Постанова № 71860917, 23.01.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа № 907/600/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

та представників:

позивача в режимі відеоконференції: ОСОБА_3 – адвокат;

відповідачів: не з’явився;

третьої особи: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” б/н від 20.11.2017

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2017 (суддя Пригара Л.І., повне рішення складено 24.10.2017)

у справі № 907/600/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”, м. Одеса

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Персей Буд”, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про застосування наслідків недійсності договору про розірвання іпотечного договору, укладеного 27.08.2014 ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна”, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна”; зміну пункту 1.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014, зміненого додатковими угодами № 2, № 3 та № 5, шляхом доповнення його текстом в редакції, запропонованій позивачем

Публічне акціонерне товариство “Імексбанк” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача 1 ТОВ “Україна” та до відповідача 2 ТОВ “Персей Буд” про застосування наслідків недійсності Договору про розірвання іпотечного договору, укладеного 27.08.2014 ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна”, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна”; зміну пункту 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 шляхом викладення його в редакції, запропонованій позивачем.

Ухвалою місцевого господарського суду від 23.08.2017 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовано покликанням на нікчемність Договору від 27.08.2014 про розірвання Іпотечного договору від 26.06.2014, укладеного з майновим поручителем ТОВ “Україна” у забезпечення виконання зобов’язань боржника – ТОВ “Персей Буд” за Кредитним договором № 27/14 від 12.06.2014, оскільки розірвавши договір іпотеки від 26.06.2014, банк при непогашеній заборгованості за Кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника, що в силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” свідчить про нікчемність згаданого договору.

Внаслідок недійсності Договору від 27.08.2014 року про розірвання Іпотечного договору від 26.06.2014 позивач з покликанням на приписи ст. ст. 16, 216 Цивільного кодексу просить суд повернути сторони у стан, який існував до укладення цього правочину шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна”.

Оскільки на підставі такого нікчемного правочину – Договору від 27.08.2014 про розірвання Іпотечного договору від 26.06.2014, були внесені зміни до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 та Додаткових угод до нього щодо виключення із предмету договору низки об’єктів забезпечення виконання зобов’язань позичальника, позивач просить суд в порядку ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України внести зміни до пункту 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 шляхом викладення його в новій редакції.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зміну позовних вимог в частині вимоги про зміну пункту 1.3. Кредитного договору, та просить суд змінити пункт 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014, із змінами внесеними до нього Додатковими угодами № 2, № 3, та № 5, виклавши його у наступній редакції: “У якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, Кредитор укладає з майновим поручителем: - ТОВ “Україна” - договір іпотеки, предметами якого є майнові права на 6 апартаментів двоповерхових зблокованих дачних котеджів, розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Дальницька, масив “Золотий Бугаз”, № 18 у корпусі Ж ап. 200, 201, 202, 203, 204, 205. Загальна ринкова вартість предметів іпотеки, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 17 640 000 грн.“. Вказана заява прийнята судом.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2017 (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) позовні вимоги задоволено.

Застосовано наслідки недійсності договору від 27.08.2014 про розірвання іпотечного договору від 26.06.2014, укладеного ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Україна", а саме, скасовано державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ "Україна": майнові права на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично – оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, масив “Золотий Бугаз” № 18 (вісімнадцять): корпус Ж, ап. 200 (двісті), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 201 (двісті один), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 202 (двісті два), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 203 (двісті три), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 204 (двісті чотири), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 205 (двісті п’ять), будівельною площею 80 кв.м., які були зареєстровані згідно Іпотечного договору від 26.06.2014, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 26.06.2014 за реєстровим № 3456.

Пункт 1.3. додаткової угоди № 2 від 29.08.2014 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 після слів: “У якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор, укладає з майновими поручителями:” доповнити текстом наступного змісту: “- ТОВ “Україна” - договір іпотеки, предметами якого є майнові права на 6 апартаментів двоповерхових зблокованих дачних котеджів, розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Дальницька, масив “Золотий Бугаз”, № 18 у корпусі Ж ап. 200, 201, 202, 203, 204, 205. Загальна ринкова вартість предметів іпотеки, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 17 640 000 грн.”.

Пункт 1.3. додаткової угоди № 3 від 29.09.2014 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 після слів: “У якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає з майновим поручителем:” доповнити текстом наступного змісту: “- ТОВ “Україна” - договір іпотеки, предметами якого є майнові права на 6 апартаментів двоповерхових зблокованих дачних котеджів, розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Дальницька, масив “Золотий Бугаз”, № 18 у корпусі Ж ап. 200, 201, 202, 203, 204, 205. Загальна ринкова вартість предметів іпотеки, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 17 640 000 грн”.

Пункт 1.3. додаткової угоди № 5 від 23.12.2014 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 після слів: “У якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор, не пізніше 31.12.2014 укладає з майновим поручителем” доповнити текстом наступного змісту: “- ТОВ “Україна” - договір іпотеки, предметами якого є майнові права на 6 апартаментів двоповерхових зблокованих дачних котеджів, розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Дальницька, масив “Золотий Бугаз”, № 18 у корпусі Ж ап. 200, 201, 202, 203, 204, 205. Загальна ринкова вартість предметів іпотеки, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 17 640 000 грн.”.

Присуджено до стягнення з відповідача - 1 на користь позивача 1 600, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Присуджено до стягнення з відповідача - 2 на користь позивача 1 600, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

При задоволенні позову суд виходив того, що договір про розірвання іпотечного договору направлений на безоплатну відмову банку від власних майнових вимог, за рахунок яких можливе погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з відповідачем-2. Отже такий правочин є нікчемним та підлягають до застосування правові наслідки до відповідача у вигляді реституції та внесення змін у кредитний договір.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 – ТОВ «Україна» звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2017 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що позивачем порушено процедуру прийняття рішення про визнання правочинів нікчемними, оскільки всупереч ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» таке рішення було прийнято тільки під час ліквідації банку, а не під час тимчасової адміністрації.

Вважає, що непідписання акту перевірки правочинів на предмет нікчемності всіма членами комісії унеможливлює встановлення одностайного та беззаперечного факту виявлення ознак нікчемності спірних правочинів саме під час тимчасової адміністрації.

Зазначає, що товариством подано позов до Одеського окружного адміністративного суду до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» про визнання нікчемним правочинів, зазначених в акті перевірки правочинів на предмет нікчемності від 02.03.2015.

Крім того, звертає увагу на те, що 25.12.2014 банком (іпотекодержатель) та майновим поручителем ОСОБА_5 «ФК «Чорноморець» (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов’язань 41 юридичних осіб-боржників за 41 кредитними договорами, в тому числі і зобов’язань ТОВ «Персей Буд» за договором № 27/14 від 12.06.2014, передав в іпотеку нерухоме майно та надалі набув на нього право власності. Відтак відповідач-1 вважає, що у спірних правовідносинах мала місце заміна первісного забезпечення, яке було припинено на підставі договору від 27.08.2014, новим забезпеченням - іпотекою нежитлових приміщень центрального стадіону «Чорноморець». Отже твердження банку про безоплатну відмову від власних майнових вимог вважає безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 апеляційну скаргу ТОВ “Україна” прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.12.2017.

18.12.2017 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів, викладених відповідачем-1 в скарзі. Зокрема, зазначає що матеріали справи містять належним чином засвідчену копію акту перевірки правочинів на предмет нікчемності, що є належним та допустимим доказом по справі. Вказує, що недійсність правочинів неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, установлено законом, такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. Отже, висновки скаржника щодо порушення процедури прийняття рішення про визнання правочинів нікчемними є помилковими. Щодо заміни забезпечення, вважає такі доводи скаржника необґрунтованими, оскільки зміст договорів не містить посилань на взаємозалежність розірвання договору іпотеки та укладення іпотечного договору з іншою особою, ані твердження про заміну забезпечення. Крім того, звертає увагу, що банк звернув стягнення на предмети іпотеки в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами, відмінними від тих, що є предметом розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 19.12.2017 розгляд справи відкладався на 23.01.2018 в режимі відеоконференції.

4 січня 2018 року від третьої особи надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в кому останній вказував про законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В дане судове засідання з’явився представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2017 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.

Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили. Слід зазначити, що поштова кореспонденція поверталась із значенням причин повернення: «за закінченням терміну зберігання» - ТОВ «Персей Буд», «вибули» - ТОВ «Україна». Враховуючи те, що поштова кореспонденція направлялась судом на адреси, що вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачі вважаються належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Третя особа явку повноваженого представника в судове засідання також не забезпечила, причини неявки суду не повідомила.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши доводи представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2017 у справі № 907/600/17 залишити без змін, з урахуванням наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.06.2014 ПАТ “Імексбанк” (кредитором) та ТОВ “Персей Буд” (позичальником) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 27/14 (надалі – Кредитний договір), за умовами якого кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, із наданням кредиту окремими частинами або в повній сумі в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 273 800 000 грн та сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 18% процентів річних, кінцевим терміном повернення не пізніше 11.06.2015 включно.

Умовами п. 1.3. Кредитного договору сторони погодили, що у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор, не пізніше 27.06.2014, укладає з майновими поручителями:

- ТОВ “КУА “ЧОРНОМОРЕЦЬ – КАПІТАЛ” - договір застави майнових прав на частину грошових коштів в сумі 8 700 000 грн що випливають з договору Банківського вкладу № 8 (“Зручний”) від 20.03.2013, який укладено ТОВ “КУА “КАПІТАЛ – ІНВЕСТ” та АТ “ІМЕКСБАНК”;

- ТОВ “СП “АГРОТЕХ” - договір застави майнових прав на Договір від 02.03.2012 із Додатковою угодою до нього від 07.03.2013 на будівництво об’єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733 м.кв., який укладено ТОВ “СП ”АГРОТЕХ” та ТОВ “ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС”. Ринкова вартість об’єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 176 000 000 грн;

- ТОВ “ЄВРО ЦЕНТР” - договір застави майнових прав на Договір від 06.03.2012 на будівництво об’єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 369 м.кв., який укладено “ТОВ “ЄВРО ЦЕНТР” та ТОВ “ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС”. Ринкова вартість об’єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 99 674 000 грн;

- ТОВ “Україна” - договір іпотеки, предметами якого є майнові права на 6 апартаментів двоповерхових зблокованих дачних котеджів, розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Дальницька, масив “Золотий Бугаз”, № 18 у корпусі Ж ап. 200, 201, 202, 203, 204, 205. Загальна ринкова вартість предметів іпотеки, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 17 640 000 грн.”.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором в порядку, визначеному його пунктом 1.3., 26.06.2014 ПАТ “Імексбанк” (іпотекодержателем) та ТОВ (майновим поручителем, іпотекодавцем) укладено Іпотечний договір, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме, майнові права на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично – оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, масив “Золотий Бугаз” № 18 (вісімнадцять): корпус Ж, ап. 200 (двісті), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 201 (двісті один), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 202 (двісті два), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 203 (двісті три), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 204 (двісті чотири), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 205 (двісті п’ять), будівельною площею 80 кв.м.

До пункту 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 вносилися зміни на підставі укладених ПАТ “Імексбанк” (кредитором) та ТОВ “Персей Буд” (позичальником) Додаткових угод.

Договором про розірвання Іпотечного договору з майновим поручителем від 27.08.2014, зареєстрованим в реєстрі за № 4279, що укладений ПАТ “Імексбанк” (іпотекодержателем) та ТОВ “Україна” (майновим поручителем, іпотекодавцем), сторони за взаємною згодою та керуючись ст. ст. 651-654 Цивільного кодексу України вирішили розірвати Іпотечний договір, укладений ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Україна”.

Вказаним договором сторони погодили, що останній є підставою для зняття заборони відчуження нерухомого майна, визначеного в Іпотечному договорі, а саме, майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично – оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, масив “Золотий Бугаз” № 18 (вісімнадцять): корпус Ж, ап. 200 (двісті), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 201 (двісті один), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 202 (двісті два), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 203 (двісті три), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 204 (двісті чотири), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 205 (двісті п’ять), будівельною площею 80 кв.м., а також внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав, щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.

Після розірвання Іпотечного договору від 26.06.2014, Додатковою угодою № 2 від 29.08.2014 пункт 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 викладено в наступній редакції: “У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор, укладає з майновими поручителями:

- ТОВ “СП “АГРОТЕХ” - договір застави майнових прав на Договір від 02.03.2012 із Додатковою угодою до нього від 07.03.2013 на будівництво об’єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733 м.кв., який укладено ТОВ “СП ”АГРОТЕХ” та ТОВ “ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС”. Ринкова вартість об’єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 176 000 000 грн;

- ТОВ “ЄВРО ЦЕНТР” - договір застави майнових прав на Договір від 06.03.2012 на будівництво об’єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 369 м.кв., який укладено “ТОВ “ЄВРО ЦЕНТР” та ТОВ “ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС”. Ринкова вартість об’єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 99 674 000 грн.;

- ОСОБА_6 – договір іпотеки наступної черги, предметами якої є нежитлові будівлі спортивно – оздоровчого комплексу “Люстдорф”, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Южно – Санаторний, 2/3, загальною площею 7 736,2 кв.м., заставною вартістю, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", 333 000 000 грн.

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами.”.

Додатковою угодою № 3 від 29.09.2014 п. 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 викладено в наступній редакції: “У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає з майновим поручителем:

- ТОВ “СП “АГРОТЕХ” - договір застави майнових прав на Договір від 02.03.2012 із Додатковою угодою до нього від 07.03.2013 на будівництво об’єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 37 733 м. кв., який укладено ТОВ “СП ”АГРОТЕХ” та ТОВ “ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС”. Ринкова вартість об’єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 176 000 000 грн;

- ТОВ “ЄВРО ЦЕНТР” - договір застави майнових прав на Договір від 06.03.2012 на будівництво об’єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 2 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 369 м.кв., який укладено “ТОВ “ЄВРО ЦЕНТР” та ТОВ “ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС”. Ринкова вартість об’єкту застави, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", складає 99 674 000 грн;

- ОСОБА_6 – договір іпотеки наступної черги, предметами якої є нежитлові будівлі спортивно – оздоровчого комплексу “Люстдорф”, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Южно – Санаторний, 2/3, загальною площею 7 736,2 кв.м., заставною вартістю, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР", 333 000 000 грн., який діє до моменту передачі в іпотеку наступного майна майновим поручителем:

- АТ “ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “ЧОРНОМОРЕЦЬ” Іпотечний договір наступної черги, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону “Чорноморець”, загальною площею 80 289,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 4 000 000 000 (чотири мільярди) гривень, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР".

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами.”.

На підставі Додаткової угоди № 5 від 23.12.2014 пункт 1.3. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 27/14 від 12.06.2014 викладено в наступній редакції: “У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор, не пізніше 31.12.2014 укладає з майновим поручителем АТ ”ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “ЧОРНОМОРЕЦЬ” іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону “Чорноморець”, загальною площею 80 289,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7 800 000 000 (сім мільярдів вісімсот мільйонів) гривень, згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР".

Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами.“.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 16 від 26.01.2015 вирішено розпочати з 27 січня 2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на три місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 № 330 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 “Про початок процедури ліквідації АТ “ІМЕКСБАНК” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ “ІМЕКСБАНК” та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 строком на 1 рік з 27.05.2015 до 26.05.2016 включно.

Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Імексбанк» від 02.03.2015 № 66-в створено комісію для детальної перевірки правочинів, укладених або розірваних в період з 27.01.2014-27.01.2015, які підпадають під критерії зазначені в п. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Актом перевірки правочинів на предмет нікчемності встановлено факт укладення правочину (договору про розірвання Іпотечного договору з майновим поручителем), укладений на виконання рішень Кредитного комітету № 77/1 від 18.08.2014 та Нгалядової ради № 79 від 18.08.2014, який став підставою для припинення іпотечного договору від 26.06.2014, предметом якого були майнові права на шість апартаментів двоповерхових зблокованих дачних котеджів, розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селищна рада Дальницька, масив «Золотий Бугас», № 18 у корпусі Ж ап.. № 200, № 201, №202, № 203, № 204, № 205, які належать майновому поручителю ТОВ «Україна», та виступав в якості забезпечення зобов’язань ТОВ «Персей буд» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії, № 27/14 від 12.06.2014.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 189 від 19.10.2015 було змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” – на ОСОБА_8.

Останнім, відповідно до наданих йому повноважень та приписів ст. ст. 37, 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, 22.01.2016 було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю “Україна” повідомлення про нікчемність договору про розірвання Іпотечного договору, оскільки укладаючи договір про розірвання Іпотечного договору АТ “ІМЕКСБАНК” фактично відмовився від власних майнових вимог, і ця відмова настала ще до того, як боржник почав повертати надані йому кредитні кошти, у зв’язку з чим виник ризик невиконання зобов’язань боржника перед банком, враховуючи невиконання боржником зобов’язань щодо погашення кредиту та наявності простроченої заборгованості.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 № 638 “Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ “ІМЕКСБАНК”, строк здійснення процедури ліквідації банку продовжено на два роки по 26.05.2018 включно, а згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.09.2016 1697 змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ”ІМЕКСБАНК” на ОСОБА_9 з 05.09.2016.

Договір від 27.08.2014, на підставі якого було розірвано Іпотечний договір від 26.06.2014, знято заборону відчуження іпотечного майна з внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав, щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права, а також до п. 1.3. Кредитного договору, позивач АТ ”ІМЕКСБАНК” вважає нікчемним, з огляду на що, враховуючи ігнорування відповідачем ТОВ “Україна” надісланого банком повідомлення про нікчемність договору, позовною заявою у даній справі просить суд застосувати наслідки недійсності Договору про розірвання Іпотечного договору, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна”, а також змінити пункт 1.3. Кредитного договору шляхом викладення його у редакції, запропонованій позивачем.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

За змістом ст. ст. 3, 7, 33 Закону України “Про іпотеку” іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь – якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстав дійти висновку, що іпотекодержатель набуває права майнової вимоги на підставі іпотечного договору з моменту його нотаріального посвідчення/державної реєстрації. Реалізація цього права іпотекодержателем (задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Матеріалами справи встановлено, що за Договором від 27.08.2014 про розірвання Іпотечного договору від 26.06.2014, банк відмовився від 6-ти котеджів (апартаментів) Туристично – оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом, переданих в іпотеку ТОВ “Україна” (відповідачем 1 у справі) на забезпечення виконання зобов'язань позичальником ТОВ “Персей Буд” (відповідач 2) за Кредитним договором, тобто, відмовився від власних майнових вимог. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації.

За змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.

В даному випадку, розірвавши договір Іпотеки від 26.06.2014 банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором, що підтверджено рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 у справі № 916/1529/15-г, безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця ТОВ “Україна” (відповідач1), а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника ТОВ “Персей Буд” (відповідач 2) внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах по справах № 3-598гс17 та № 3-597гс17.

Твердження скаржника, що позивачем порушено процедуру прийняття рішення про визнання правочинів нікчемними є помилковими.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”).

Отже, недійсність правочинів неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, установлено законом, такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” уповноважена особа Фонду вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації, у тому числі звертається до суду з відповідним позовом (позиція ВСУ у справі № 914/1318/16, постанова від 09.08.2017).

З огляду на викладене, колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача про неналежність акту перевірки правочинів на предмет недійсності, як доказу по справі, та оскарження його в судовому порядку, оскільки такі твердження жодним чином не змінюють факт нікчемності правочину, який укладено протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

В силу вимог ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України правові наслідки недійсного правочину, передбачені ч. ч. 1, 2 цієї статі, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Особливості правових наслідків недійсності правочину, яким розірвано Іпотечний договір, встановлюють положення Закону України “Про іпотеку”.

Наслідком розірвання договору іпотеки є не передача сторонами одна іншій майна, яке могло б бути повернуто в ході реституції, а є зняття заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі нерухомого майна, а також внесення відповідних записів до Державних реєстрів, оскільки згідно вимог ст. 4 Закону України “Про іпотеку” обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Виходячи із доведеності факту нікчемності Договору від 27.08.2014 на підставі якого було розірвано Іпотечний договір від 26.06.2014, вимога позивача про застосування наслідків недійсності Договору про розірвання Іпотечного договору повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ “Україна”, які були зареєстровані згідно Іпотечного договору від 26.06.2014 підставно заявлена позивачем.

Виходячи з обставин визнання банку (позивача) неплатоспроможним із введенням тимчасової адміністрації, фактів перевірки, проведеної уповноваженими особами Фонду, під час якої виявлено вилучення банком ліквідних предметів застави та іпотеки шляхом укладення договорів про розірвання відповідних забезпечувальних договорів, а також встановленого в судовому порядку факту нікчемності Договору від 27.08.2014 про розірвання Іпотечного договору від 26.06.2014, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні Кредитного договору, зокрема, при викладені його п. 1.3. в редакції Додаткових угод № 2, № 3, № 5, оскільки саме Договір від 27.08.2014 про розірвання Іпотечного договору від 26.06.2014 призвів до укладення Додаткових угод № 2, № 3, № 5, якими були змінені умови п. 1.3. Кредитного договору та відбулося виключення із предмету договору низки об’єктів забезпечення належного виконання зобов’язань за Кредитним договором.

Наведене дає підстави для внесення змін до п. 1.3. Кредитного договору в редакціях додаткових угод № 2, № 3, № 5 в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України шляхом доповнення його текстом, що стосується забезпечення виконання зобов’язань позичальника за Кредитним договором майном іпотекодавця – ТОВ “Україна”.

Доводи скаржника щодо заміни забезпечення є також безпідставними. Зміст договорів не містить посилань на взаємозалежність розірвання договору іпотеки та укладення іпотечного договору з іншою особою, ані твердження про заміну забезпечення. Крім того, з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек вбачається, що банк не звертав стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 27/14 від 12.06.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу вимог ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржниками не доведено, доказів не подано наявності підстав, передбачених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2017 у справі № 907/600/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку впродовж 20 днів з дня її проголошення.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 26.01.2018

Суддя - доповідач Юрченко Я.О.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Хабіб М.І.