Ухвала суду № 71866460, 16.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/333/18 Головуючий 1 інстанції: Бородіна Н.М.

Справа №640/13849/15-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.1 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – судді - Протасова В.І.,

суддів - Грошевої О.Ю., Гришина П.В.,

при секретарі - Лисенко О.В.,

за участю прокурора - Князєвої О.Є.,

захисника-адвоката - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого на вирок Київського районного суду м. Харкова від 20 червня 2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий, який працює директором ПП фірма «Антей», зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнаний невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та виправданий.

Відповідно до вироку, ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що 06.03.2015 р. приблизно о 13:05 год., знаходячись у супермаркеті «Рост» за адресою: м.Харків, вул. Шевченко 142-А, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з каси супермаркету «Рост» здійснив крадіжку товару, який належний ТОВ «Респектплюс», а саме: 1) пакет «Рост» великий, 1 шт.; 2) пакет «Рост» стандартний, 2 шт.; 3) пиво A.Le Premium 4.7% 0,5л, 2 шт.; 4) печиво Зоологічне 300 грн., 2 шт.; 5) сосиски лікарські (Кременчуг), 0,370 грн.; 6) барракула г/к УВРК, 0,502 кг; 7) форель с/с, 0,320 кг; 8) сосиски шкільні, 0,550 кг; 9) цукерки «Raffaello», 3 шт., загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи - 541 грн. 53 коп. Після чого ОСОБА_2 поклав викрадений товар у пакет та перетнув лінію кас супермаркету «Рост» не розплатившись за нього, після чого з місця скоєння злочину зник.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений в суді першої інстанції своєї вини не визнав, показав, що він дійсно 06.03.2015р. близько 13:00 год. перебував у супермаркеті «Рост», де вибрав продовольчі товари та підійшов до каси, касир їх сканувала, він скановані продукти поклав у три пакети, потім касир взяла пляшку вина (яку він хотів придбати) та пішла з каси для з’ясування чи повинна пляшка бути упакована в коробку. Він поскладав скановані продукти у пакети, однак пакети залишив біля касового столу поруч із охоронцем та пішов, оскільки касир не поверталась, а він поспішав. Зазначив, що крадіжки не скоював та не мав умислу на це.

Висновки районного суду про необхідність виправдання обвинуваченого в інкримінованому злочині зроблені з наступних підстав.

Інформаційна довідка від 16.04.2015р., підписана представником ТОВ «Респектплюс» - адвокатом ОСОБА_3, згідно якої 12.03.2015р. проводилась інвентаризація ТМЦ, внаслідок крадіжки товару в супермаркеті «Рост» та виявлена недостача зазначеного в обвинуваченні товару, не відповідає вимогам нормативно-правових актів, що регулюють проведення інвентаризації на підприємстві.

Надані до суду на підтвердження наявності в супермаркеті товару до його викрадення прибуткові накладні не містять в собі обов’язкових реквізитів, що відображають господарську операцію із придбання товару, в них відсутні особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції – зокрема придбання товару. Печатка та підпис невизначеної особи, стоять не на прибуткових накладних, а на чистих аркушах паперу; у прибуткових накладних №№121102, 121103, 121104 від 02.03.2015р. зазначено, що товар є пересортицею.

Таким чином, районний суд дійшов висновку, що прибуткові накладні та інформаційна довідка не є належними доказами на підтвердження належності товару ТОВ «Респектплюс» та його вартості, а інших доказів стосовно нестачі товару в супермаркеті сторона обвинувачення не надала.

Судом першої інстанції вказано, що наявність в діях ОСОБА_2 об’єктивної сторони злочину не доведена, в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч.1 ст. 185 КК України, у зв’язку з чим обвинуваченого було виправдано.

В апеляційних скаргах:

-прокурор просить скасувати виправдувальний вирок у зв’язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; повторно дослідити докази по справі та ухвалити вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі. Мотивуючи скаргу вказав, що судом безпідставно визнано недопустимим доказом по справі довідку від 16.04.2015 року, підписану представником ТОВ «Респектплюс» - адвокатом ОСОБА_4 ОСОБА_4 довідка була отримана в порядку, передбаченому ст. 93 КПК України. Вважає, що сукупність доказів, наданих стороною обвинувачення, доводять факт наявності у підприємства товару, який є його власністю, встановлює вартість викраденого та факт здійснення ОСОБА_2 крадіжки при обставинах, викладених в обвинувальному акті;

-обвинувачений просить змінити мотивувальну частину вироку. Не погодився з висновком суду про визнання у якості допустимого доказу «резервної» копії диску відеозапису з камер відеоспостереження на місці подій від 06.03.2015 р. Вважає відеозапис таким, що містить ознаки підроблення та є недостовірним, отриманим в непередбачений КПК України спосіб, чому суд не дав належної оцінки. Зазначив, що крадіжки не вчиняв, товар залишив біля охоронця супермаркету, не дочекавшись касира, яка залишила своє місце роботи.

