Постанова № 71860927, 24.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1592/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Колоколова С.І., Ярош А.І.;

(Одеський апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

При секретарі судового засідання Іванов І.В.;

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ДУНАЙ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 року

по справі №916/1592/17

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "Приватбанк", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ДУНАЙ", м.Ізмаїл

про стягнення 328754,61 грн.

(Суддя першої інстанції: Демешин О.А.;

Дата та місце прийняття рішення: 11.09.2017 (повний текст складено 12.09.2017), Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2017 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «Приватбанк» (Далі – ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД „ДУНАЙ” (Далі – ТОВ „РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД „ДУНАЙ”) про стягнення боргу за Договором № б/н від 14.03.2014 року – 328754,61 грн., з яких: 175385,00 грн. - боргу за кредитом; 89198,89 грн. - боргу по процентам; та 18437,60 грн. пені; 14423,00 грн. - заборгованість по комісії та 49747,72 грн. – пені.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 (суддя: Демешин О.А.) позовні вимоги ПАТ «Приватбанк» до ТОВ «Рибоконсервний завод «Дунай» про стягнення боргу в сумі 328754,61 грн. за договором №б/н від 14.03.2014 задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «Дунай» на користь ПАТ «Приватбанк» 175385 грн. боргу за кредитом; 89198 грн. 89 коп. боргу по процентам; 14423 грн. комісійних; 49747 грн. 72 коп. пені; 4931 грн. 32 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції обгрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов’язання за кредитним договором №б/н від 14.03.2014, укладеним з ПАТ «Приватбанк», а саме не сплатив вчасно кошти для погашення заборгованості.

Крім того, суд першої інстанції у рішенні зазначив, що відповідач не повернув грошові кошти позивачу вчасно, у зв’язку з чим, відповідно до норм чинного законодавства України, рішенням суду першої інстанції задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення штрафних санкцій з ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ».

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Приватбанк».

Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права та є таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Крім того, відповідач стверджує, що його зобов’язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» було забезпечено порукою, з огляду на що позивач звернувся в позасудовому порядку до поручителя з вимогою стосовно сплати заборгованості і поручителем вказана заборгованість ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ» за кредитним договором була погашена.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 апеляційну скаргу ТОВ „РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД „ДУНАЙ” на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 року по справі №916/1592/17 прийнято до провадження, судове засідання по справі призначено на 24.01.2018.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», ввелися в дію зміни до відповідних процесуальних законів. Зокрема, у відповідності до п.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням викладеного, розгляд апеляційної скарги ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 здійснено за приписами Господарського процесуального кодексу України в новій редакції.

Позивач не скористався своїм правом згідно з ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В судове засідання 24.01.2018 представники сторін не з’явилися, не повідомивши суд завчасно про причини неявки. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників учасників процесу за наявними письмовими доказами.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорено сторонами наступні обставини справи.

14.03.2014 між Позивачем (банк) та Відповідачем (клієнт) укладено договір банківського обслуговування (поточного рахунку) зі встановленням кредитного ліміту на рахунок шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів і відбитку печатки. (а.с. 10 - 26)

Банк взяв на себе зобов'язання при наявності вільних грошових ресурсів здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого ОСОБА_1 повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовому вигляді, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені в сеті Інтернету на сайті www.privatbank.ua, які разом з Анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до умов Договору ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ» було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26008054312153 в електронному вигляді через встановлені засоби електронна зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms – повідомлення або, інших), що визначено і врегульовано „Умовами та правилами надання банківських послуг”.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг” (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів відбитка печатки”, або у формі авторизації кредитної угоди в системах кліснт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_1 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом „першого” підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_1 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Пунктом. 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п.3.2.1.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг” (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах кліснт-банк / інтернет кліснт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі – „Угода”).

Крім того, розділом 3.2.1.4 Умов встановлено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована відсоткова ставка).

Відповідно до п.3.2.1.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків здійснюється за відсотковою ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних за період з с 01.05.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.01.2016 року по 20.04.2016 року процентна ставка становила 32% річних, а з 20.04.2016 року 30 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.2.1.4.1.2 Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов’язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг (п.3.2.4.4.1.3 Умов).

Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.2.1.4.10 Умов).

Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-гго числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний І місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше 200 грн.(п. 3.2.1.4.4)

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2,3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Умов, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 Умов від суми заборгованості за |кожен день прострочення.

Оскільки в даному випадку заявником апеляційної скарги оскаржено в повному обсязі рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, переглянувши справу за наявними у ній доказами, вважає, що Господарським судом Одеської області при прийнятті оскаржуваного рішення вірно встановлені обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», з огляду на наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст.628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, вимогами ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З виписок по рахунку ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ» вбачається, що свої зобов'язання за договором ПАТ «Приватбанк» виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 175400 грн.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Враховуючи те, що ПАТ КБ «Приватбанк» належним чином виконано зобов’язання за кредитним договором та надано відповідачу кредитні кошти у сумі 175385,00 грн, а ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ» не повернув у встановлений період грошові кошти, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПАТ «Приватбанк» до ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ» про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 175385,00 грн.

Також, статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач внаслідок порушення відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором щодо сплати заборгованості по кредиту та процентах, має право на стягнення з останнього 89198,89 грн. - боргу по процентам; та 18437,60 грн. пені; 14423,00 грн. - заборгованість по комісії та 49747,72 грн. – пені

Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду розглянуто і відхилено доводи апелянта стосовно погашення заявленої позивачем заборгованості поручителем відповідача за кредитним договором, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували забезпечення зобов’язання за кредитним договором порукою матеріали справи не містять. Вказаних обставин не містить і сам кредитний договір №б/н від 14.03.2014.

Крім того, ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ» взагалі не підтверджено будь-якими належними та допустимими доказами погашення його поручителем заборгованості за вказаним кредитним договором.

Також сужова колегія зазначає, що факт наявності договору поруки, який не підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, не може свідчити про погашення поручителем ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ДУНАЙ» заборгованості перед банком.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ДУНАЙ" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 року по справі №916/1592/17 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ДУНАЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 року по справі №916/1592/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 року по справі №916/1592/17 залишити без змін.

Повернути матеріали справи №916/1592/17 до Господарського суду Одеської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.01.2018 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: С.І. Колоколов

ОСОБА_2