Постанова № 71860456, 24.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2018, м. Дніпро Справа № 904/8676/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2017 у справі №904/8676/17 (суддя Панна С.П.; рішення ухвалене о 13:00 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 20.11.2017)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця", м.Львів

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу в розмірі 230952,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у перевізному документі і додаткових платежів за проведену маневрову роботу та збору за зважування вагонів в розмірі 230952,75 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2017 у справі №904/8676/17 (суддя Панна С.П.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" штраф в розмірі 230952,75 грн. і судовий збір у розмірі 3464,30 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні, оскільки відповідачем при заповненні залізничних накладних було допущено помилку у масі вантажу в низці вагонів, що підтверджується відповідними комерційними актами.

Відповідач (ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля"), не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що зазначене судове рішення винесене з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2017 у справі №904/8676/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на неправильне застосування положень ст. 52 Статуту залізниць України, оскільки залізниця відвантажила надлишок вугілля у додаткові вагони, проте не перевірила маси вантажу на станції призначення, отже дані щодо невідповідності маси, які вказав позивач у комерційних актах не були перевірені встановленим Правилами способом і не є доведеним факт перевантаження вагонів.

Крім того, відповідач зазначає про неправильне застосування пункту 6.10. Правил оформлення перевізних документів, оскільки залізниця не складала комерційного акту про відсутність відчеплених вагонів, факт досилки спірного вантажу у додаткових вагонах не доведений, що, на думку скаржника, означає недоведеність й самого факту перевантаження й правомірність нарахування штрафу.

Відповідач звертає увагу і на порушення п.1.3. Правил оформлення перевізних документів. Вважає, що досильні накладні, за якими досилались надлишки вантажу, не можуть бути доказом по справі, оскільки не мають цифрового підпису та дати складання вказаних перевізних документів, отже не був встановлений факт неправильного визначення маси вантажу відправником.

Посилається скаржник і на неправильне застосування п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів. Зазначає, що залізниця не надала доказів проведення маневрової роботи зі спірними вагонами (актів загальної форми), за якими можливо було б встановити факт проведення таких робіт та правильність нарахування додаткових зборів. Накопичувальна картка складена з виправленнями (номер закреслений та не засвідчено правильність виправлень). Вважає, що суд першої інстанції не досліджував правильність нарахування додаткового збору у сумі 2212,75 грн. та стягнув його безпідставно.

Позивач (ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Львівська залізниця") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача та вважає, що вони не відповідають дійсності. Вказує, що твердження скаржника про те, що залізницею не було перевірено надлишку вантажу, що був перевантажений у додатковий вагон, не відповідають дійсності, оскільки перевантаження надлишку вантажу із спірних вагонів у вагон №67696237 проводилось Здолбунівською дистанцією вантажно-розвантажувальних робіт, після чого проведено комісійне переважування, що підтверджується актом загальної форми №215 та описано у доповненнях до комерційних актів №350002/49 та №350002/50. Після прибуття на станцію призначення маса та стан вантажу у спірних вагонах були перевірені залізницею, про що зроблено відповідні відмітки в розділі "Є" комерційних актів №350002/49 та №350002/50. Посилання відповідача на п. 6.10. Правил оформлення перевізних документів позивач вважає безпідставним, оскільки дана норма Правил передбачає складання комерційного акту про відчеплення вагонів, у зв'язку з несправністю, а не перевантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, що загрожувала безпеці руху. Вказує, що на всіх накладних поданих позивачем до суду, як основних так і досильних, в графі 49 накладної зроблені відмітки про складання зазначених вище комерційних актів. Звертає увагу, що згідно ст. 129 Статуту залізниць України підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є комерційний акт, який засвідчує невідповідність маси вантажу вказаній вантажовідправником у накладній фактичній масі вантажу. Досилочні накладні були подані суду, як додаткові докази того, що дійсно мало місце перевантаження вагонів, і що надлишок вантажу, який був перевантажений у інший вагон, також був направлений та виданий вантажоодержувачу. Зазначає, що залізницею всі надані додаткові послуги були включені у накопичувальну картку, у відповідності до складеного акту загальної форми №215, з якого вбачається в яких обсягах і на яку суму було проведено маневрові роботи при перевантаженні надлишку вантажу у інший вагон.

У судове засідання призначене на 24.01.2018 уповноважені представники сторін не з'явилися.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що у квітні 2017 року зі станції Богуславський Придніпровської залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" відповідно до групової накладної №46709507 відправлено вагони з вантажем - вугілля кам'яне марки Г-газовий, у тому числі вагон №55786222, а також відповідно до групової накладної №46737979 відправлено вагони з вантажем - вугілля кам'яне марки Г-газовий, у тому числі вагони №61633657, №56069057 та №52749603.

21.04.2017 по станції Здолбунів Львівської залізниці зазначені вагони було відчеплено від групової відправки, оскільки при автоматичному зважуванні на тензометричній вазі виявлено їх перевантаження понад норму.

22.04.2017 проведено комісійне переважування вищезазначених вагонів.

При комісійному зважуванні встановлено, що маса вантажу зазначена в накладній не відповідає дійсній масі вантажу встановленій при комісійному зважуванні, а саме: у вагоні №55786222 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - 69400 кг, фактично виявилося брутто - 96100 кг, тара - 24000 кг, нетто - 72100 кг, що більше проти накладної на 2700 кг та більше вантажопідйомності вагона на 2600 кг. Дані обставини засвідчені комерційним актом №350002/49/68 від 22.04.2017.

