Ухвала суду № 71861487, 11.01.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/151/18

Провадження № 1-кс/201/1467/2018

УХВАЛА

11 січня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого - слідчого судді Федоріщева С.С.,

секретаря

судового засідання- Джамалової С.Г., Разумняк К.П.

за участю:

прокурора - Сакоренко І.О.,

адвокатів - Шестірікова В.В.,

- Ковальчука Д.Ю.,

-Рак Т.С.,

-Сироватки С.С.,

підозрюваного- ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040000001361 від 27.10.2017 року, клопотання слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Гені П.М. погодженого прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Сакоренко І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, працюючого на посаді директор департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, із вищою освітою, раніше не судимого, розлученого, дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, при цьому, з метою ухилення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжких кримінальних правопорушень та передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років позбавлення волі, може вчинити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_7 тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Надав суду постанову від 03 січня 2018 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42017040000001361 слідчому управлінню прокуратури Дніпропетровської області, у якій таке рішення мотивоване неефективністю здійснення досудового розслідування СВ Шевченківським ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та порушення останнім розумних строків розслідування.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти клопотання, просив відмовити у повному обсязі, наполягав на тому, що висунута йому підозра необґрунтована, жодних доказів його вини досудовим розслідуванням не встановлено. Жодних ризиків не існує, гарантує дотримання процесуальних обов'язків, передбачених чинних КПК України.

Захисник Шестіріков В.В. у судовому засіданні заперечував проти клопотання, відмітив, що прокурор недбало ставиться до виконання своїх обов'язків, підозра необґрунтована, наявність ризиків не доведено. Надав суду документи про стан здоров'я підозрюваного та позитивні характеристики.

Захисник Сироватка С.С. просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із посиланням на наступне. Ризики, у клопотанні наведені формально, жодного доказу їх існування не наведено. Наголосив, що у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська розглядається кримінальне провадження № 42016040000000832 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у цьому кримінальному проваджені ОСОБА_7 взагалі не обирався запобіжний захід, однак останній справно з'являвся на виклики слідчого та суду. Наполягав, що дане кримінальне провадження було порушено з метою поза процесуального тиску на ОСОБА_7 після його відмови визнавати свою вину у кримінальному провадженні № 42016040000000832. До того ж про існування кримінального провадження № 42017040000001361 підозрюваному було відомо, представники ДМР брали участь у досудовому розслідуванні, а відтак ОСОБА_7 мав можливість зникнути з метою переховування від слідства або вплинути на свідків, однак не зробив цього потому що сумлінно ставиться до своїх процесуальних обов'язків та заінтересований у встановленні істини по справі.

Також захисник звертав увагу на те, що прокурор на доказ вини підозрюваного посилається на докази, що наведені у клопотанні про обрання запобіжного заходу та підозрі, однак не надані суду та стороні захисту, а саме: протоколи допитів свідків, акти виконаних робіт та додатки до висновку судового експерту, а тому такі докази не можуть бути враховані судом при розгляді даного клопотання.

Окремо захисником подано клопотання про визнання доказів (висновку експерта та актів огляду місця події) недопустимими з огляду на вимоги ст. 86 та п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України. Так, захисник вважає, що слідче управління прокуратури Дніпропетровської області не мало право здійснювати досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні посилаючись на п. 17 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та 4 ст. 216, п. 1 Прикінцевих положень КПК України та положення ст. 131-1 Конституції України. Наразі слідство прокуратури виключно виконує функції, що покладені на державне бюро розслідування, а з огляду на те, що підозрюваний не є суб'єктом, наведеним у ч. 4 ст. 216 КПК України, то здійснення слідчим управлінням досудового розслідування є незаконним, а всі отримані у це час докази є недопустимими.

Очевидно, на думку захисника, що слідче управління прокуратури Дніпропетровської області не лише внесло відомості до ЄРДР, а і фактично здійснювало досудове розслідування, про що свідчить призначення експертизи по справі постановою слідчого від 28 листопада 2017 року та доручення оперативному підрозділу на проведення оглядів місця події, які відбулися 29 листопада та 01 грудня. А, отже, невідомо, коли кримінальне провадження було направлено до органів національної поліції та яким чином з огляду на невеликий проміжок часу досудове розслідування могло бути неефективним.

Окремо звернув увагу, що слідчим, всупереч вимогам ч. 2 ст. 242 КПК України, не проведено економічну експертизу для встановлення розміру спричинення майнової шкоди.

