Ухвала суду № 71865443, 29.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16893/17

н/п 1-кс/640/768/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - Муратової С.О., за участю секретаря – Хомінської Т.В., прокурора – Коновалюк Д.С., захисника – ОСОБА_1, підозрюваної – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220530002494 від 05.09.2017, про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, яка має не закінчену вищу освіту, розлучена, раніше судима: вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13.02.2017 за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України, до 1 року позбавлення волі з випробувальним строком 1 рік, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

Сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що приблизно у червні 2017 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_4, діючи умисно із корисливих спонукань, перебуваючи в місті Києві, вступила в попередню змову із раніше їй знайомою ОСОБА_5 яка мала досвід та навички вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, з якою прийняли рішення створити та очолити організовану групу з метою систематичного заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою.

Після чого ОСОБА_4 із ОСОБА_5 залучили до участі в організованій групі осіб, маючих навички вчинення корисливих злочинів, а також мешканців Луганської області, проживаючих на тимчасового не підконтрольних територіях.

Так до участі в організованій групі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залучили ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб, яким запропонували увійти до складу створеної та очоленої ОСОБА_10 організованої групи та у її складі вчиняти тяжкі злочини пов’язані із заволодінням грошовими коштами громадян з числа мешканців різних областей України, на що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 надали свою згоду та готовність вчиняти вказані злочини у складі організованої групи під керівництвом ОСОБА_5 та ОСОБА_11

Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та інші невстановлені особи розробили та узгодили злочинний план скоєння шахрайств до якого входило: розподіл учасників групи на декілька поєднаних єдиним умислом колективів та розподіл відповідних функцій між членами колективів; здійснення систематичних поїздок до обласних центрів України з метою вчинення шахрайств на їх території та періодична зміна місць вчинення злочинів; підшукування потерпілих серед осіб похилого віку, переважно поодиноких осіб, які ведуть усамітнений спосіб життя та активно сприймають надмірну увагу до них з боку сторонніх осіб та мають заощадження грошових коштів або мають у власності золоті прикраси; пошук імітаційних засобів-пластикових карток та розповсюдження їх одним з учасників колективу, який входить до складу організованої групи, перед супермаркетами особам похилого віку з числа потенційних потерпілих нібито пропонуючи їм отримання вказаних карток на знижки; спрямування потерпілих із виданими ним картками до іншого учасника групи, який безпосередньо повідомляє потерпілому неправдиву інформацію про участь у вказаній акції; втручання у спілкування із потерпілим третього учасника групи та повідомлення неправдивої інформації про те що він також бажає прийняти участь у акції; повідомлення другим учасником групи неправдивої інформації про виграш обома учасниками побутової техніки, її розподіл та нібито передача одному з учасників акції 200 доларів США із доведенням особливої умови акції-підтвердити свою платіжоспроможність; демонстрація третім учасником групи потерпілому грошових коштів та нібито наявність переваги над ним на перемогу в акції на отримання вагомої знижки в супермаркетах; застосування другим учасником групи психологічного прийому із встановленням у третього учасника місця проживання в іншій області та повідомлення про надання переваги у отриманні дисконтної картки потерпілому оскільки він нібито мешкає поблизу супермаркету та має можливість систематично придбавати у ньому товари та продукти із знижкою. Оголошення перемоги потерпілого та пропозиція підтвердили свою платіжеспроможність шляхом демонстрації наявних у нього заощаджень грошових коштів; запечатування винесених з дому потерпілих грошових коштів в конверт разом із дисконтною карткою та заволодіння грошовими коштами шляхом підміни конверта на раніше заготовлений інший конверт із папірцями та пропонування потерпілому наступного дня прийти із вказаним конвертом до супермаркету та пред’явити його менеджеру, нібито для того щоб він його розкрив впевнився у тому, що в потерпілого є грошові кошти та той видав йому дисконтну картку; зникнення з місця вчинення злочину учасниками групу на раніше заготовленому автомобілі під керування учасника групи, якому відведена функція водія; розподіл викрадених коштів між усіма учасниками групи в попередньо обумовлених долях.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було створено стійке об'єднання до складу якого увійшли більше п’яти осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та інші невстановлені під час досудового розслідування особи, які, діючи умисно, із корисливих спонукань, попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення особливо тяжких злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Функція ОСОБА_2, як активної учасниці організованої групи, обізнаного про злочинні дії ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та невстановлених осіб-учасників організованої групи, полягала в тому, що він: погодила з іншими учасниками організованої групи об'єкти злочинних посягань - грошові кошти, що збиралися протягом тривалого часу – заощадження потерпілих з числа осіб похилого віку; брала участь у розробці і погодженні з усіма учасниками організованої групи планів учинення злочинів, визначаючи об’єкт злочинного посягання та спосіб заволодіння грошовими коштами; безпосередньо брав участь у скоєнні шахрайств за розробленими учасниками організованої групи планом вчинення злочинів та заволодівав коштами громадян, шляхом підміни конвертів з опечатаними грошима; отримувала свою частку викрадених коштів, що було основним джерелом її доходів.

Вказані обставини свідчать про високий ступінь згуртованості організованої групи у складі ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, та невстановлених осіб – учасників організованої групи, які після її створення у червні 2017 року почали діяти відповідно до розробленого вищевказаного плану злочинної діяльності та з червня 2017 по 05 грудня 2017 року-моменту припинення протиправної діяльності учасників групи працівниками поліції на території міста Харкова вчинили ряд заволодінь чужим майном (грошовими коштами) громадян шляхом обману (шахрайство) та зловживання довірою.

Після чого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та інші невстановлені особи розробили та узгодили злочинний план скоєння низки шахрайств на території України.

Так, 01.11.2017, 02.11.2017, 02.11.2017, 04.11.2017, 08.11.2017, 09.11.2017, 04.12.2017, 05.12.2017, 06.12.2017 учасники організованої групи, діючи у складі організованої групи, заволоділи грошовими коштами, майном шляхом шахрайства, чим спричинили потерпілим матеріальну шкоду.

Обґрунтованість повідомленої 07.12.2017 ОСОБА_2 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігання яким, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо.

Сторона обвинувачення вважає, що встановлені під час досудового розслідування обставини, в тому числі той факт, що вчинення шахрайств у складі організованої групи протягом тривалого часу було основним доходом ОСОБА_2 та іншого джерела доходів вона не має, у зв’язку із чим може продовжити протиправну діяльність, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою є обгрунтованим.

Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2 у кримінальному провадженні спливає 04.02.2018, але закінчити досудове розслідування у вказаний строк, тобто до 04.02.2018, не виявляється можливим, у зв’язку із тим, що потребує додаткового часу проведення наступних процесуальних дій: встановити інші епізоди злочинів вчинених підозрюваними на території Харківської та інших областей України; допитати потерпілих, свідків вчинення злочинів; провести впізнання із потерпілими та свідками; отримати тимчасові доступи до речей і документів в ТОВ «лайфселл», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», за номерами мобільних телефонів та імеі номерами мобільних терміналів які використовувались підозрюваними під час вчинення злочинів; із залученням відповідних спеціалістів провести огляд та дослідження інформації операторів мобільного зв’язку; отримати тимчасовий доступ до речей і документів в ПАТ КБ «Приватбанк» за рахунками підозрюваних та осіб, чиї рахунки вони використовували для перерахувань грошових коштів здобутих злочинним шляхом. Витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження відомості, які характеризують особи підозрюваних. Закінчити проведення призначених по кримінальному провадженню судових експертиз: дактилоскопічних, товарознавчих, комп’ютерно-технічних, судових експертиз відео- звукозаписів. Вирішити питання щодо етапування підозрюваного ОСОБА_13 до Харківського слідчого ізолятору. Вирішити питання щодо розсекречення протоколів із результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та ухвал слідчого судді на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії. Провести дослідження інформації отриманої в результаті застосування технічних засобів. Скласти повідомлення про підозру в кінцевій редакції та повідомити про підозру; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.

Проведення вказаних процесуальних дій під час досудового розслідування є обов’язковим та потребує значного часу у зв’язку із великим обсягом матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, отриманих під час досудового розслідування кримінального провадження. Для завершення вказаних процесуальних дій необхідно додатковий строк в 60 діб. Провести вказані процесуальні дії раніше перешкоджали ті обставини, що під час досудового розслідування встановлені та встановлюються нові епізоди кримінальних правопорушень, за ними збираються докази, проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, результати проведення яких долучені до матеріалів кримінального провадження та потребують ретельного дослідження та відпрацювання.

Сторона обвинувачення зазначає, що з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заявлені ризики не зменшилися, а навпаки збільшилися, оскільки встановлені нові свідки та очевидці вчинених злочинів, встановлюються нові епізоди вчинених злочинів.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Підозрювана в судовому засіданні визнала частково повідомлену підозру, у вчиненні трьох інкримінованих їй епізодів шахрайства за її участі, заперечувала свою причтеність до інших епізодів шахрайств, просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на недоведеність ризиків, та просила застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваної ОСОБА_2 встановлено, що вона показання дає добровільно, до неї не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12017220530002494 від 05.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.12.2017, 07.12.2017 о 11:30 год. ОСОБА_2 затримана в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

07.12.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні десяти кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене організованою групою.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2017 застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) на 60 днів – до 04.02.2018, із визначенням розміру застави у сумі 128 000 грн.

Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 23.01.2018 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 07.04.2018.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2017, під час якого потерпіла ОСОБА_16 в пізнала ОСОБА_2 як особу, яка вчинила щодо неї злочин; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2017, під час якого потерпілий ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка вчинила щодо нього злочин; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.12.2017 під час якого потерпіла ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_2, як особу яка вчинила щодо неї злочин; протоколами обшуків транспортних засобів від 07.12.2017.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілих, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання її винною, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має не закінчену вищу освіту, мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері злочинів проти власності, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, відсутність даних щодо наявності міцних соціальних зв’язків, застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим. Більш того, за час тримання підозрюваної під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, до 29.03.2018 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров’я слідчому судді не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання підозрюваної під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваної, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає можливим визначити мінімальну заставу, раніше визначену ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2017, достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України, в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140 960 гр. (1762 гр. х 80 = 140 960 гр.).

Прийшовши до висновку про можливість визначення вказаного розміру застави, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 183 КПК України, слідчий суддя також враховує зазначені вище дані про особу, та визначає її в мінімальному розмірі, яка здатна буде забезпечити виконання підозрюваною у вчиненні особливо тяжких злочинів ОСОБА_2 покладених на неї обов’язків. При цьому, нормами чинного кримінального процесуального законодавства не передбачено визначення слідчим суддею застави в меншому розмірі, ніж визначено в ст. 182 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220530002494 від 05.09.2017, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 29 березня 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 140 960 гр. (сто сорок тисяч девятсот шістдесят гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/16893/17-к , н/п 1-кс/640/768/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Вінниці, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Роз’яснити підозрюваній ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язати старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_2 про тримання під вартою останньої.

Строк дії ухвали з 29 січня 2018 року по 29 березня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав “____”____2018 р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2