Ухвала суду № 71862933, 29.01.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4423/17

1-кп/214/241/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Хомініч С.В.,

за участю:

секретаря – Горбунової Л.С.,

прокурора – Чеботової Т.В.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі об’єднане кримінальне провадження за №12017040750001729 від 06.07.2017 щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться об’єднане кримінальне провадження за №12017040750001729 від 06.07.2017 щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ще на два місяці, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. ОСОБА_2 не працює і не має постійного джерела доходу. Зареєстрований в Запорізькій області, а фактично мешкав в місті Кривий Ріг без реєстрації. ОСОБА_2, засуджений 17.05.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу проте знову вчинив злочин і лише після його вчинення сплатив штраф, в зв`язку з чим є підстави вважати, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність та переховуватись від суду.

Захисник ОСОБА_1, заперечував проти продовження строку тримання під вартою. Подав клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт за місцем фактичного проживання з 22.00 до 06.00 за адресою: АДРЕСА_1, з покладенням на останнього обов’язків, відповідно до вимог КПК України. Вказав, що на даний час відсутні ризики зазначені у ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_2 з 2009 року звертається за допомогою до лікарні оскільки має хронічний панкреатит тяжкий перебіг, стадія – ремісія. Вважає, що обвинувачений зможе дотримуватися порядку перебування під домашнім арештом.

Обвинувачений ОСОБА_2, заперечував проти продовження строку тримання під вартою та підтримав клопотання свого захисника.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі та відмову в задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та тяжкого злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, не працює і не має постійного джерела доходу, мешкає в м. Кривому Розі без реєстрації, раніше судимий 17.05.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу, який сплатив після вчинення нових злочинів, тобто маючи невідбуте покарання знову вчинив новий злочин, в зв`язку з чим є підстави вважати, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, та переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Суд не приймає доводів захисника про стан здоров’я обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки не надано жодного підтверджуючого документа щодо наявності, на час розгляду клопотання, хвороби, зазначеної у клопотанні захисника. Крім того, з часу перебування обвинуваченого в умовах КУВП №3, останній жодного разу до медичної частини даної установи не звертався, скарг на стан здоров’я не надходило.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4», наданої захисником, з 21.12.2012 по 22.11.2017 ОСОБА_2 до поліклініки за місцем проживання (АДРЕСА_1) не звертався.

З урахуванням вищевикладеного є всі підстави вважати, що більш м’який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від суду, незаконно впливати свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення, продовживши свою злочинну діяльність.

Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 ще на 60 діб, підлягає задоволенню, оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а в задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 315-317, 331, 369, 372, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою продовжити на два місяці, тобто строком до 30 березня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хомініч С.В.