Постанова № 71866849, 24.01.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Чернівці

Справа №724/467/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Владичана А.І.

суддів: Міцнея В.Ф., Лисака І.Н.

секретар Андрушків С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Буковина» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - Служба у справах дітей Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області, про виселення з наданням іншого житлового приміщення, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2017 року, головуючий у 1-й інстанції Гураль Л.Л.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Кредитна спілка «Буковина» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - Служба у справах дітей Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області, про виселення з наданням іншого житлового приміщення.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 17 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір споживчої кредитної лінії №001/2299 з лімітом в сумі 75000 грн. В подальшому додатковими договорами неодноразово збільшувався ліміт кредитної лінії, а також було продовжено строк дії основного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за указаним договором споживчої кредитної лінії між КС «Буковина» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, згідно з яким останній надав в іпотеку домоволодіння під АДРЕСА_1, належне йому на праві власності.

______________Провадження 22ц/794/98/18 Категорія 44

Також 25 липня 2013 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки №005/2132, згідно з яким відповідач поручилась за виконання зобов'язання боржника згідно з умовами договору споживчої кредитної лінії.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 3 лютого 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Буковина» заборгованість за договором споживчої кредитної лінії №001/2299 від 17.08.2010 року станом на 25.11.2014 року на загальну суму 186382,18 грн.

В рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння під АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів.

4 вересня 2015 року та 5 січня 2016 року позивач надіслав на адресу відповідачів письмові вимоги про добровільне звільнення ними та всіма членами сім`ї предмета іпотеки, які залишені без відповіді та задоволення.

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 7 липня 2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Буковина» заборгованість за договором споживчої кредитної лінії №001/2299 від 17.08.2010 року у розмірі 116750,32 грн, а також судовий збір в розмірі 1751,25 грн у рівних частках з кожного.

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9.03.2017 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Буковина» заборгованість за договором споживчої кредитної лінії у розмірі 70060,77 грн., а також судовий збір в розмірі 1378,00 грн у рівних частках з кожного.

Згідно з уточненими позовними вимогами просить виселити в примусовому порядку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з домоволодіння АДРЕСА_1 з наданням їм іншого житлового приміщення, яке належить на праві власності КС «Буковина», за адресою: АДРЕСА_2

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2017 року позов задоволено.

Виселено з домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з наданням їм іншого житлового приміщення, яке належить на праві власності КС «Буковина». за адресою: АДРЕСА_2 Вирішено питання щодо судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи мотивує тим, що судом у порушення вимог процесуального права розглянуто справу за відсутності представника відповідачів, який перебував на стаціонарному лікуванні, чим порушено право на захист.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, наявності передбачених ст. 39 Закону України «Про іпотеку», ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР правових підстав.

Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між КС «Буковина» та ОСОБА_1 укладено договір споживчої кредитної лінії № 001/2299 від 17.08.2010 року, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 75 000 грн на будівництво, ремонт, реконструкцію житла.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між КС «Буковина» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є домоволодіння АДРЕСА_1, належного іпотекодавцю на праві власності.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 3 лютого 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Буковина» заборгованість за договором споживчої кредитної лінії №001/2299 від 17.08.2010 року станом на 25.11.2014 року на загальну суму 186382,18 грн. У рахунок погашення кредитної заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння під АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів. Рішення набрало законної сили 29.05.2015 року (а.с. 14-15).

Крім того, рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 7 липня 2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Буковина» заборгованість за договором споживчої кредитної лінії №001/2299 від 17.08.2010 року у розмірі 116750,32 грн. (а.с. 22-24).

Також, рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 березня 2017 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Буковина» заборгованість за договором споживчої кредитної лінії №001/2299 від 17.08.2010 року у розмірі 70060,77 грн. (а.с. 25-27).

4 вересня 2015 року кредитною спілкою на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2 направлено листи №158, №159 з проханням добровільно звільнити житловий будинок АДРЕСА_1 в строк до 5 жовтня 2015 року (а.с.18-19).

5 січня 2016 року позивач звернувся до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з вимогою про добровільне звільнення вказаного домоволодіння (а.с. 20).

Зі змісту довідок Шиловецької сільської ради №848 від 14.08.2010 року та №807 від 22.07.2013 року вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 входять: дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_6, син ОСОБА_3, невістка ОСОБА_4 (а.с. 5-6).

Згідно з довідками Шиловецької сільської ради №243 від 10.02.2017 року та №224 від 08.02.2017 року, до складу сім`ї ОСОБА_4 входять: чоловік ОСОБА_3, неповнолітні діти: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 (а.с. 55, 57).

У житловому будинку «А» проживають ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітні діти; у будинку «Б» проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується актом фактичного користування та проживання Шиловецької сільської ради від 22.02.2017 року №48 (а.с. 56) та актом обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої дитини від 10.10.2017р., складеного Службою у справах дітей Хотинської РДА (а.с. 116).

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною першою ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселенні всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та часини третьої статі 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чиіншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку та ухвалення судового рішення про виселення мешканців з іпотечного майна, яке не придбане за рахунок кредитних коштів, підлягають застосуванню як положення частини другої статті 39 та/або частини першої статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і частини другої статті 109 ЖК УРСР.

Отже, за змістом зазначених норм особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), який є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 2 вересня 2015 року у справі № 6-1049цс15, від 14 грудня 2016 року у справі №6-1141цс16.

Судом встановлено, що відповідачами в іпотеку було передано житловий будинок, придбаний не за рахунок отриманих кредитних коштів, кредит був отриманий на будівництво, ремонт, реконструкцію житла.

9.10.2017 року на засіданні правління КС «Буковина» було вирішено запропонувати відповідачам надати для проживання житловий будинок житловою площею 44,9 кв.м., загальною площею 89,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 який належить на праві власності КС «Буковина», що підтверджується витягом з протоколу №39 від 09.10.2017 року, витягом про державну реєстрацію прав від 25.08.2015 року (а.с. 108-109).

З копії технічного паспорту на вказаний будинок вбачається, що він складається з трьох житлових кімнат, двох коридорів, кухні, ванної кімнати, комори, загальною площею 89,40 кв.м., житловою 44,90 кв.м. (а.с.118-119). Також, довідка про технічний стан нерухомого майна від 10.10.2017 року №738 містить в собі відомості щодо відсотку зносу вказаного будинку (а.с. 117).

За таких обставин відповідно до вказаних вимог закону суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про розгляд справи за відсутності представника відповідачів та порушення у зв'язку з цим права на їх захист не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 січня 2018 року.

Головуючий

Судді: