Вирок № 71865440, 29.01.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2361/17

Номер провадження 1-кп/623/51/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Бєссонової Т.Д.

за участі секретаря судового засідання: Довгополої І.В.

прокурора: Павленко М.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізюму Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017220320000939 від 25.07.2017 року за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, станиця Дінска Краснодарського краю, Дінського району, громадянина України, росіянина, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, не судимого, особи з інвалідністю другої групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, мобільний тел. НОМЕР_2, РНОКПП НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у в серпні 2016 року, більш точної дати встановити не виявилось можливим, знаходячись в лісопосадці поблизу вул. 8 березня, м. Барвінкове, Харківської області, зірвав дикорослі кущі коноплі, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс (марихуану не висушену), тим самим, у порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, діючи умисно та протиправно, для особистого вживання, шляхом куріння, без мети збуту. Вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_1 в той же день переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де шляхом висушування незаконно, без мети збуту, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану висушену), для вживання шляхом куріння та незаконно зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.

25 липня 2017 року о 18 годині 30 хвилин, в ході проведення поверхневого огляду ОСОБА_1 працівниками поліції за адресою: м. Ізюм, вул. Паромна біля будинку № 6 у ОСОБА_1 в правій кишені бридж був виявлений поліетиленовий пакет, який останній добровільно видав, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору. Згідно з висновком судово - хімічної експертизи наркотичних засобів №1502 від 27 вересня 2017 року речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 79,5857 грам, яку ОСОБА_1, незаконно виготовив та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, тобто у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він являється громадянином України, розлучений, є особою з інвалідністю другої групи, з професійно-технічною освітою, не працює, був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил, але за 3 місці був звільнений у запас за станом здоров'я, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується формально позитивно, з його слів має матір похилого віку та неповнолітню дитину - сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2009 року.

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

На підставі ст.66 КК України у якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім того, судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, а також дані, що характеризують його особу, наявність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, скоїв злочин, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується формально позитивно, обвинувачений є особою з інвалідністю другої групи.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу, так як з урахуванням обставин злочину, наявних обставин, що пом'якшують покарання та даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе при призначенні йому покарання у вигляді штрафу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування до нього Закону України " Про амністію у 2016 році", оскільки він є особою з інвалідністю другої групи.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону "Про застосування амністії в Україні».

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році » від 22 грудня 2016 року.

Відповідно до п. "г" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

Відповідно до довідки МСЕК серія 12ААА № 443556, виданої 15.06.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом 2 групи.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого положень Закону України "Про амністію у 2016 році".

Враховуючи наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання суд вважає , що клопотання підлягає задоволенню.

Суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання. Наслідки застосування амністії обвинуваченому роз'яснені, але він наполягав на її застосуванні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Судові витрати згідно ч.2 ст.124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судово-хімічної експертизи №1502 від 27.09.2017, які складають 989 грн. 60 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році" суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, пов'язані з з проведенням судово-хімічної експертизи №1502 від 27.09.2017, які складають 989 грн. 60 коп. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 79,5857 грам, поміщенийдо камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція № 87 від 29.09.2017) - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.Д. Бєссонова