Ухвала суду № 71865491, 29.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20076/17

н/п 2-з/640/7/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Сенаторов В.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2017 року до суду надійшла позовна заява ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією у розмірі 30310,68 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року за вказаним позовом відкрито провадження.

20.12.2017 року до канцелярії суду також надійшла заява позивача, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб: марка GEELY, модель СК, 2013 року випуску, тип СЕДАН-В, колір чорний, об'єм двигуна 1498, номер шасі (кузова, рами)

L6T7524S8DN033460, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1

В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник Банку вказав, що 13.08.2013 року Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» (надалі за текстом - Позивач) та фізична особа - резидент України ОСОБА_1 27.04.1990 р. н. (надалі за текстом -Відповідач) уклали кредитний договір № 007-20531-130813 (надалі за текстом - Договір). Згідно з п.п. 2.1; 2.2; 2.5 Частини 1 вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Банк) відкриває Відповідачеві (за Договором - Клієнт) картковий рахунок №26256909319022 в національній валюті України - гривні, надалі за текстом - Рахунок. Згідно п. 2.3 Частини 3 Договору, Банк встановлює ліміт Кредитної лінії у розмірі: 20 000,00 грн. Станом на 17.11.2017 р. Відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість на загальну суму 30 310,68 грн. За таких обставин представник Банку вважає, що позивачальник може ухилятись від виконання договірних зобов'язань в майбутньому. Також існує велика ймовірність приховування Відповідачем своїх доходів та особистого майна. Оскільки невжиття заходів забезпечення може призвести до перереєстрації, відчуження, міни, знищення майна Відповідача, що в свою чергу, в майбутньому, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Представник Банку вказує, що невжиття заходів забезпечення може призвести до перереєстрації, відчуження, міни, знищення майна Відповідача, що в свою чергу, в майбутньому, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Разом з тим, вказане твердження спростовується відомостями з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, яке є додатком до заяви про забезпечення позову, згідно якого вбачається, що транспортний засіб: марка GEELY, модель СК, 2013 року випуску, тип СЕДАН-В, колір чорний, об'єм двигуна 1498, номер шасі (кузова, рами) L6T7524S8DN033460, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1вже накладено обтяження в вигляді застави на підставі договору застави транспортного засобу, К-4781389/S від 25.09.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".

Оскільки позивачем не надано доказів, підтверджуючих наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову по цій цивільній справі, виходячи з змісту позовних вимог, а також враховуючи наявність обтяження вказаного транспортного засобу з боку позивача, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.

Суддя -