Вирок № 71866003, 29.01.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/8979/16-к

Провадження № 1-кп/644/308/18

29.01.2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

при секретарі судових засідань - Білієнко Г.Г.,

за участю:

прокурорів - Шпак Є. А., Дядика Д. А., Харченко Є. Г., Юревича М. В., Гіль А. В.,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

захисника - адвоката Семченка О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт кримінального провадження, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016220000000695 від 27 липня 2016 року, що надійшов від заступника прокурора Харківської області старшого радника юстиції Вінди П. та затверджений прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А., відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженої м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, розлученої з 16.08.2008 року, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5, такої що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 368, ч.2 ст. 362 КК України, -

в с т а н о в и в:

10.11.2016 року до канцелярії Орджонікідзевського районного суду міста Харкова надійшов вказаний обвинувальний акт (т.1 а.с. 12).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Лігус С. М. (т.1 а.с. 13). 14.11.2016 року ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 30.11.2016 року (т.1 а.с. 14). Розпорядженням від 27.12.2016 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі звільненням 19.12.2016 року судді Лігус С. М. на підставі заяви про відставку (т.1 а.с. 20).

Головуючим по судовій справі 27.12.2016 року визначено суддю Бабенка Ю. П. (т.1 а.с. 21). 05.01.2016 року Ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 16.01.2016 року. 16.01.2016 року розгляд підготовчого судового засідання відкладено у зв'язку з неявкою у підготовче судове засідання прокурора, а 02.02.2017 року знову відкладено розгляд справи у зв'язку з поданням прокурором Шпаком Є.А. заяви про відвід головуючого судді (т.1 а.с. 27,32). 20.02.2017 року Ухвалою суду задоволено заяву прокурора про відвід судді Бабенка Ю. П., підставою подання заяви про відвід стало те, що суддя Бабенко Ю. П. раніше розглядав обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у тих же самих кримінальних правопорушеннях з угодою про визнання винуватості і відмовив у її задоволенні з посиланням на те, що допущена неправильна кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди - Ухвала суду під головуванням судді Бабенка Ю. П. від 08.11.2016 року (т.1 а.с. 33, 22).

24.02.2017 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим суддею Горчакову О. І. (т.1 а.с. 36-37).

ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті, затвердженому 09.11.2016 року прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А. і підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту:

<…>ОСОБА_2 21.10.2016 року повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.362, ч.1 ст.368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №20-о від 29.02.2016 призначена на посаду завідувача сектору організації та проведення перевірок суб'єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, яка перебувала у зазначеній посаді до 25.08.2016 та звільнена за угодою сторін, маючи спеціальне звання радника податкової та митної справи третього рангу.

В період з 11.08.2016 по 12.08.2016 завідувач сектору організації та проведення перевірок суб'єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2, знаходячись за місцем роботи в Східній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 1, діючи в інтересах ОСОБА_7, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, маючи доступ до баз даних ДФС України, використовуючи електронно-обчислювану машину (комп'ютер) в службовому кабінеті №21, здійснила доступ до бази даних ДФС України автоматизованої системи ITC «Податковий блок», з якої скопіювала інформацію по 14 суб'єктам господарювання, а саме ( ТОВ «Богуславський завод продтоварів» код.00378431, ТОВ «Катюша91» код.21184116, ТОВ «Самшит ЛТД» код.21267405, ТОВ ВКФ «Волхов-ЛТД» код.22698188, ПП «Виробничо-торгова Компанія «Лікас» код.23808087, ТОВ «Продінвест» код.24347168, ТОВ «Кондитерська фабрика «Квітень» код.З0664064, ТОВ «Кондитерська Фабрика «Солодкий світ» код.31797841, ПП «Деліція» код.32034685, ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»» 32967502, ТОВ «Белфі» код.34757225, ПП «Виробнича комерційна фірма «Суворов» код.35779247, ТОВ «Гермес Восток» код.36455528, ТОВ «Альянс-Кондитер» код.39507353) по здійсненню ними господарської діяльності, яку передала на флеш-носії ОСОБА_7, що призвело до її витоку.

