Рішення № 71864322, 12.01.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/468/17; 2/401/23/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2018 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі – Липко О.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_3, третя особа Управління Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та скасування його державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом у якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області № 253-р від 02.04.2003 року «Про передачу у приватну власність земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП «Славутич» громадянину для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю, що виданий на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області № 253-р від 02.04.2003 року, яким посвідчується право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 та скасувати державну реєстрацію цього акта.

Свій позов обґрунтовує тим, що вона є дружиною померлого 12 грудня 2014 року ОСОБА_4 та має право на спадкування його майна як спадкоємець першої черги. За життя ОСОБА_4 згідно рішення Великоандрусівської сільради отримав у власність земельну ділянку. Право власності на зазначену земельну ділянку посвідчується державним актом, виданим 01.02.2002 року. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3525280500:02:000:1018. З метою отримання спадщини вона звернулась до Державного земельного кадастру за отриманням витягу. Проте зазначений витяг їй не вдалося отримати оскільки, як зазначено у відповіді Управління Держгеокадастру ОСОБА_1 районі Кіровоградській області, земельна ділянка, яка належить померлому ОСОБА_4 перетинається межами з іншою земельною ділянкою з кадастровим номером 3525280500:02:000:0451, яка передана у власність ОСОБА_3 згідно розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області № 253-р від 02.04.2003 року. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_3 був виданий державний акт, яким посвідчено її право власності на спірну земельну ділянку.

Як на правову підставу позову ОСОБА_2 посилається ст. 16 ЦК України ст.ст. 107, 116,141,152,155 ЗК України.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов, пославшись на обставини та докази, що їх стверджують, просили його задовольнити.

Представник ОСОБА_1 райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_3та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти позову. В наданих письмових запереченнях позивач зазначила, що вона є власницею земельної ділянки № 451, площею 1, 69 га розташованої в Великоандрусівській сільській раді, цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3525280500:02:000:0451, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 13.12.2004 року, серія КР № 011975. Вказана земельна ділянка була передана їй в натурі у приватну власність з земельної частки (паю) за рахунок земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Славутич», згідно розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області № 253-р від 02.04.2003 р. Земельна ділянка передана їй як власнику сертифіката на право на земельну частку (пай), серія КР № 0210632 від 30.12.1997 р., який вона набула у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину після померлого батька ОСОБА_6. Весь цей час вона правомірно користувалась і продовжує користуватись вказаною земельною ділянкою. Крім цього ОСОБА_3 стверджує, що її земельна ділянка № 451 не перетинається з земельною ділянкою № 1018, оскільки за життя, померлий 12.12.2014 року, ОСОБА_4, безперешкодно користувався своєю земельною ділянкою. Будь яких претензій від нього до неї не надходило. Виходячи з наведеного, вважає, що позивачем не доведено порушення ОСОБА_1 районною державною адміністрацією норм діючого законодавства при постановленні розпорядження № 253-р від 02.04.2003 року та не доведено порушення прав позивачки щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою яка належала померлому ОСОБА_4, відтак не підлягає задоволенню і вимога про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю .

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши докази,суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_2 є спадкоємицею після померлого 12.12.2014 року ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4, копією свідоцтва про право на спадщину за законом ( а.с. 5-6, 8).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, ОСОБА_4 на підставі рішення сесії Великоандрусівської сільської ради від 05.12.2001 року № 155 передана в приватну власність земельна ділянка № 1018 площею 3,52 га, кадастровий номер 3525280500:02:000:1018 (а. с. 7).

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі вбачається що надати витяг з Державного земельного кадастру на вище вказану ділянку неможливо, у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка перетинається межами з іншою земельною ділянкою за кадастровим номером 3525280500:02:000:0451, яка передана у власність ОСОБА_3 Технічні можливості Державного земельного кадастру не дають можливості внести одне і те саме місце розташування дві окремі земельні ділянки ( а. с. 9).

Згідно розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області № 253-р від 02.04.2003 року ОСОБА_3 був виданий державний акт серії КР № 011975, яким посвідчено її право власності на спірну земельну ділянку. ( а.с. 11,37)

В наданих копіях технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525280500:02:000:0451 та наявних в них графічних планах відсутня будь яка інформація про те, що вказана ділянка перетинається з іншою ділянкою ( а. с. 72-82).

Крім цього з висновку начальника ОСОБА_1 районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_7 (а.с.79), вбачається, що межі землекористування ОСОБА_3 встановлені без порушень прав суміжних землекористувачів та землевласників колишнього КСП «Славутич».

З листа виконуючого обов’язки начальника відділу у ОСОБА_1 районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.09.2017 року вбачається, що у відділі відсутня технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільскогосподарьского виробництва на території ОСОБА_8 сільської ради на ім'я ОСОБА_4 ( а.с. 96).

Окрім цього відповідно до листа від 18.10.2017 року у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" відсутня розроблена на ім'я ОСОБА_4 технічна документація із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525280500:02:000:1018. ( а.с. 110).

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 346 Цивільного кодексу України передбачегко, що право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках встановлених законом.

Згідно статті 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 140 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав з якими закон пов’язує припинення права власності на земельну ділянку, якими є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянкиза відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянкиза рішенням власника; звернення стягненняна земельну ділянкуна вимогу кредитора; відчуження земельної ділянкиз мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскаціяза рішенням суду; невідчуження земельної ділянкиіноземними особамита особами без громадянствау встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавстваі порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майнавизнається судом незаконним та скасовується.

Отже, за приписами вказаних норм підставами для скасування правового акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування є його невідповідність вимогам закону та порушення у зв’язку з його прийняттям цивільних прав та інтересів, зокрема і прав власника.

Даючи оцінку дослідженим доказам, суд вважає недоведеними обставини, на які позивач ОСОБА_2 посилається як на підставу своїх вимог, а саме щодо недотримання відповідачем ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області законодавства при вирішенні питання про передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки та відповідно винесення розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області № 253-р від 02.04.2003 року «Про передачу у приватну власність земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП «Славутич» громадянину для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які б порушували цивільні права та інтереси позивача як власника земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2, та вважає, що у її позові слід відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що вони повинні бути покладені на позивача в силу ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та ст. 41 Конституції Українист. ст.21, 320,346,393 ЦК України, ст. 140,153 ЗК України, керуючись ст. 141, 76-81, 89, 95, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області (м. Світловодськ Кіровоградська область вул. Героїв України, 14) ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4), третя особа Управління Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області м. Світловодськ Кіровоградської області вул. В. Бойка, 2-б про визнання незаконним та скасування розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області № 253-р від 02.04.2003 року «Про передачу у приватну власність земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП «Славутич» громадянину для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнанні недійсним державного акта на право приватної власності на землю, що виданий на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області № 253-р від 02.04.2003 року, яким посвідчується право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 та скасування державної реєстрації цього акта – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів після його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : ОСОБА_9

12.01.2018