Враховуючи, що прокурором не дотримано обов'язкових вимог ст. 92, ч. 5 ст. 132, ч. 1 ст. 183 КПК України та грубо порушено положення п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України та приймаючи до уваги ч. 1 ст. 177 КПК України вважав, що слідчий суддя, керуючись ч. 3 ст. 176 та ч. 2 ст. 194 КПК України повинен відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7

Захисник Рак Т.С. також заперечувала проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, вважає, що підозру вручено ОСОБА_7 не уповноваженою особою, а тому немає підстав для обрання запобіжного заходу взагалі. Вважає, що клопотання про взяття під варту не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, а саме: належного обґрунтування ризиків у клопотанні не наведено, як і не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Посилається на п. 5 листа ВССУ від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України».

Зазначений розмір застави вважає таким, що є завідомо непомірним для підозрюваного та перевищує граничний розмір застави, визначений ч. 5 ст. 182 КПК України.

Окремо зауважила, що експертиза виконана із суттєвими порушеннями, зокрема, відповіді експерта не відповідають питання слідчого, а у висновку не висвітлено прилади, за допомогою яких відбувалися виміри, крім того, експертиза проведена на актуальну дату, а мала проводитися на день здачі об'єкту в експлуатацію.

Вважає, що відповідно до ст. 186 КПК України станом на день розгляду клопотання по суті сплив строк у 72 години, що також є підставою для відмови у розгляді клопотання.

Захисник Ковальчук Д.Ю. також заперечував проти клопотання, підтримав думку інших захисників.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42017040000001361, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, вважає, що клопотання є таким, що підлягає частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що провадженні слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області перебувають матеріали досудового розслідування № 42017040000001361 від 27.10.2017 за фактом неправомірних дій службових осіб Дніпропетровської міської ради, які діючи в інтересах підконтрольних суб'єктів господарювання, зловживають службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків.

Наведені прокурором обставини, дають суду підстави вважати обґрунтованим існування ризику впливу на свідків, які є його підлеглими, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.

Слідчий суддя вимушений констатувати, що у постанові про визначення підслідності не наведено строків перебування даного кримінального провадження у СВ Шевченківському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Однак враховує, що ця постанова винесена 03 січня 2018 року, а підозра вручена ОСОБА_7 05 січня 2018 року, а тому твердження захисників про те, що підозра вручена не уповноваженою особою спростовано.

Щодо строків розгляду клопотання слідчий суддя погоджується із правовою позицією, викладеною у листі ВССУ від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» розгляд слідчим суддею, судом клопотання про застосування, зміну запобіжного заходу здійснюється невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин із моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого (момент фактичного затримання фіксується у протоколі затримання) або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі (у такому випадку слідчий суддя, суд призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик). У даному випадку підозрюваного не було затримано, а тому строки розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу не порушено, як і права підозрюваного в цій частині.

Також суд приймає доводи прокурора про дійсність повноваження слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області, які підтверджено у п. 1 Перехідних положень КПК України, а також п. 9 Перехідних положень Конституції України.

Щодо визнання доказів недопустимими, слідчий суддя роз'яснює захисникам, що ч. 1 ст. 89 КПК України встановлено порядок визнання доказів недопустимим, і наразі це є передчасним. Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу перш за все необхідно становити наявність ризиків та обґрунтованість підозри.

05.01.2018 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час досудового слідства встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність ризиків, передбачених у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_7 може, незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, однак прокурором не наведено жодних обґрунтованих обставин для обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які б свідчили, що ОСОБА_7 буде переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення чи перешкоджати якимось чином кримінальному провадженню, а отже вищенаведене свідчить про відсутність підстав для задоволення даного клопотання та обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В той же час, оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, а також враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово добровільно з'являвся до суду для розгляду клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу, що в свою чергу, на думку суду, свідчить про відсутність намірів в подальшому переховуватися чи будь-яким іншим чином перешкоджати органу досудового розслідування, з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_7 має тісні соціальні зв'язки, суд вважає, що до підозрюваного слід застосувати більш м'який вид запобіжного заходу, а саме заставу, який буде співрозмірним та достатнім для забезпечення належного виконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків під час розслідування кримінального провадження 42017040000001361.

Крім того, суд, обираючи до підозрюваного саме такий запобіжний захід, вважає необхідним покласти на нього низку процесуальних обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

У задоволенні клопотання слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Гені П.М. погодженого прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Сакоренко І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в сумі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень.

Роз'яснити ОСОБА_7, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання стосовно нього запобіжного заходу, зобов'язаний внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою коштів на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, застави у розмірі 140 960 гривень. Не вчинення зазначених дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про обрання іншого запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7, обов'язки: зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду, прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя С.С. Федоріщев