Ухвала суду № 71860547, 29.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" січня 2018 р. Справа№ 910/17287/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Корсакової Г.В.

за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 (дата підписання повного тексту рішення - 29.11.2017)

у справі № 910/17287/17 (суддя - Пінчук В.І.)

за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС"

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі ліквідаційної комісії

про зобов'язання задовольнити вимоги на суму 1343629,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 (дата підписання повного тексту рішення - 29.11.2017) позов задоволено. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі ліквідаційної задовольнити вимоги Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" з погашення заборгованості за договором від 02.11.1995 р. № 772 та додатковою угодою № 5 від 27.02.2012 р. на загальну суму - 1343629,06 грн. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі ліквідаційної комісії на користь Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" 20154,44 грн - судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство внутрішніх справ України 12.01.2018 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 24.01.2018 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/17287/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Корсакова Г.В., Михальська Ю.Б.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Стаття 4 названого Закону встановлює, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на день звернення з апеляційною скаргою).

Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", розмір одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року складає 1762 гривень (станом на день звернення з апеляційною скаргою).

Проте, як видно з матеріалів апеляційної скарги, жодних доказів сплати судового збору апелянт до суду апеляційної інстанції не надав. Разом з цим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки Міністерство внутрішніх справ України утримується та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до бюджетних призначень на 2018 рік, обсяг яких затверджено Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік», а також зазначено про те, що з початком нового бюджетного періоду (з 01.01.2018) для можливості бюджетною установою проводити платежі необхідно затвердити кошторис, а цей процес займає певний час, зокрема, посилаючись на відповідні статті Бюджетного кодексу України та постанову КМУ від 28.02.2002 № 228. Крім того, скаржником зазначено про направлення до Департаменту фінансово-облікової політики МВС службового листа про невідкладну сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

В пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014р. по справі № 902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі № 910/9244/13). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г).

Так, звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, останнє було обґрунтовано апелянтом тим, що Міністерство внутрішніх справ України є бюджетною установою, утримується та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до бюджетних призначень на 2018 рік, обсяг яких затверджено Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік», а також зазначено про те, що з початком нового бюджетного періоду (з 01.01.2018) для можливості бюджетною установою проводити платежі необхідно затвердити кошторис, а цей процес займає певний час, зокрема, посилаючись на відповідні статті Бюджетного кодексу України та постанову КМУ від 28.02.2002 № 228.

Проте, зважаючи на те, що до клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не було надано жодного доказу, який би підтверджував, що його матеріальний стан не дає можливості здійснити оплату судового збору в належному порядку та розмірі, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв'язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.

Відтак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником до її матеріалів не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати апелянту сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (22 169,88 грн).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання Міністерства внутрішніх справ України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/17287/17.

2. Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/17287/17 залишити без руху.

3. Роз'яснити Міністерству внутрішніх справ України, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 22 169,88 грн шляхом подання відповідної заяви.

4. Попередити Міністерство внутрішніх справ України, що якщо докази сплати судового збору не будуть подані особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Ю.Б. Михальська

Г.В. Корсакова