Ухвала суду № 71863397, 25.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/354/18 Справа № 201/14267/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кондаков Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Кондакова Г.В.

суддів: Кононенко О.М.,

ОСОБА_2

при секретарі Надтоки Ю.В

за участю прокурора Пістун М.С.

обвинуваченого ОСОБА_3

його захисника ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5,

ОСОБА_6

Їх представника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційними скаргами прокурорів Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року щодо

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ж/м Сокіл-1АДРЕСА_1 в м. Дніпрі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040650004899,-

встановила:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 05 грудня 2017 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_10, його захисника – адвоката ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 – задоволено. Обвинувальний акт повернуто прокурору для належного оформлення, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Приймаючи таке рішення, суд послався на те, що формулювання обвинувачення містить суперечливий характер щодо мотиву вчинення інкримінованих обвинуваченому злочинів, а саме, у спричиненні умисних легкої та середньої тяжкості ушкоджень потерпілим ОСОБА_5, і відповідно - ОСОБА_6

Так, на думку органа слідства, вказані злочини ОСОБА_10 скоїв на ґрунті неприязних відносин, зумовлених конфліктом між сім’ями ОСОБА_10 та потерпілих, а також із помсти.

Суд вважає, що такі недоліки обвинувального акту можуть призвести до порушення права на захист обвинуваченого.

Крім того, вказує, що всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті невірно зазначено місце народження обвинуваченого, що народився в Кобилянському районі Полтавської області.

Посилається на те, що обвинувальний акт вручено ОСОБА_10 слідчим, що здійснював досудове розслідування, а не прокурором, як це вимагає ст. 293 КПК.

Прокурори не згодні з таким рішенням суду першої інстанції. В апеляційних скаргах, просять ухвалу скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог процесуального закону. Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_10 слідчим викладено всі відомості - найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, потерпілих, прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, які відображають дату, місце, час, спосіб, мотив та інші обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення за епізодами злочинної діяльності ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України; обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання обвинуваченого; зазначено і про відсутність розміру витрат на залучення експертів під час досудового розслідування та всі інші відомості, перелік яких чітко зазначений у наведеній нормі закону.

Стверджують, що суд під час підготовчого судового засідання вийшов за межі питань, які вирішуються на даній стадії, а саме про доведеність вини обвинуваченого, про допустимість доказів, які підтверджують, або спростовують його причетність до скоєного злочину.

Вважають, що прийняте судом рішення призводить до необґрунтованого затягування судового розгляду кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_10 в запереченнях на апеляційні скарги прокурорів, просить ухвалу залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що як в обвинувальному акті, так і в апеляційних скаргах невірно зазначено місце його народження. Обвинувачення, викладене неконкретизованим, та таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційні скарги сторони обвинувачення, просила їх задовольнити.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурорів. Просили ухвалу залишити без змін.

Потерпілі та їх представник підтримали апеляційні скарги прокурорів. Просили ухвалу скасувати на направити кримінальне провадження до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали такі ж позиції.

Заслухавши суддю–доповідача, думки учасників засідання, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляції, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Судове рішення, згідно зі ст. 370 КПК, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У підготовчому судовому засіданні, у відповідності до ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України, суд першої інстанції має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акта, за умови його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Із наведеної норми процесуального закону вбачається, що законодавець встановив вимоги до змісту обвинувального акта та підстави для його повернення судом першої інстанції прокурору.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а при наявності у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Вимогами ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на закон і статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

Як вбачається з обвинувального акта, вказані вимоги закону органом досудового розслідування були дотримані в повному обсязі.

Посилання суду на суперечливий характер формулювання обвинувачення з висновками слідства про скоєння злочину з декількома мотивами не може потягти порушенням права на захист, оскільки з суб’єктивної сторони органом розслідування встановлено поєднання різних мотивів. У такому разі, при підтвердженні такого висновку під час судового розгляду до уваги братиметься домінуючий мотив з кваліфікацією вчиненого за статтею, яка його передбачає. Тому твердження суду про суперечність висновків слідства за наявності декількох мотивів з порушенням права на захист винної особи, є безпідставними.

Не може віднести колегія суддів до недоліків обвинувального акта вказане в ньому місце народження обвинуваченого ОСОБА_10 – «Кобилянський район», замість «Кобеляцький». На думку колегії суддів, дана вказівка є такою помилкою, яка може бути усунута під час судового засідання.

Не може колегія не погодитись з тим, що копія обвинувального акту вручається прокурором, а не слідчим, як це передбачено ст. 293 КПК. Між тим, на переконання колегії суддів таке порушення не можна віднести до таких порушень, які б потягли за собою повернення обвинувального акту.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при дослідженні матеріалів справи, встановлено, що вона була неодноразовим предметом розгляду судами першої і апеляційної інстанцій.

Так, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 13 лютого 2014 року, було скасовано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2013 щодо ОСОБА_11 Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

16 жовтня 2015 року постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська її направлено на додаткове розслідування.

26 листопада 2015 року інформацію про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР.

29 вересня 2015 року щодо ОСОБА_10 складено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2017 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2017року. Обвинувальний акт повернуто прокурору.

15 серпня 2017 року щодо ОСОБА_10 складено обвинувальний акт та направлено його до суду.

Хронологія подій свідчить про те, що по даній справі вже проводилось підготовче судове засідання. Було прийнято рішення про призначення справи до розгляду. Тобто, невідповідностей обвинувального акту вимогам процесуального закону судом встановлено не було. Однак, суд знов повернувся до вказаної стадії не маючи для цього процесуальних підстав, і по суті, фактично застосував інститут повернення справи на додаткове розслідування, який не передбачений діючим процесуальним законом.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що доводи прокурорів є обґрунтованими, тому підлягають безумовному задоволенню. Обвинувальний акт - поверненню на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 409, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційні скарги прокурорів Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року щодо ОСОБА_10 – скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_2