Також, 22.08.2016 завідувач сектору організації та проведення перевірок суб'єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Східної ОДШ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2, діючи з єдиним продовжуваним умислом, знаходячись за місцем роботи в Східній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, б. 1, діючи в інтересах ОСОБА_7, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, маючи доступ до баз даних ДФС, використовуючи електронно-обчислювану машину (комп'ютер) в службовому кабінеті №21, здійснила доступ до бази даних ДФС України автоматизованої системи ITC «Податковий блок», з якої скопіювала інформацію по 9 суб'єктам господарювання, а саме ( ТОВ «Полюс ЛТД» код. 2266111, ПП «Імпексмаш» код.24710350, ПП «СПС» код.31062161, ТОВ «Кумкая» код.32940847, ТОВ «ВКГ «Лісова Казка»» код.33066477, ПП «ВКФ «Суворов» код.35779247, ТОВ «Компанія «Фуд-сервіс»» код.36173836, ТОВ «Лекорна» код.36987468, ТОВ «Укрфудальянс» код.38742909) по здійсненню ними господарської діяльності, яку передала на флеш-носії ОСОБА_7, що призвело до її витоку.

Крім того, 12.08.2016 о 12.20 год. завідувач сектору організації та проведення перевірок суб'єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2, знаходячись за місцем роботи в Східній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, б. 1, діючи в інтересах ОСОБА_7, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, передала на флеш-носію ОСОБА_7 раніше скопійовану нею інформацію з автоматизованої системи ITC «Податковий блок» про діяльність 14 суб'єктів господарювання, яку вона скопіювала для нього та одержала від ОСОБА_7 за вказані дії неправомірну вигоду в розмірі 3 500 гривень. Та 22.08.2016 о 14.00 год. ОСОБА_2, знаходячись за місцем роботи в Східній ОДШ ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, б. 1, діючи в інтересах ОСОБА_7, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, передала на флеш-носію ОСОБА_7 раніше скопійовану нею інформацію з автоматизованої системи ITC «Податковий блок» про діяльність 9 суб'єктів господарювання, яку вона скопіювала для нього та одержала від ОСОБА_7 за вказані дії неправомірну вигоду в розмірі 2 250 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.362, ч. 1 ст.368 КК України - несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинене особою, яка має право доступу до такої інформації та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Вивченням особи підозрюваної ОСОБА_2 встановлено, що вона до кримінальної відповідальності раніше не притягувалась, позитивно охарактеризована за місцем роботи, на обліку нарколога та психіатра не перебуває, розлучена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5, та фактично мешкаюча за адресою: АДРЕСА_2.

Обставини, які пом'якшують покарання підозрюваної ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин.

Обставин, які обтяжують відповідно до ст. 67 КК України покарання підозрюваного ОСОБА_2 при проведенні досудового розслідування не встановлено.

Потерпілих від кримінального правопорушення в кримінальному провадженні не встановлено.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрат на залучення експертів не має. <…> (т.1 а.с.4-6)

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною, в інкримінованих їй злочинах, себе не визнала. Від дачі показань, спочатку, відмовилася. Після допиту у судовому засіданні свідків, показала, що дійсно працювала завідувачем сектору організації та проведення перевірок суб'єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, що колишній співробітник податкової ОСОБА_8 прохав допомогти ОСОБА_8, ОСОБА_7, який, начебто, потребував консультації. Працівники податкової зобов'язані надавати консультації.

В липні 2016 року зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що він від ОСОБА_8, прохав надати інформацію про місце реєстрації, види діяльності, хто засновник певних господарських структур. Відповіла йому, що ця інформація є в інтернеті. ОСОБА_9 передав їй коди організацій, інформація про які його цікавила. Далі пояснила, що перебуваючи на робочому місці в кабінеті в Східній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, б. 1, - з робочого комп'ютеру зайшла на сайт юрконтрол Мінюста і скопіювала інформацію на флешку (флеш носій), яку їй передав ОСОБА_9 разом з аркушами паперу з зазначенням кодів організацій. За надання інформації ОСОБА_9 платив їй 250 гривень. Але скільки всього отримала від нього коштів - не пам'ятає, бо при затриманні працівниками відповідних служб, їй стало дуже погано і забрала швидка.

Потерпілою стороною на досудовому слідстві жодна фізична чи юридична особа не визнавалась, про що наявне відповідне зазначення в обвинувальному акті. У судовому засіданні таких клопотань - про визнання потерпілою стороною, не надходило.

У судовому засіданні зверталась увага сторін судового кримінального провадження на вимоги процесуального закону, що:

- Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні, крім іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження;

-Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, наведених вище, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 362 та ч. 1 ст. 368 КК України, прокурором були надані такі докази, які були безпосередньо дослідженні у судовому засіданні у послідовності їх надання:

-свідок ОСОБА_8, допитаний у судовому засіданні 08.11.2017 року, пояснив, що раніше, з січня 2014 року по січень 2016 року, працював у податковій і знав ОСОБА_2 як колегу. Був знайомий з ОСОБА_8, коли і як познайомився - не пам'ятає. У 2016 році подзвонив ОСОБА_8 і прохав йому допомогти, але він, ОСОБА_8, відповів, що не працює у податковій. Пояснив, що подзвонив ОСОБА_2 і прохав проконсультувати ОСОБА_8; що за грошові відносини між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 та з яких питань вони спілкувалися - йому нічого не відомо;

- свідок ОСОБА_10, який не є працівником податкової інспекції, був запрошений слідчим як понятий, показав у судовому засіданні, що влітку 2016 року був присутній при затриманні ОСОБА_2 і у неї в правій руці виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2250 грн. одержані від ОСОБА_7, що були вилучені флешки 3 шт., відеозапис, системний блок. Працівником служби було складено протокол, який підписали всі присутні. За ОСОБА_2 не може сказати чи підписано нею протокол;

-свідок ОСОБА_7 у судові засідання не прибув жодного разу, незважаючи на те, що судом було задоволено клопотання прокурора про забезпечення явки свідка у судове засідання приводом. З повідомлень на виконання Ухвали суду про привід свідка вбачається, що така особа за вказаною адресою не проживає. Суд звертався і із запитом до Довідково-міграційної служби. З відповіді на цей запит вбачається, що громадянин ОСОБА_7 не зареєстрований за адресою, надоною прокурором (т.1 а.с….). Тому, прокурор Гіль А. В. у судовому засіданні 22.01.2018 року відкликав клопотання, на якому він наполягав на протязі багатьох судових засідань, про допит свідка ОСОБА_7, а замість нього клопотав допитати як свідка слідчого ОСОБА_11 На запитання відповів, що цей доказ стороні захисту не відкривався і ОСОБА_11 не допитувався на досудовому слідстві, бо був же слідчим на досудовому слідстві по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2 Прокурор категорично наполягав на допиту слідчого ОСОБА_11

У судовому засіданні 22.01.2018 року ОСОБА_11, допитаний як свідок, пояснив, що він звільнився і слідчим уже не працює, а працює адвокатом. Проводив досудове слідство по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, що надійшла заява від ОСОБА_7 на ОСОБА_2 і проводились процесуальні дії, тонкощі яких вже не пам'ятає; що на досудовому слідстві ОСОБА_2 все розповіла і ОСОБА_7 давав пояснення, а тому він, як свідок, показує з їх слів. Особу ОСОБА_7 встановив за паспортом громадянина України де була і реєстрація особи;

-постанову про проведення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту, від 11.08.2016 року постановлену процесуальним керівником - прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А., з якої вбачається, що розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдинного реєстру досудових розслідувань за № 42016220000000695 від 27.07.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - постановив провести спеціальний слідчий експеримент щодо ОСОБА_2 і його проведення доручено старшому оперуповноваженому з ОВС УВБ ГУ ДФС у Харківській області підполковнику податкової поліції Трутко С. В. (т.1 а.с. 166-168);

-протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 12.08.2016 року, складеного старшим оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Харківській області підполковником податкової поліції Трутко С. В., - з якого вбачається що у приміщенні СТО «АС-88» в м. Харкові по вул. Ак. Павлова,88, в присутності понятих здійснив огляд заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр, які вручаються ОСОБА_7 Всього на загальну суму 3750 гривень, які належать ОСОБА_7 і необхідні для участі у проведені заходів для отримання фактичних даних про факт отримання від нього неправомірної вигоди посадовими особами Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. До протоколу долучені фотокопії грошових купюр (т.1 а.с. 169-171, 172-179).

-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 12.08.2016 року, який складено старшим оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Харківській області підполковником податкової поліції Трутко С. В. З протоколу вбачається, що ОСОБА_7 12.08.2016 року прибув до приміщення Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області по вул. Бекетова, 1 і до нього вийшла ОСОБА_2 ОСОБА_7 передав ОСОБА_2 грошові кошти як неправомірнуу вигоду у розмірі 3500 грн за інформацію про роботу підприємств (т.1 а.с. 203-205);

-протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.08.2016 року, складеного прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А., з якого вбачається, що за добровільною згодою ОСОБА_7 здійснено зняття інформації з електронних інформаційних систем - флешнакопичувачі RiDATA FLASH DRIVE 8 GB. Зазначено, що вивченням властивостей файлів встановлено, що вони збережені автором «d17-tkachenko» (т. 1 а.с. 206-210);

-протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.08.2016 року, складеного прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А., з якого вбачається, що за добровільною згодою ОСОБА_7 здійснено зняття інформації з електронних інформаційних систем - флешнакопичувачі CANDY Team Group Ine. Зазначено, що вивченням властивостей файлів встановлено, що вони збережені автором «d17-tkachenko» (т. 1 а.с. 211-217);

-протокол про результати контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту від 19.08.2016 року, який складено прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А., з якого вбачається, що доручено старшому оперуповноваженому з ОВС УВБ ГУ ДФС у Харківській області підполковнику податкової поліції Трутко С. В. провести спеціальний слідчий експеримент - огляд, копіювання , помітку та вручення ОСОБА_7 заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр в сумі 5250 грн. (т.1 а.с. 218-220);

- протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 22.08.2016 року, складеного старшим оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Харківській області підполковником податкової поліції Трутко С. В., - з якого вбачається що в приміщенні каб. 60 прокуратури Харківської області, в присутності понятих здійснив огляд, помітку та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр ОСОБА_7 Всього на загальну суму 5250 гривень, які належать ОСОБА_7 і необхідні для участі у проведені заходів для отримання фактичних даних про факт отримання від нього неправомірної вигоди посадовими особами Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. До протоколу долучені фотокопії грошових купюр (т.1 а.с. 221-223, 224-232);

-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22.08.2016 року, який складено старшим оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Харківській області підполковником податкової поліції Трутко С. В. З протоколу вбачається, що ОСОБА_7 22.08.2016 року прибув до приміщення Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області по вул. Бекетова, 1. До нього вийшла ОСОБА_2 ОСОБА_7 передав ОСОБА_2 грошові кошти як неправомірнуу вигоду у розмірі 2250 грн. взамін на інформацію щодо діяльності підприємств (т.1 а.с. 233-236);

-протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 22.08.2016 року, складеного прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А., з якого вбачається, що ОСОБА_7 видав флешнакопичувач Intelligent PRO 170 Stik і з нього здійснено зняття інформації. Зазначено, що вивченням властивостей файлів встановлено, що вони збережені автором «d17-tkachenko» (т. 1 а.с. 237-241);

-відповідь ДФС України щодо надання інформації стосовно посадових осіб, які протягом 21.07.2016 по 23.08.2016 здійснювали перегляд та копіювання інформації в інформаційних системах ДФС, зокрема в ІТС «Податковий блок» та журнал перегляду користувачами податкової звітності в підсистемі «Обробка ПЗ та платежів», до якої долучені додатками. Вбачається, що саме користувачем ОСОБА_2 переглядалася за вказаний період інформація та було здійснено її вибор (т.2 а.с. 1, 2-3);

-протокол огляду предметів від 06.10.2016, складений слідчим в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_11, з якого вбачається, що в присутності ОСОБА_2 та Семченка О. С. проведено огляд мобільного телефону, вилученого 22.08.2016 року під час обшуку в Східній ОДПІ ГУДФС в Харківській області, Lenovo-A2010-a з двома сім картами МТС НОМЕР_1 та Київстар НОМЕР_2, належить ОСОБА_2 Згідно журналу вхідних та вихідних списків викликів встановлено спілкування з абонентом «ОСОБА_7». До протоколу додано фототаблицю (т.2 а.с.4-5, 6-10);

- протоколи відібрання зразків голосу для експертного дослідження від 21.10.2016 року зразків голосу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , але, суд зазначає, що не надано Постанови про відібрання зразків для експертного дослідження. Крім того, у Постанові про відібрання зразків голосу ОСОБА_7 вказано, що запропоновано ОСОБА_2 надати під відеозапис експериментальні зразки голосу (т.2 а.с. 11-16);

-протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, за кримінальним провадженням № 42016220000000695 від 27.07.2016 року, складеного старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектора 2 відділу ГВ БКОЗ Управління СБ України в Харківській області майором ОСОБА_14, з якого вбачається спілкування та дії ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з питання отримання інформації про господарську діяльність певних осіб (т. 2 а.с. 15-22, а.с. 97-100);

-протоколи обшуків від 22.08.2016 року, складені слідчим в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_11, з яких вбачається що було проведено обшук в кабінеті за місцем роботи ОСОБА_2 і запропоновано видати системний блок, грошові кошти отримані від ОСОБА_7 носії інформації, засоби зв'язку та інше (т.2 а.с. 23-34); що було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 за участю адвоката Семченка О. С. та вилучено грошові кошти у сумі 400 грн. (т.2 а.с. 35-37); що було проведено обшук за місцем реєстрації ОСОБА_2 за участю адвоката Семченка О. С. - будь-які речі та грошові кошти не вилучались (т.2 а.с. 38-41);

- протокол огляду документів від 23.08.2016 року, проведеного та складеного прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А., з якого вбачається, що в приміщенні кабінету №40 прокуратури Харківської області здійснив огляд аркушів зошиту із списком ОСОБА_7 та помітками ОСОБА_2 У протоколі зазначено, що вказана інформація в паперовому вигляді долучається до протоколу огляду, але, суд зазначає, що як доказ фактично надано тільки протокол (т.2 а.с. 42-43);

-постанова про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 23.08.2016 року, винесена слідчим в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_11, з якої вбачається, що визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42016220000000695 наступні предмети:

1.грошові кошти в сумі 2250 грн. , видані 22.08.2016 року ОСОБА_2 під час обушку в кабінеті № 21 Східної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. А саме грошові кошти купюрами по 200 грн. в кількості 11 штук наступними серіями та номерами: ЄВ032959; ЗД1604490; ВХ1544111; ВЕ1507744; ЗД3793687; АЖ 5291927; УР8709458; УС9137993; УФ6517090; ПВ 3957871; ЄШ 3766694 та купюрами номіналом 50 грн. в кількості 1 шт. з наступним номером УК 1035942;

2.грошові кошти в сумі 400 грн. визнані та вилученні 22.08.2016 року під час обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, а саме купюрами по 200 грн в кількості 2 штуки номерами за серіями: ВЖ2213071, ПД8326335;

3.зразок ватного тампону із спиртовмісною рідиною;

4.змиви на ватних тампонах із правої та лівої руки ОСОБА_2 виготовлені в приміщенні Східної ОДПІ в м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області;

5.два аркуші з рукописним текстом з назвами підприємств та їх кодами, вилученими з робочого столу ОСОБА_15;

6.мобільний телефон «Ліново» білого кольору, що належить ОСОБА_2 ;

7.системний блок серійний номер № НОМЕР_3 корпус чорного кольору з службового столу ОСОБА_2 (т.2 а.с. 101-102);

-дані, що характеризують особу ОСОБА_2, з яких вбачається, що вона на обліку у лікарняних закладах не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалась, характеризується позитивно, розлучена, має малолітню доньку (т. 2 а.с.132-139).

Дослідженням змісту вищевказаних протоколів встановлено, що розмова ОСОБА_7 з ОСОБА_2, особливо про грошові кошти, не відбувалася. А йшла мова про надання інформації про господарську діяльність певних суб'єктів господарювання, коди з ЄДРПО було надано ОСОБА_7 Жодного факту про прийняття пропозиції неправомірної винагороди з боку особи яка ідентифікована літерою "Т" не встановлено.

Крім цього, вищезазначені протоколи не містять будь-яких даних про те, які технічні пристрої були застосовані для фіксування інформації, кому, ким та в присутності кого такі пристрої вручались та коли, в кого, в чиїй присутності вилучались, ким, коли та в присутності кого, за допомогою якої техніки і які були створені носії інформації.

Будь-які висновки криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин, чи судово-фоноскопічної експертизи, на дослідження якої були передані носії звукової інформації - до суду як докази не надані за їх відсутністю, бо такі експертизи як відповів прокурор, взагалі не призначалися.

Не надано до суду і юридичне обґрунтування залучення, для проведення заходів для отримання фактичних даних про факт отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди посадовими особами Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, грошових коштів, що особисто належали ОСОБА_7

Не надано до суду підтвердження того, що оперуповноважені були у складі слідчої групи, а тому - протоколи, складені ними, суд визнає не належними і недопустимими доказами., бо такі процесуальні дії на досудовому слідстві проведено з порушенням ст. 241 КПК України, неуповноваженою особою (оперуповноваженим), за відсутності відповідної постанови слідчого або прокурора, у особи, без процесуального статусу.

Суд був позбавлений можливості дослідити як докази - витяг з реєстру досудових розслідувань; посадову інструкцію обвинуваченої та накази відділу кадрів Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області; висновки судових експертиз - БО ТАКІ ДОКАЗИ СТОРОНОЮ ОБВИНУВАЧЕННЯ СУДУ НЕ НАДАНІ, незважаючи на численні роз'яснення суду.

Таким чином, суд, керуючись ст.ст. 86, 87 КПК України, визнає очевидно недопустимими та неналежними докази, надані прокурором та досліджені судом, а саме: покази свідка ОСОБА_11, протокол огляду, позначення та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів коштів, протокол «Про результати контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту», протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, видеоконтроль особи (т.1 169-171, 172-179, 218-220, 221-229, 224-292, т.2 15-22, 42-43), протокол відібрання зразків голосу (т.2 а.с.11-16), - оскільки вони були отримані з грубим порушенням порядку, встановленого КПК України.

Пунктом першим Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 26. 04. 2002 року « Про судову практику у справах про хабарництво» визначено, що відповідальність за одержання хабара можуть нести лише службові особи. При вирішенні питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, які викладено в пунктах 1 і 2 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України.

Згідно з даною нормою до службових осіб належать особи, наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками.

Зокрема, організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

У п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 26. 04. 2002 року « Про судову практику у справах про хабарництво» зазначено, що відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Встановити ж, якими повноваженнями була наділена обвинувачена, не виявилось за можливе у зв'язку з ненаданням такого доказу. Суд же позбавлений можливості збирати докази, як невластивої йому функції.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_2 є суб'єктом кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України та що саме вона вчинила це діяння.

Крім цього, надаючи оцінку фактичним даним, зафіксованим в протоколі «Про результати контролю за вчиненням злочину» (т. 1 а.с. 237-240), суд погоджується з доводами обвинуваченої та її захисника в тому, що вказана негласна слідча дія проводилась в ході розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за реєстраційним номером 42016220000000695 від 27 липня 2016 року в порушення вимог ст. 257 КПК України, інформація отримана в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії в кримінальному провадженні фактично без Ухвали слідчого судді, бо в порушення вимог ст. 271 КПК України зазначена негласна слідча дія проводилася за фактом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який є закінченим складом з моменту вимагання, в порушення вимог ст. 271 КПК України в матеріалах кримінального провадження відсутня відповідна постанова прокурора, прокурором не виконано вимоги ч. 8 ст. 271 КПК України, щодо недопущення провокації до скоєння злочину і отримання ухвали слідчого судді на проведення зазначеної дії в разі можливого обмеження конституційних прав і свобод, яке відбулося щодо ОСОБА_2

Оцінивши вищезазначені докази, які відображають підстави та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що дані докази є недопустимими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 36 ч. 1 п. 5 КПК України, прокурор уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Статтею 246 ч. 6 КПК України та пунктом 3.3 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5, визначено, що проводити негласні слідчі дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи. В порушення вищевказаних норм, прокурор не мав повноважень на визначення конкретного співробітника оперативного підрозділу для проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину-спеціального слідчого експерименту та доручення на його проведення, повинно визначати тільки оперативний підрозділ, уповноважений на проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД), а визначення співробітників оперативного підрозділу, які будуть виконувати доручення віднесено до повноважень керівника відповідного оперативного підрозділу.

Пунктом 4.7 Інструкції встановлено, що до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стенограма, аудіо-, відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Відповідно до п. 4.7.1 Інструкції додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію.

Передані на адресу прокурора відділу прокуратури Харківської області карти пам'яті (т.2 а.с. 22) співробітниками оперативних підрозділів, слідчим чи прокурором речовими доказами не визнані, не упаковані та не опечатані.

Крім цього, постанова про проведення контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту, від 11.08.2016 року постановлена процесуальним керівником - прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Шпаком Є. А., з якої вбачається, що розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдинного реєстру досудових розслідувань за № 42016220000000695 від 27.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - постановив провести спеціальний слідчий експеримент щодо ОСОБА_2 і його проведення доручено старшому оперуповноваженому з ОВС УВБ ГУ ДФС у Харківській області підполковнику податкової поліції Трутко С. В. - на проведення НСРД не містить процесуального рішення про вручення грошових коштів ОСОБА_7 (т.1 а.с. 171-173);

Доручення прокурора на проведення НСРД, яке міститься в томі 1 на аркуші справи 222-224 та 237-240, судом визнається недопустимим доказом, через відсутність реквізитів про реєстрацію вихідного документа.

Суд приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про прийняття процесуальних рішень про проведення НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину - спеціального експерименту, а також доручень прокурора про проведення вказаної НСРД. Постанова прокурора про проведення НСРД та доручення на проведення НСРД надані суду під час судового розгляду, та в порушення ст. 290 ч. 12 КПК України, не були відкриті стороні захисту, про що свідчить відсутність письмового підтвердження сторони захисту про факт надання їм доступу до даних матеріалів, що передбачено ч. 9 ст. 290 КПК України.