Заслухавши доповідь судді, з’ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляцію державного обвинувача та заперечувала проти скарги обвинуваченого; обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляцію ОСОБА_2 та заперечували проти скарги прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, в тому числі, відносяться: верховенство права, законність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, публічність та диспозитивність.

Статтею 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 червня 2017 року ОСОБА_2 визнаний невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та виправданий.

При цьому, згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Наведені вище норми кримінального процесуального закону районним судом при розгляді кримінального провадження та ухваленні рішення по справі належним чином не виконано.

Так, суд першої інстанції прийняв рішення про виправдання обвинуваченого у зв’язку з недоведенням в діях ОСОБА_2 об’єктивної сторони злочину, що свідчить про відсутність в його діях складу злочину.

Висновок про відсутність об’єктивної сторони злочину обґрунтовано ненаданням доказів на підтвердження належності викраденого товару, згідно з обвинуваченням, потерпілому по справі ТОВ «Респектплюс» та його вартість.

Суд першої інстанції вказав, що оскільки нестача товарів, які, згідно з обвинуваченням, викрав Ханін не доведена, то й не встановлена сума викраденого майна.

Оскільки склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України є матеріальним, то не встановлення (не доведення стороною обвинувачення) суми крадіжки дає підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, в якому він обвинувачується.

Такий висновок в контексті даної справи є передчасним і помилковим.

Поза увагою суду першої інстанції залишені докази, які були досліджені, та сторонами не оспорювались.

Так, висновком експерта-товарознавця встановлена вартість товарів, які згідно обвинувачення, начебто викрав ОСОБА_2

Сам обвинувачений не оспорює та підтвердив це при апеляційному розгляді справи, що саме ці товари в зазначеній кількості він виявив бажання купити, але не сплатив за них касиру і залишив в магазині.

За таких обставин, слід дійти висновку, що вартість майна, яке начебто викрав Ханін, встановлена.

Наряду з цим із вироку незрозуміло, чи погодився суд з позицією сторони захисту про відсутність події злочину.

Якщо так, то підстава виправдання ОСОБА_2 – відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, встановлена помилково.

Крім того, судом першої інстанції залишена поза увагою низка обставин, які мають значення для оцінки обставин, зазначених в обвинувальному акті.

Так, як убачається із реєстру матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 було повідомлено про підозру 29.05.2015 року.

24.07.2015 року прокурором Київського району м. Харкова ОСОБА_5 винесена постанова про продовження строку досудового розслідування.

05.08.2015 року прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України.

Після цього, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, 11.01.2016 р. прокурором винесена ухвала про відновлення досудового розслідування, проведені слідчі дії та 11.02.2016 року знов затверджено обвинувальний акт.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу, зокрема до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури.

З дня повідомлення ОСОБА_2 про підозру – 29.05.2015 року та до затвердження прокурором обвинувального акту – 11.02.2016 року минуло більше 8 місяців, а з дня винесення постанови прокурором Київського району м. Харкова від 24.07.2015 року про продовження строку досудового розслідування (яке не може перевищувати 3 місяців) до затвердження обвинувального акту 11.02.2016 року минуло більше 6 місяців.

При цьому, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Таким чином, дані обставини вказують на можливе проведення окремих процесуальних дій та досудового слідства, а також затвердження 11.02.2016 р. обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України у даному кримінальному провадженні поза межами строку досудового розслідування, що кримінальним процесуальним законом не передбачено. Крім цього, КПК України не передбачено поновлення досудового слідства по справі після направлення обвинувального акту до суду.

Вказані обставини судом першої інстанції не перевірялися та їм не дана належна правова оцінка.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що при розслідуванні кримінального провадження та його розгляді в суді було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв’язку з чим вирок підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про подальший рух провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вимог ст. 370 КПК України та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 1, 2, 13, 15 ч.1 ст.7 КПК України верховенство права, законність, забезпечення права на захист, а також забезпечення змагальності сторін та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обовязкові вимоги у ст. 370 КПК України.

З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржуваний вирок належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, частково задовольнивши апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого.

Апеляційний суд позбавлений можливості прийняти остаточне рішення по справі, оскільки вищевикладені обставини та можливе порушення строків досудового розслідування необхідно перевіряти шляхом дослідження матеріалів, які наразі кримінальне провадження не містить та сторонами судового розгляду вони не надані.

У зв’язку зі скасуванням вироку за процесуальними порушеннями, суд апеляційної інстанції не розглядає та не дає оцінки апеляційним доводам учасників розгляду про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність та допустимість доказів, перевагу одних доказів над іншими.

Доводам, викладеним в апеляційних скаргах, в тому числі щодо доведеності вини обвинуваченого, наявності чи відсутності події злочину та складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_2; допустимість, належність та достатність доказів по справі може бути дана оцінка судом при новому розгляді кримінального провадження.

При новому розгляді суду слід усунути вказані в даній ухвалі недоліки, повно та всебічно дослідити обставини справи та ухвалити законне й обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 20 червня 2017 року стосовно ОСОБА_2 – скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя –

Судді: