Постанова № 71865492, 25.01.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-а/641/3/2018 Справа №641/4547/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Колодяжної І.М.

при секретарі - Ягодіній М.С.

за участю позивача -ОСОБА_1

представника позивача- ОСОБА_5

представника відповідача - Рощупкіної В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу №641/4547/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Качанівська виправна колонія №54» про визнання незаконними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати незаконними дії Качанівської ВК №54 , щодо винесення питання про переведення до дільниці соціальної реабілітації на розгляд комісії та його розгляд без участі позивача , без врахування думки та поважної причини її відсутності ; скасувати рішення про відмову у застосуванні до позивача ст..ст. 100,101 КВК України, щодо відмови в переведенні до дільниці соціальної реабілітації , оформленого протоколом від 08.06.2017року .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 22.03.2017 року апеляційним судом Харківської області позивачу призначено покарання у вигляді позбавлення волі . Після чого , всупереч вимогам діючого законодавства , та заперечень позивача ,як окремих категорій осіб -засуджених , вона була розподілена в неналежну колонію , а саме ВК №54 , куди її етапували 11.05.2017 року. Однак, оскільки вимоги позивача не виконані, то 17.05.2017 року нею оголошено голодування ,в знак протесту незаконним діям пенітенціарної служби ,яка продовжувалася 21 добу. В зв,язку з чим, стан позивача на 08.06.2017 року медиками санчастини визначений,як «середньої тяжкості».08.06.2017року на засіданні комісії Качановської ВК №54 розглянуто питання про заміну умов утримання відповідно до ст..ст. 100,101 КВК України , дане рішення зафіксоване протоколом №17 від 08.06.2017 року , в якому вказано , що в застосуванні ст.. ст.. 100,101 КВК України позивачу відмовлено,як особі, яка не стала на шлях виправлення. При цьому , засідання пройшло без участі позивача , її думка не була вислухана . Само засідання комісії призначено без її волевиявлення , без її згоди та клопотань про розгляд вказаних питань з її сторони. Крім того, співробітниками ВК №54 при розгляді даного питання прийнято до уваги всі стягнення накладені в період перебування в СІЗО №27 , однак не враховані усі обставини справи. Таким чином , фактично , адміністрацією КВК №54 спотворені фактичні дані ,які підтверджують наявність факторів виправлення та керувалися лише неперевіреними даними , наданими ХУВК №27 .

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 липня 2017 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху.

01 серпня до суду надійшло клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору при подачі позову та уточнена позовна заява , згідно ухвали суду від 20 липня 2017 року.

03 серпня 2017 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова заява ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволена. Відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Ухвалою суду від 03 серпня 2017 року провадження по справі відкрито .

11 вересня 2017 року до суду надійшли письмові заперечення представника відповідача ДУ «Качанівська виправна колонія №54» на позовну заяву ОСОБА_1 , в яких представник в задоволенні позову просила відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 засуджена 23.09.2015 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.4 ст. 27, п.п. 6,11 ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ухвали апеляційного суду Харківської області від 22.03.2017 року вирок змінено, покарання пом'якшено до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На виконання закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838 VIII від 26.11.2015року, ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.03.2012 року по 22.03.2017 року ( 5 років 21 день) в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку покарання 02.03.2012 року. Засуджена ОСОБА_1 відбуває покарання в державній установі «Качанівська виправна колонія (№54)» ( далі установа) за ч.4 ст. 27, п.п. 6,11 ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України з 11.05.2017 року. Згідно характеристики, затвердженої 08.06.2017 року, виконуючим обов'язки начальника державної установи «Качанівська виправна колонія (№54)» Квашиним С.В., засуджена ОСОБА_1 за час перебування в державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» характеризувалась негативно. Притягувалась до дисциплінарної відповідальності, мала 37 дисциплінарних стягнень. Не заохочувалася. До роботи не залучалась. За час відбування покарання в установі характеризується посередньо. Стягнень та заохочень не має. На час розгляду матеріалів про зміну умов тримання на підставі ст..ст. 100,101 КВК України мала не погашених 11 дисциплінарних стягнень. За вироком суду засуджена ОСОБА_1 вину у скоєному злочині не визнала. Термін застосування ст. ст.. 100,101 КВК України у відношенні засудженої ОСОБА_1 настав після відбуття половини призначеного строку покарання, а саме після 09.02.2014року. Враховуючи, що засуджена ОСОБА_1 прибула до установи 11.05.2017 року то 08.06.2017 року комісією установи було розглянуто питання про зміну умов тримання на підставі ст..ст. 100,101 КВК України у відношенні засудженої ОСОБА_1. Комісія прийняла рішення відмовити у застосуванні ст..ст. 100,101 КВК України як особі, що не стає на шлях виправлення. ОСОБА_1 було повідомлено про проведення комісії з розгляду питань про зміну умов тримання на підставі ст..ст. 100,101 КВК України 08.06.2017 року о 10.00 годині та запропоновано прийняти участь у роботі комісії при розгляді матеріалів по застосуванню до неї заохочувальних норм, а саме ст. 100(101) КВК України, однак в усній формі засуджена ОСОБА_1 відмовилась прийняти участь у засіданні комісії установи про застосування передбачених законодавством заохочувальних норм, мотивуючи поганим самопочуттям, їй було запропоновано надати письмові пояснення з цього приводу, але від надання будь - яких письмових пояснень чи заяв про участь у засіданні комісії з розгляду питань щодо переведення засуджених на підставах встановлених частинами 1,3 ст. 101 КВК України відмовилась в категоричній формі. Про що було складено акт від 08.06.2017 року .Разом з тим, згідно медичної довідки від 15.08.2017 року, станом на 08.06.2017 року засуджена ОСОБА_1 знаходилась у медичній частині установи у ясній свідомості, контакт продуктивний, пересувалась самостійно, збережена здатність до самообслуговування. 09.06.2017 року комісійно було оголошено рішення комісії державної установи «Качанівської виправної колонії (№54)» щодо відмови в застосуванні до засудженої зміни умов тримання на підставі ст..ст. 100,101 КВК України, від підпису на витязі з протоколу №17 від 08.06.2017 року відмовилась в категоричній формі. Комісією установи під час розгляду матеріалів про застосування передбачених законодавством заохочувальних норм вивчені матеріали особової справи засудженої ОСОБА_1, характеристика засудженої з довідкою про заохочення та стягнення за весь час знаходження в місцях позбавлення волі, ретельно з'ясовано ставлення засудженої до вчиненого злочину, відношення до праці, додержання засудженою вимог режиму відбування покарання, участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу. ОСОБА_1 мала можливість бути присутньою особисто при розгляді питань про зміну умов тримання на підставі ст..ст. 100,101 КВК України.

30 жовтня 2017 року позивачем подано клопотання про проведення судових засіданнь у режимі відеоконференції.

30 листопада 2017 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів по справі.

Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року клопотання позивача про забезпечення доказів задоволено, витребувані необхідні докази для розгляду справи.

04 грудня 2017 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова призначено судове засідання по справі у режимі відеоконференції між Комінтернівським районним судом м. Харкова та ДУ «Мелітопольська установа виконання покарань №144» , для забезпечення участі позивача ОСОБА_1 під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 195 КАС України, судове засідання проведено в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) з ДУ «Мелітопольською установою виконання покарань №144».

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ДУ «Качанівська виправна колонія №54» Рощупкіна В.Г. в судовому засіданні проти позову заперечувала , посилалася на доводи викладені в письмових запереченнях ,наданих до суду 11 вересня 2017 року .

Суд, вислухавши пояснення учасників справи , дослідивши докази та письмові пояснення сторін, які знаходяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 23.09.2015 року засуджена Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст.ст. 27 ч. 4 ,115 ч. 2, п.6,11 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 22.03.2017 року вирок змінено, покарання пом'якшено до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На виконання закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838 VIII від 26.11.2015 року, ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.03.2012 року по 22.03.2017 року ( 5 років 21 день) в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку покарання 02.03.2012 року.

Згідно характеристики, затвердженої 08.06.2017 року, виконуючим обов'язки начальника державної установи «Качанівська виправна колонія (№54)» Квашиним С.В., засуджена ОСОБА_1 за час перебування в державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» характеризувалась негативно. Притягувалась до дисциплінарної відповідальності, мала 37 дисциплінарних стягнень. Не заохочувалася. До роботи не залучалась. За час відбування покарання в установі характеризується посередньо. Стягнень та заохочень не має. На час розгляду матеріалів по заміні невідбутої частини покарання більш м'яким мала не погашених 11 дисциплінарних стягнень. За вироком суду засуджена ОСОБА_1 вину у скоєному злочині не визнала.

Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засудженої ОСОБА_1, яка відбуває покарання в державній установі «Качанівська виправна колонія №54» , ОСОБА_1 заохочень не має, стягнень має 37.

Згідно витягу з протоколу №17 засідання комісії від 08.06.2017 року Качанівської виправної колонії №54 з розгляду питань про зміну умов тримання на підставі ст. 100,101 КВК України , комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у застосуванні ст.ст. 100,101 КВК України ,як особі , що не стає на шлях виправлення . Повторно розглянути питання про можливість застосування ст.ст. 100,101 КВК України не раніше ніж через рік.

Як вбачається з акту від 08.06.2017 року складеного ВК №54 ОСОБА_1 повідомлено про проведення комісії з розгляду питань щодо переведення засуджених на підставах встановлених ч.1,3 ст. 101 КВК України . 08.06.2017 року о 10.00 годині та запропоновано прийняти участь у роботі комісії при розгляді матеріалів по застосуванню до неї заохочувальних норм, а саме ст.ст. 100,101 КВК України, однак в усній формі засуджена ОСОБА_1 відмовилась прийняти участь у засіданні комісії установи про застосування передбачених законодавством заохочувальних норм, мотивуючи поганим самопочуттям , про що було складено акт від 08.06.2017 року. Від надання будь-яких письмових пояснень чи заяв про участь в засіданні комісії з розгляду питань , щодо переведення засуджених на підставах встановлених ч 1,2 ст. 101 КВК України , відмовилась у категоричній формі.

Відповідно до медичної довідки від 15.08.2017 року, станом на 08.06.2017 року засуджена ОСОБА_1 знаходилась у медичній частині установи у ясній свідомості, контакт продуктивний, пересувалась самостійно, збережена здатність до самообслуговування.

Як вбачається з акту складеного 09.06.2017 року ВК №54 позивачу ОСОБА_1 оголошено рішення комісії державної установи «Качанівської виправної колонії (№54)» щодо відмови у застосуванні до засудженої заміни умов тримання на підставі ст.ст. 100,101 КВК України , від підпису на витязі з протоколу №17 від 08.06.2017 року позивач відмовилась в категоричній формі.

Згідно повідомлення від 18.09.2017 року позивач ОСОБА_1 18.09.2017 року вибула з державної установи «Качанівська виправна колонія №54» до ДУ «Мелітопольська установа виконання покарань №144».

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №31, ОСОБА_1 17.05.2017 року о 10-00 годині була госпіталізована у ДУ МЧ КВК №54, дата виписки 19.06.2017 року о 10-0 годині , з діагнозом анорексія. 08.06.2017 р. ОСОБА_1 скаржилась на загальну слабкість, запаморочення, безсонницю. При огляді був зафіксований стан середньої важкості, о 14.00 год була викликана швидка медична допомога, однак від госпіталізації до лікарні ОСОБА_1 відмовилась.

Як вбачається з повідомлень Прокуратури Харківської області, ОСОБА_1 зверталася до прокуратури , щодо незаконного застосування до неї до адміністрацією Державної установи «ХУВП УДПтСУ в області №27» МЮУ заходу стягнення у вигляді поміщення до карцеру на строк 4 доби та заходу стягнення у вигляді догани.

Положеннями ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупепреджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративний суд у відповідності до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства перевіряє законність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до «Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.06.2012 № 847/5, п. 6.3. засідання комісії відбуваються у визначеному для цього приміщенні установи (СІЗО) в присутності засудженого, стосовно якого розглядається це питання. П. 6.5. Засідання комісії оформлюється протоколом, який підписується головою та секретарем комісії. До протоколу комісії вносяться дані про те, які посадові особи були присутні на її засіданні, прізвище, ім'я та по батькові засудженої особи, за якими статтями Кримінального кодексу України вона засуджена, строк покарання та його початок, кількість попередніх судимостей, яка частина строку покарання відбута, дані про поведінку засудженого в період відбування покарання, прізвище та посада особи, яка ці відомості доповіла, результати голосування, а у разі прийняття рішення про відмову у застосуванні до засудженого положень статей 81, 82, 107 Кримінального кодексу України зазначаються підстави відмови. Рішення комісії оголошується засудженому під особистий підпис на витязі з протоколу, який долучається до його особової справи. П. 6.6. Повторно питання про можливість подання до суду матеріалів щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (статті 81, 107 Кримінального кодексу України), заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (стаття 82 Кримінального кодексу України) або до ДПтС щодо переведення на підставах, встановлених частиною першою статті 101 та абзацом третім частини другої статті 151-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років або засуджених до довічного позбавлення волі, може бути розглянуто на засіданні комісії тільки після досягнення засудженим необхідного ступеня виправлення, що відображається в характеристиці на засудженого, не раніше ніж через один рік з дня винесення рішення про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше ніж через шість місяців (стаття 154 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Згідно ст. 100 КВУ України, залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці, в разі її наявності, та навчання умови відбування покарання змінюються в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду. Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії. У разі якщо така постанова передбачає збільшення обсягу встановлених обмежень і більш суворі умови тримання, вона погоджується із спостережною комісією. Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником управління (відділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області. У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до установи виконання покарань з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією.

Відповідно до ст. 101 КВК України, засуджені, які стають на шлях виправлення, переводяться: з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання; із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання; у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки - до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття: 1) не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості; 2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі; 3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання. Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації: 1) особи, які мають достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку стягнення, зазначені в абзацах 4, 6-10 статті 132 цього Кодексу, протягом строку, визначеного статтею 134 цього Кодексу; 2) інваліди першої та другої груп та особи, які досягли пенсійного віку; 4) особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії; 6) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі. Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені: з дільниці соціальної реабілітації до іншої дільниці; з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки.

Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з тим, що засідання комісії ДУ «Качанівська виправна колонія №54» розглянула питання про зміну ОСОБА_1 умов тримання на підставі ст. 100, 101 КВК України, відбулось без участі засудженої в порушення вимог «Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів», суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2,139, 241-244,245, 246,250,251 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково .

Рішення засідання комісії №17 від 08.06.2017 року ( оформлене протоколом) Качанівської виправної колонії №54 (ЄРДПОУ 08564564, що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, 16) з розгляду питань про зміну умов тримання на підставі ст. 100,101 КВК України, відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН невідомий, яка відбуває покарання у ДУ «Мелітопольській установі виконання покарань (№144)» , що знаходиться за адресою: м. Мелітополь вул. Олександра Невського, 81) , визнати неправомірним та скасувати .

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій Державної установи «Качанівська виправна колонія №54» - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДУ «Качанівська виправна колонія №54» (ЄРДПОУ 08564564, що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, 16) на користь держави судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення ,а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. 15 .5 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в новій редакції , до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення складено 29 січня 2018 року

Суддя - І. М. Колодяжна