Постанова № 71860528, 24.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2018 р. Справа№ 910/21156/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Зеленіна В.О.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: Шейгас М.В., ордер серія КС від 318462 від 24.01.2018р.

Підлісний С.Б., наказ № 2/18 від 09.01.2018р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

скаргу Приватного акціонерного товариства "АТЕК"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.12.2017 р.

у справі № 910/21156/17 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом ОСОБА_4

до 1) Приватного акціонерного товариства "АТЕК"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА"

про визнання недійсними правочинів та стягнення 30 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "АТЕК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" про визнання недійсними правочинів та стягнення 30 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2017 року порушено провадження у справі № 910/21156/17, розгляд справи призначено на 20.12.2017 року.

04.12.2017 року через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд:

1) накласти арешт на:

- єдиний майновий комплекс, загальною площею 134 767,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763854680000);

- спорткомплекс, загальною площею 12 176 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 846671680000);

- громадський будинок (літера "Б"), загальною площею 2 180,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763862180000).

2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо, наведеними об'єктами нерухомого майна;

3) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж, реконструкцію, руйнування та знищення цих об'єктів нерухомого майна.

4) заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо спірних об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2017р. у справі № 910/21156/17 Заяву ОСОБА_4 задоволено.

Вжити заходи до забезпечення позову у справі № 910/21156/17:

Накладено арешт на:

- єдиний майновий комплекс, загальною площею 134 767,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763854680000);

- спорткомплекс, загальною площею 12 176 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 846671680000);

- громадський будинок (літера "Б"), загальною площею 2 180,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763862180000).

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" (01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЮТЕРАНСЬКА, будинок 15, ЛІТ.А, Н/П №17, Ідентифікаційний код юридичної особи 41010235) відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо, наступними об'єктами нерухомого майна:

- єдиний майновий комплекс, загальною площею 134 767,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763854680000);

- спорткомплекс, загальною площею 12 176 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 846671680000);

- громадський будинок (літера "Б"), загальною площею 2 180,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763862180000).

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" (01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЮТЕРАНСЬКА, будинок 15, ЛІТ.А, Н/П №17, Ідентифікаційний код юридичної особи 41010235) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж, реконструкцію, руйнування та знищення наступних об'єктів нерухомого майна:

- єдиний майновий комплекс, загальною площею 134 767,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763854680000);

- спорткомплекс, загальною площею 12 176 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 846671680000);

- громадський будинок (літера "Б"), загальною площею 2 180,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763862180000).

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо наступних об'єктів нерухомого майна:

- єдиний майновий комплекс, загальною площею 134 767,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763854680000);

- спорткомплекс, загальною площею 12 176 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 846671680000);

- громадський будинок (літера "Б"), загальною площею 2 180,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763862180000).

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "АТЕК" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.12.2017р. у справі № 910/21156/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 20.12.2017р. між суддями апеляційні скарги у справі № 910/21156/17 у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Андрієнко В.В., Зеленін В.О.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до п. 11 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р., заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017р. у справі № 910/21156/17 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "АТЕК" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.12.2017 р. у справі № 910/21156/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017р. у справі № 910/21156/17 було виправлено описку в ухвалі від 26.12.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. у справі № 910/21156/17 призначено справу до розгляду на 24.01.2018р.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального Кодексу України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної ухвали) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Предметом позовних вимог ОСОБА_4 є визнання недійсними Договорів купівлі-продажу, укладених 11.01.2017 року Приватним акціонерним товариством "АТЕК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" та зареєстрованих в реєстрі за №№ 8, 19, 4, 16, 12, 23; зобов'язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 майно, яке було відчужене за спірними договорами, а саме: єдиний майновий комплекс, загальною площею 134 767,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763854680000); спорткомплекс, загальною площею 12 176 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 846671680000); громадський будинок (літера "Б"), загальною площею 2 180,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763862180000); та стягнення з відповідачів матеріальної компенсації моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорювані Договори купівлі-продажу є такими, що вчинені за відсутності відповідного рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "АТЕК", без дотримання процедури вчинення значних правочинів, з перевищенням повноважень на підписання таких договорів, всупереч меті господарської діяльності відповідача-1, з порушенням принципів розумності та добросовісності, що, на думку позивача, в силу приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Обґрунтовуючи вимоги про забезпечення позову, заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" вчиняє дії, спрямовані на відчуження спірного майна та його демонтаж, що свідчить про реальну можливість його знищення або вибуття до інших осіб на момент виконання судового рішення та може призвести до невиконання рішення суду в разі задоволення позову. Так, Заявник зазначає, що йому стало відомо про реальні наміри відповідача - 2 відчужити спірне нерухоме майно на користь третіх осіб, що в свою чергу, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, оскільки у разі задоволення позовних вимог та визнання недійсними правочинів, на підставі якого відповідачем - 2 набуто право власності на відповідне майно, відповідач - 2 зобов'язаний буде повернути майно відповідачу -1. На підтвердження наведених у заяві обставин позивачем подано роздруківки оголошень з мережі Інтернет, в яких вбачається, що ТОВ "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" пропонує для продажу спірне майно та здійснює пошук підрядної організації з метою здійснення демонтажних робіт на будівлях, які були відчужені за оспорюваними Договорами купівлі-продажу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 4-5, 67 ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до статті 66 ГПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, в якій, зокрема, Верховний Суд України вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зважаючи на надання позивачем роздруківок оголошень з мережі Інтернет, з яких вбачається, що відповідачем - 2 запропоновано до продажу спірне майно, суд вважає обґрунтованими припущення позивача про наявність реальної загрози, що відповідачем-2 спірне майно буде відчужене.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі якщо право власності на спірне майно перейде до інших осіб, виникне необхідність у залученні цих осіб до участі у справі, пред'явлення додаткових позовних вимог про визнання недійсними правочинів щодо переходу права власності до таких осіб, що значно утруднить виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Згідно ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Вказана матеріальна норма, яка передбачає право власника на превентивний захист (коли право ще не порушене, але існує реальна загроза такого порушення), зокрема, втілюється у процесуальне право, передбачене ст. 66 ГПК України, на подання заяви про забезпечення позову, яка спрямована на захист від можливого порушення права позивача (коли існує реальна загроза порушення такого права), в тому числі права на ефективний судовий захист, який полягає у реальному відновленні порушеного права, в тому числі спрямований на запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення суду.

Виконання рішення у даному випадку слід розуміти не лише як стадію, яка має місце у судових рішеннях про присудження (та яка передбачає можливість застосування заходів державного примусу), але і більш широкому значенні, як таке правове положення сторін, за яких судом вирішено спір шляхом усунення невизначеності у правовідносинах між сторонами, зокрема, шляхом визнання права або його відсутності (визнання договору недійсним), та судом здійснено ефективний захист порушених прав, який в тому числі полягає у запобіганні подальшому порушенню прав та необхідності застосовувати додаткові заходи захисту.

Так, вирішуючи спір за позовом про визнання договорів недійними, суд встановлює наявність обставин, які свідчать про таку недійсність, та судовий захист полягає в усуненні невизначеності у правовідносинах між сторонами, і хоча стадія виконання у таких спорах відсутня, однак внаслідок визнання договору недійсним настають правові наслідки, пов'язані з такою недійсністю.

Реєстрація спірного майна, витребування якого є предметом спору у даній справі, саме за відповідачем - 2 свідчить про повноцінні правомочності щодо розпорядження ним таким майном, в тому числі можливість його відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, іпотеку тощо

Враховуючи предмет даного спору та обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а також спроможність заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходу забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви про забезпечення позову та необхідності накладення арешту на єдиний майновий комплекс, загальною площею 134 767,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763854680000); спорткомплекс, загальною площею 12 176 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 846671680000); - громадський будинок (літера "Б"), загальною площею 2 180,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 763862180000); заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо, наведеними об'єктами нерухомого майна; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж, реконструкцію, руйнування та знищення цих об'єктів нерухомого майна.

Щодо заходів забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо спірних об'єктів нерухомого майна, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що відповідач-2 здійснює дії, які спрямовані на відчуження спірного майна, чим в подальшому можуть бути порушені права позивача у випадку задоволення позову. Більше того, виконання підрядною організацією демонтажних робіт або будь-яких інших робіт на спірних об'єктах нерухомого майна може мати наслідком створення нового об'єкту нерухомого майна шляхом виділу його частини, поділу такого майна на частини, перебудови тощо, а у такому разі, існування накладеного арешту на спірне майно не буде перешкодою для державної реєстрації прав на новостворений об'єкт, що призведе до утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 4 ст. 24 цього Закону відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини 1 цієї статті, не застосовується у разі: державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно; державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що наявність накладеного арешту на спірне майно не є безумовною підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій, як і безумовною підставою для зупинення їх проведення, в той час, як такою підставою є саме судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевим судом правомірно вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на предмет іпотеки, оскільки наявність накладеного арешту на спірне нерухоме майно не буде перешкодою для державної реєстрації прав у випадках, зазначених ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з урахуванням приписів ст. 25 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.07.2017 року у справі №910/1261/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із заявленими Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" вимогами.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в судовому засіданні, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з додержанням норм законодавства, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АТЕК" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.12.2017 року у справі № 910/21156/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/21156/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді В.В. Андрієнко

В.О. Зеленін