому 2017 року Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі ВССУ) звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 24368,15 грн. боргу.

Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 з 21 жовтня 2010 року був суддею цього суду, на період з 24 лютого по 31 березня 2014 року йому надано оплачувану відпустку, проте після її закінчення ОСОБА_3 до роботи не приступав та Постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року його звільнено з посади судді. Частина оплати відпустки відбулась за рахунок ще невідпрацьованого часу. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 не відпрацював частини оплаченої відпустки, ВССУ звернулось до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року провадження у справі закрито.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ВССУ подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про підвідомчість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Зокрема, зазначає, що відповідно до п.30 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» такі спори розглядом віднесені до повноважень судів загальної юрисдикції.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини, просив скаргу задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України (в редакції 2005 року) спір стосується проходження громадянином публічної служби, а відтак підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України (в редакції 2004 року) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України (в редакції 2005 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України (в редакції 2005 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно із п.15 ст.3 КАС України (в редакції 2005 року) професійна діяльність суддів розглядається як публічна служба.

Під поняттям проходження служби на посадах публічної служби в контексті п.2 ч.2 ст.17 КАС України (в редакції 2005 року) слід розуміти, що розгляд всіх питань, що виникають під час трудової діяльності на цих посадах, віднесено до повноважень судів адміністративної юрисдикції.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на п.30 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», яким визначено, що спори з приводу стягнення безпідставно сплачених (без достатньої правової підстави) грошових сум не є публічно-правовими, тому відповідні заяви слід розглядати в порядку цивільного судочинства (статті 1212, 1213 ЦК), колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із цим позовом, ВССУ визначило суму коштів як борг, що не був відпрацьований суддею у зв»язку із тим, що після закінчення відпустки не приступив до роботи і був звільнений. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ВССУ посилалось на положення КЗпП України, законодавства України про відпустки, проте на положення ЦК України, зокрема ст.ст. 1212, 1213 цього Кодексу, не посилалось.

З огляду на підстави та предмет заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, відтак провадження у справі підлягає закриттю.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374,375 , 381, 383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 22 листопада 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 січня 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов