Рішення № 71862809, 16.01.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/709/17

Провадження 2/206/50/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2018 р. в залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А. О.,

при секретарі Ременяк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради, треті особи: Дніпровська міська рада, Виконавчий комітет Самарської районної у м. Дніпрі ради, про визнання права користування житловим приміщенням,

за позовом ОСОБА_2 підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору найму житла,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника третьої особи Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпрі ради ОСОБА_4.,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради, треті особи: Дніпровська міська рада, Виконавчий комітет Самарської районної у м. Дніпрі ради, про визнання права користування житловим приміщенням.

09 лютого 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до попереднього розгляду.

27 лютого 2017 року ОСОБА_2 підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради звернулося до Самарського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору найму житла.

27 лютого 2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська було зроблено запит до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Дніпропетровській області щодо встановлення місця реєстрації відповідача.

09 березня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

За позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради, треті особи: Дніпровська міська рада, Виконавчий комітет Самарської районної у м. Дніпрі ради, позивач просив суд визнати за ним право користування житловим приміщенням - квартирою №88, за адресою: м. Дніпро, вул. Карагандинська буд. 9а. Зобов'язати ОСОБА_2 підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради укласти з ним договір найму житлового приміщення - квартири №88 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Карагандинська, буд. 9 а. та відкрити на його ім'я особистий рахунок.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 03.12.1992 року він зі своїми батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вселилися в квартиру АДРЕСА_1 та був там зареєстрований. 21 серпня 2009 року позивач був вимушений знятися з реєстрації місця проживання у зв'язку з переїздом до м. Харків на навчання. Після повернення до м. Дніпропетровську у зв'язку з сімейними обставинами ОСОБА_1 був зареєстрований за місцем проживання матері ОСОБА_6, за адресою АДРЕСА_2, що у м. Новомосковськ, яка в той час вже розлучилася з батьком, одна з часу повернення після навчання фактично постійно проживав зі своїм батьком ОСОБА_5 в м. Дніпропетровську, після смерті батька, який помер 14 квітня 2015 року залишився проживати в його квартирі, сплачував комунальні послуги. З метою реалізації права на приватизацію державного житлового фонду ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради з питанням заповнення документів на приватизацію квартири. В своєму рішенні від 16.12.2016 року Виконавчий комітет Самарської районної у місті Дніпропетровську ради розірвав з ним в односторонньому порядку договір найму житла, в результаті чого позивач був змушений звернутися до суду для захисту своїх законних прав (а.с. 2-5).

За позовом ОСОБА_2 підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 позивач просить суд визнати недійсним та розірвати типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, та судові витрати.

В обґрунтування своєї позовної заяви ОСОБА_2 підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради посилається на те, що 09.06.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підприємством "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради був укладений типовий договір найму житло в будинках державного і комунального житлового фонду на підставі наданого акту від сусідів про проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3. комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради є правонаступником Комунальн6ого виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (КВ ЖРЕП) Самарського району, а отже, є балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та надає споживачам послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. 19.12.2016 року позивачем згідно укладеного типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду з відповідачем за адресою АДРЕСА_4 було проведено службову перевірку та складено акт щодо неправомірного укладеного договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду. ОСОБА_5, відповідальний квартиронаймач на ім'я якого було видано ордер на квартиру АДРЕСА_5 з реєстрації 09.11.2015 року у зв'язку зі смертю, в зазначеній квартирі відповідач втратив право користування зазначеної квартири (а.с. 1-4).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 просили суд задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщення, в задоволенні позову ОСОБА_2 підприємства "Житлове господарство Самарського району Дніпровської міської ради відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 підприємства "Житлове господарство Самарського району" ДМР ОСОБА_8 просила відмовити в задоволенні позова ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням, оскільки дана особа в даному житлі не проживала. Задовольнити позов ОСОБА_2 підприємства "житлове господарство Самарського району" до ОСОБА_1 про визнання недійсним типового договору найму житла.

Представник третьої особи Дніпровської міської ради ОСОБА_9 та представник третьої особи Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпрі ради ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням. Задовольнити позов ОСОБА_2 підприємства "житлове господарство Самарського району" до ОСОБА_1 про визнання недійсним типового договору найму житла.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представник відповідача, представників третіх осіб, суд встановив, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради слід відмовити виходячи з наступного.

Суд встановив: що відповідно ордеру на житлове приміщення № 80 виданого Виконавчим комітетом Самарської районної ради народних депутатів 03.12.1992 року гр. ОСОБА_5 видано квартиру АДРЕСА_6 та членам його сім'ї ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (том № 1, а.с. 8).

З наданого свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається що батьками його зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (том №1, а.с. 25).

Згідно наданого військового квитка серії СО №579465, ОСОБА_10 в період часу з 18.04.2012 року по 04.04.2013 року ніс службу у військовій частині № А1964 (том №1, а.с. 78-80).

Відповідно свідоцтва про смерть серії І-КИ №624360, виданого 17 квітня 2015 року Самарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_5 14 квітня 2015 року помер, про що зроблено відповідний актовий запис №376 (том. №1, а.с. 6).

З довідки від 24.10.2015 року виданої Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського вбачається, що ОСОБА_1 проживав у гуртожитку Національного аерокосмічного університету під час навчання у названому ВНЗ, навчання закінчив у 2015 році (том №1, а.с. 11).

Відповідно довідки виданої Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1 в період часу з 03.03.2011 по 29.10.2015 року зареєстрований у м. Новомосковську за адресою: вул. Канишевського 2/43 (том № 1 а.с. 10)

09.06.2016 року між ОСОБА_2 підприємством " Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 був укладений типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, а саме квартири №88 в будинку 9А в м. Дніпропетровську по вул. Карагандинська (том №1 а.с. 12,13).

Відповідно до акту службової перевірки про укладання типового договору найму житла з ОСОБА_1, начальником виробничо-технічного відділу КП "ЖГ Самарського району" ДМР у складі комісії, було прийнято висновок про втрату ОСОБА_1 право користування житловим приміщення за адресою АДРЕСА_7, в зв'язку з тривалою його відсутністю (том 2 а.с. 24)

Згідно рішення Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради від 16.12.2016 року про розгляд звернення ОСОБА_1 про зміну договору найму житлового приміщення та укладання договору найму з ним, ОСОБА_1 у внесенні змін до договору найму житлового приміщення на квартиру АДРЕСА_8 було відмовлено (том №1 а.с. 8).

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_1, виданого Самарським РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 12 серпня 2016 року, вбачається, що ОСОБА_1 з 14 липня 2016 року зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 (том №1 а.с. 15).

З долучених до матеріалів справи квитанцій вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 здійснює оплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_9 (том № 1 а.с. 27, 28).

З оглянутої інформаційної довідки наданої Прикордонною службою України, видно, що ОСОБА_1 в період часу з 27.06.2016 року по 02.11.2017 року багаторазово приїздив до України через пункт пропуску "Гоптівка" (том №1 а.с. 84).

Окрім вивчених письмових матеріалів справи в судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_1.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснила, що з грудня 2012 року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, також повідомила, що ОСОБА_1 періодично проживав зі своїм батьком в квартирі АДРЕСА_10, після смерті батька і зараз проживає в даній квартирі (том №1 а.с. 62-64).

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він проживав в ІНФОРМАЦІЯ_4 з самого народження, з 2009 року по 2011 рік навчався в м. Харкові, з 2012 року по 2013 рік проходив військову службу. Потім проживав в м. Дніпропетровську у батька та в м. Новомосковську у матері, працював у м. Москва, сплачував комунальні послуги за квартиру, передавав гроші батькову для його лікування (том № 1 а.с. 62-64).

Вище викладені обставини регулюються Конституцією України житловим та цивільним законодавством.

Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно ст.ст. 64, 65 1, 66, 67, 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося представником відповідача ОСОБА_2 підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради ОСОБА_1 сплачує за комунальні послуги за спірну квартиру АДРЕСА_11, що також підтверджується квитанціями про оплату комунальних послуг.

Статтею 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Згідно ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Відповідно до вимог ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

З оглянутих матеріалів справи та наданих показів свідків вбачається, що ОСОБА_1 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, був знятий з реєстрації у зв'язку із навчанням у місті Харкові та проживанням в гуртожитку. Після закінчення навчання та звільнення в запас з військової служби позивач продовжував також проживати за вищевказаною адресою, але без реєстрації, в даній квартирі був зареєстрований на підставі договору найма житла 14 липня 2016 року. Судом вбачається, що ОСОБА_1, є таким, що вселений і проживає у спірній квартирі на законних підставах.

Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Приходячи до висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині зобов'язання комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради укласти з ним договір найму житлового приміщення квартири №88 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Карагандинська буд. 9А, оскільки дана вимога є необґрунтованою, так як договір найму укладено.

Що стосується заявленого позову комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради про визнання недійсним та розірвання типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, судом не вбачається підстав щодо задоволення даного позову, оскільки дана вимога є необґрунтованою.

Позивачем ОСОБА_2 підприємством "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради не були виконанні вимоги ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за ним права користування житловим приміщенням-квартирою №88, за адресою: м. Дніпро, вул. Карагандинська буд. 9А, в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, ст.ст. 9, 63-65 Житлового кодексу України.

Керуючись ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, квартира АДРЕСА_12) право користування житловим приміщенням - квартирою № 88 в будинку № 9-а по вул. Карагандинській у м.Дніпрі.

Зобов’язати ОСОБА_2 підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 05451368, вул. Агнії Варто, 19, м.Дніпро) відкрити на ім’я ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, квартира АДРЕСА_12) особовий рахунок для оплати комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_12.

У задоволенні решти вимог щодо зобов’язання укласти договір найму відмовити.

В позові ОСОБА_2 підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 січня 2018 року.

Суддя А.О. Сухоруков