Ухвала суду № 71861139, 29.01.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email – inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа № 200/19909/17

Провадження № 2к/200/1/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шевцової Т.В.

при секретарі – Агашаріфовій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпра клопотання про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02 березня 2017 року у справі №АС №395у/2016 за позовом Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіації» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіації» звернулося з клопотання до суду про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 02 березня 2017 року у справі №АС №395у/2016 за позовом Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіації» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» про стягнення боргу.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що у відповідності до вказаного рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» на користь Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіації» стягнуто 425802 (чотириста двадцять п’ять тисяч вісімсот дві) гривні 07 копійки - основного боргу, 9206 (дев’ять тисяч двісті шість) гривень 80 копійок – 3% річних, 20116 (двадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 80 копійок інфляційні нарахування та 51557 (п’ятдесят одна тисяча п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 31 копійки – на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 506683 (п’ятсот шість тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 00 копійок.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» добровільно не виконує рішення міжнародного комерційного арбітражного суду. В зв’язку з наведеним Публічне акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіації» в клопотанні просить суд надати дозвіл на його примусове виконання.

Представником боржника надано до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні клопотання, зазначивши, що недотримання арбітражної процедури, а саме: не проведення переговорів щодо вирішення можливості виконати умови щодо отримання премії у мировому порядку перед зверненням до суду є також підставою для відмови у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02 березня 2017 року у справі АС №395у/2016.

Суд, розглянувши клопотання, вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 02 березня 2017 року у справі № АС №395у/2016, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» на користь Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіації» стягнуто 425802 (чотириста двадцять п’ять тисяч вісімсот дві) гривні 07 копійки - основного боргу, 9206 (дев’ять тисяч двісті шість) гривень 80 копійок – 3% річних, 20116 (двадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 80 копійок інфляційні нарахування та 51557 (п’ятдесят одна тисяча п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 31 копійки – на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 506683 (п’ятсот шість тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 00 копійок. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02 березня 2017 року вступило в законну силу 02 березня 2017 року, про що зазначено в самому рішенні.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» добровільно не виконало рішення міжнародного комерційного арбітражного суду.

Питання щодо надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", Конвенції ООН про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року.

Згідно з ч.1 ст.482 ЦПК України, надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому главою 3 розділу ІХ ЦПК України, з особливостями, передбаченими цією статтею.

Статтею 474 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У відповідності до приписів ст.5 Закону України «Про міжнародний арбітраж», ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в зазначеному законі. Статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено вичерпний перелік підстав для відмови у визнанні або відмови у виконанні арбітражного рішення, які встановлені й у статті V Конвенції ООН про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, згідно яких, може бути відмовлено лише: на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, за законом держави, де рішення було винесено; або сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад третейського суду, або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або якщо суд визнає, що об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Статтею 478 ЦПК України також передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіації» за своєю формою та змістом відповідає вимогам процесуального закону та Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду винесено по суті спору, передбаченому арбітражною угодою сторін, склад арбітражного суду та арбітражний процес відповідали угоді сторін.

В ході судового розгляду представником боржника не надано належних та переконливих доказів, які б слугували підставою для застосування ст. 36 вказаного Закону та ст.478 ЦПК України. При цьому, суд не приймає заперечення представника боржника, як підставу для відмови в задоволенні клопотання.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов’язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003. Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції. Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. На сьогодні діє Договір про правову допомогу між Україною та Російською Федерацією. Відповідним договором передбачено, що документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж і на території другої Договірної Сторони.

Отже підстави для відмови в задоволенні клопотання, передбачені ст.478 ЦПК України, а також ст.36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», судом не встановлені. За таких обставин суд вважає можливим надати дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02 березня 2017 року у справі №АС №395у/2016, яким з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» на користь Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіації» 425802 (чотириста двадцять п’ять тисяч вісімсот дві) гривні 07 копійки - основного боргу, 9206 (дев’ять тисяч двісті шість) гривень 80 копійок – 3% річних, 20116 (двадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 80 копійок інфляційні нарахування та 51557 (п’ятдесят одна тисяча п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 31 копійки – на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 506683 (п’ятсот шість тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 467-469 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіації» про надання дозволу на примусове виконання Рішення Міжнародного Комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02 березня 2017 року у справі АС № 395у/2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» 506683 (п’ятсот шість тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 00 копійок - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання Рішення Міжнародного Комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02 березня 2017 року у справі АС № 395у/2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» на користь Публічного акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіації» 425802 (чотириста двадцять п’ять тисяч вісімсот дві) гривні 07 копійки - основного боргу, 9206 (дев’ять тисяч двісті шість) гривень 80 копійок – 3% річних, 20116 (двадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 80 копійок інфляційні нарахування та 51557 (п’ятдесят одна тисяча п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 31 копійки – на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 506683 (п’ятсот шість тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 00 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.

Суддя Т.В.Шевцова