Суд приймає до уваги те, що оперуповноваженими було залучено до проведення НСРД понятих, при цьому суду не надано доказів того, що були дотримані вимоги ч. 6 ст. 246 КПК України, відповідно до якої до проведення НСРД можуть залучатися інші особи за наявності рішення слідчого чи прокурора.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 КПК України, за результатами проведення НСРД складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Стороною обвинувачення на підтвердження результатів проведення НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину - спеціального експерименту надано протоколи огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 12.08.2016 року та 19.08.2016 року, при цьому стороною обвинувачення не надано суду протоколу про результати НСРД, в якому відображено результати перевірки спрямованості наміру ОСОБА_2 та спостереження за її поведінкою. Суд дійшов висновку, що проведення даної НСРД було обмежено тільки оглядом, поміткою та врученням заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр.

З урахуванням вищезазначених обставин, на підставі ч. 2 ст. 86 КПК України, суд приходить до висновку, що НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину - спеціального експерименту, проведена з порушенням порядку визначеного КПК України, протоколи складені за наслідками його проведення та речові докази є недопустимими та не можуть бути використані при прийнятті судового рішення.

Стороною обвинувачення не було надано достатніх та необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б не тільки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, а і наявністю події даного кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення, яка проти закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами не заперечувала, в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів не тільки причетності обвинуваченої ОСОБА_2 до злочину за ч. 1 ст. 368 КК України, а й наявності самого кримінального правопорушення.

Згідно із ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Ця норма закону повністю узгоджується з вимогами ст. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Суд зобов'язаний забезпечити презумпцію невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.» (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Згідно із ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа та що воно нею вчинено.

Натомість, суд вважає установленим, що обвинувачена ОСОБА_2 в період з 11.08.2016 року по 12.08.2016 року, що 12.08.2016 року 12:20, перебуваючи на посаді завідувача сектору організації та проведення перевірок суб'єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, знаходячись за місцем роботи в Східній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 1, діючи в інтересах ОСОБА_7, використовуючи своє службове становище, маючи доступ до баз даних ДФС України, використовуючи електронно-обчислювану машину (комп'ютер) в службовому кабінеті №21, здійснила доступ до бази даних ДФС України автоматизованої системи ITC «Податковий блок», з якої скопіювала інформацію по 14 суб'єктам господарювання, а саме: ТОВ «Богуславський завод продтоварів» код.00378431, ТОВ «Катюша91» код.21184116, ТОВ «Самшит ЛТД» код.21267405, ТОВ ВКФ «Волхов-ЛТД» код.22698188, ПП «Виробничо-торгова Компанія «Лікас» код.23808087, ТОВ «Продінвест» код.24347168, ТОВ «Кондитерська фабрика «Квітень» код.З0664064, ТОВ «Кондитерська Фабрика «Солодкий світ» код.31797841, ПП «Деліція» код.32034685, ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»» код.32967502, ТОВ «Белфі» код.34757225, ПП «Виробнича комерційна фірма «Суворов» код.35779247, ТОВ «Гермес Восток» код.36455528, ТОВ «Альянс-Кондитер» код.39507353 - по здійсненню ними господарської діяльності. Цю інформацію передала на флеш-носії ОСОБА_7, що призвело до її витоку.

Також, 22.08.2016 року 14:00, ОСОБА_2, знаходячись за місцем роботи - в Східній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, б. 1, діючи в інтересах ОСОБА_7, використовуючи своє службове становище, маючи доступ до баз даних ДФС, використовуючи електронно-обчислювану машину (комп'ютер) в службовому кабінеті №21, здійснила доступ до бази даних ДФС України автоматизованої системи ITC «Податковий блок», з якої скопіювала інформацію по 9 суб'єктам господарювання, а саме: ТОВ «Полюс ЛТД» код.2266111, ПП «Імпексмаш» код.24710350, ПП «СПС» код.31062161, ТОВ «Кумкая» код.32940847, ТОВ «ВКГ «Лісова Казка»» код.33066477, ПП «ВКФ «Суворов» код.35779247, ТОВ «Компанія «Фуд-сервіс»» код.36173836, ТОВ «Лекорна» код.36987468, ТОВ «Укрфудальянс» код.38742909 - по здійсненню ними господарської діяльності, яку передала на флеш-носії ОСОБА_7, що призвело до її витоку. За вказані дії ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду - 2250 гривень.

Незважаючи на невизнання себе винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, вина ОСОБА_2 підтверджується доказами, наведеними у вироці, що досліджені у судовому засіданні:

-відповіддю ДФС України щодо надання інформації стосовно посадових осіб, які протягом 21.07.2016 по 23.08.2016 здійснювали перегляд та копіювання інформації в інформаційних системах ДФС, зокрема в ІТС «Податковий блок» та журнал перегляду користувачами податкової звітності в підсистемі «Обробка ПЗ та платежів», до якої долучені додатки. Вбачається, що саме користувачем ОСОБА_2 переглядалася за вказаний період інформація та було здійснено її вибор (т.2 а.с. 1, 2-3);

-протоколом огляду предметів від 06.10.2016, складений слідчим в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_11, з якого вбачається, що в присутності ОСОБА_2 та Семченка О. С. проведено огляд мобільного телефону, вилученого 22.08.2016 року під час обшуку в Східній ОДПІ ГУДФС в Харківській області, Lenovo-A2010-a з двома сім картами МТС НОМЕР_1 та Київстар НОМЕР_2, належить ОСОБА_2 Згідно журналу вхідних та вихідних списків викликів встановлено спілкування з абонентом «ОСОБА_7». До протоколу додано фототаблицю (т.2 а.с.4-5, 6-10);

- показами самої обвинуваченої у судовому засіданні про те, що на прохання ОСОБА_7 здійснила вибор інформації, перебуваючи на робочому місці в податковій, за допомогою комп'ютеру, про об'єкти господарювання і перенесла цю інформацію на флешнакопичувач, що надав ОСОБА_7 ОСОБА_9 цю інформацію передала ОСОБА_7, чим допустила її виток, за грошову винагороду.

А тому, суд погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 362 КК України (в редакції Закону № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015) - тобто, несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинене особою, яка має право доступу до такої інформації.

При обранні покарання ОСОБА_2 суд ураховує: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 362 КК України, яке, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості; особу обвинуваченої, яка за минулим місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, розлучена і на утриманні має малолітню доньку 2006 року народження, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалася (т. 2 а.с. 132-139).

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає її молодий вік.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченій не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом. Підстав для застосування обвинуваченій ст. 69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправити обвинувачену та запобігти її злочинній діяльності можливо без фактичної ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим ОСОБА_2 має бути засуджена за ч. 2 ст. 362 КК України до покарання в межах, передбачених санкцією даної статті.

На підставі ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд прийшов до висновку про можливість застосування до засудженої ст.75 КК України з урахуванням того, що позбавлення волі - є крайньою мірою покарання. Установлено, що обвинувачена має молодий вік, вищу освіту, розлучена і утримує малолітню доньку, характеризується позитивно, має постійне місце проживання,

Оскільки злочин - це вчинок людини, то, на думку суду, цілком закономірним і важливим видається його психологічний аналіз: вивчення проступку як вияву властивостей особистості, розкриття мотивів і цілей, які спонукали до вчинення правопорушення тощо.

Відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Суд також ураховує, що досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність утриманців), його матеріальний стан тощо. У кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують покарання. У разі обрання покарання у виді позбавлення волі це рішення має бути вмотивовано у вироку.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права".

У справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року) та "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним". У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що ;"для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи".

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.

Також суд приходить до переконання, що не підлягає конфіскації програмні та технічні засоби, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, оскільки вони не являються власністю обвинуваченої, а належать державній установі - Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Потерпілі по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 на досудовому слідстві у вигляді домашнього арешту - сплинув, а прокурором не заявлялось клопотання про його продовження чи обрання.

Долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ст.ст. 368, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, пов'язані з використанням автоматизованих систем та комп'ютерних мереж строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, від призначеного покарання - з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України визнати невинною та виправдати ОСОБА_2 на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.368 КК України, в якому вона обвинувачується, та що воно нею вчинене.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері речових доказів прокуратури Харківської області (м. Харків вул. Богдана Хмельницького,4):

-1)грошові кошти в сумі 2250 грн. 00 коп.; 2)мобільний телефон Lenovo-A2010-a з двома сім картами МТС НОМЕР_1 та Київстар НОМЕР_2, що був вилучений у ОСОБА_2 і грошові кошти в сумі 400 грн. 00 коп., виявлені та вилучені 22.08.2016 року за місцем фактичного мешкання ОСОБА_2 (АДРЕСА_4); 3)системний блок серійний № НОМЕР_3, - після набрання вироком законної сили слід повернути їх власникам, а саме: 1) ОСОБА_7, 2)ОСОБА_2, 3) Східній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (адреса: м. Харків, вул. Бекетова, 1,) - відповідно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІПН - не відомий, на користь держави 2250 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 копійок) - суму незаконного збагачення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Засудженою - в той же строк з моменту вручення їй копію вироку.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засуджені та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя О. І. Горчакова