При комісійному зважуванні вагона №61633603 виявилось, що згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - тара 23500 кг, нетто 69700, фактично виявилося - брутто 95250 кг, тара - 23500 кг, нетто - 71750 кг, що більше проти накладної на 2050 кг та більше вантажопідйомності вагона на 1750 кг; у вагоні №56069057 вказано тара 23300 кг, нетто 69800 кг. В дійсності виявилось - брутто 94900 кг, тара 23300 кг, нетто 71600 кг, тобто надлишок проти документа становить 1800 кг та більше вантажопідйомності вагона на 1600 кг; у вагоні №61633657 вказано тара 23500 кг, нетто 70000 кг. В дійсності виявилось - брутто 95550 кг, тара 23500 кг, нетто 72050 кг, тобто надлишок проти документа становить 2050 кг та більше вантажопідйомності вагона на 2050 кг. Дані обставини засвідчені комерційним актом №350002/50/69 від 22.04.2017.

Відповідно до накладних №46709507 та №46737979 відправником вантажу є відповідач, навантаження вантажу проводилося цим відправником, маса вантажу визначена також відправником без участі представників залізниці, що підтверджується відповідними відмітками в графі 24 перевізних документів.

У відповідності до положень ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення, а саме:

- провізна плата згідно накладної №46709507 за вагон №55786222 складає 11437,00 грн., тому штраф складає 11437,00 грн. х 5 = 57185,00 грн.;

- провізна плата по накладній №46737979 за вагон №61633657 складає 11437,00 грн., тому штраф складає 11437,00 грн. х 5 = 57185,00 грн.;

- провізна плата по накладній №46737979 за вагон №56069057 складає 11437,00 грн., тому штраф складає 11437,00 грн. х 5 = 57185,00 грн.;

- провізна плата по накладній №46737979 за вагон №52749603 складає 11437,00 грн., тому штраф складає 11437,00 грн. х 5 = 57185,00 грн.

Загальна сума штрафів, що підлягають стягненню за розрахунками позивача за вказаними вище перевізними документами складає 228740,00 грн.

Крім того, під час затримки та комісійного переважування спірних вагонів по ст.Здолбунів Львівської залізниці позивачем було нараховано відповідачу додаткові збори згідно Акту загальної форми №215 від 28.04.2017 на загальну суму 37293,20 грн. У відповідності до накопичувальної картки №11059008 додаткові платежі в розмірі 35080,45 грн. були визнані відповідачем та списані з особового рахунку. За твердженням позивача, відповідачем необґрунтовано не надано згоди на списання коштів в сумі 2212,75 грн. за проведену залізницею маневрову роботу та збору за зважування вагонів.

Таким чином, загальна сума позову за розрахунками позивача складається із суми штрафів за невірно зазначену масу в накладній - 228740,00 грн. та додаткових платежів за проведену залізницею маневрову роботу та збору за зважування вагонів - 2212,75 грн., що в загальній суми становить - 230952,75 грн.

Заявлені позивачем претензії №ДН-4-2/1791 від 01.08.2017 та №ДН-4-2/1792 від 01.08.2017 залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що й стало причиною спору у даній справі.

У відповідності до частини 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (надалі також - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989). У відповідності до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2. Правил).

Пунктом 1.3. Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084.

Згідно з пунктом 2.1. вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (пп. 4 п. 52 Статуту залізниць України).

Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно частини 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Матеріалами справи підтверджується, що на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі актів загальної форми №№ 884, 885, 886, 887 від 21.04.2017 було проведено перевірку маси вантажу на 150т зал. вазі клеймо 2016р., під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №55786222 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №350002/49/68 від 22.04.2017 (а.с.10-11), відповідно до якого за результатами переважування вагону №55786222, виявилось розходження з документом на 2700 кг і понад ВП на 2600 кг; маса вантажу у вагонах №61633657, №56069057, №52749603 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №350002/50/69 від 22.04.2017 з продовженням (а.с.19-23), відповідно до якого за результатами переважування вагону №52749603 - виявилось розходження з документом на 2050 кг і понад ВП на 1750 кг, за результатами переважування вагону №56069057- виявилось розходження з документом на 1800 кг і понад ВП на 1600 кг, за результатами переважування вагону №61633657- виявилось розходження з документом на 2050 кг і понад ВП на 2050 кг.

Технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) підтверджує, що ваги 150т, на яких проводилось зважування вагонів №55786222, №61633657, №56069057 і №52749603 повірені 22.05.2017 (а.с.65-69).

Наявні в матеріалах справи документи (залізничні накладні №36787521 (а.с.9), №36787497 (а.с.14), №36787513 (а.с.15) та №36787505 (а.с.16), акт загальної форми №215 від 28.04.2017 (а.с.18) підтверджують факт досилання на адресу отримувача вантажу означених вагонів за відповідними досильними накладними №36787521, №36787497, №36787513 та №36787505, в яких залізницею проставлені відмітки про складання вищевказаних комерційних актів.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 228740,00 грн. штрафу, місцевий господарський суд виходив із того, що має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеного у накладних та встановленого про контрольному зважуванні, а тому відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України вимоги позивача про стягнення з відповідача у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення є обґрунтованими та правомірними.

З урахуванням встановлених вище обставин та наведених положень законодавства колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, то колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані з таких міркувань.

За пунктом 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Матеріалами справи підтверджено, що спірні вагони були відчеплені від групової відправки 21.04.2017 та направлені на комісійне переважування, яке було проведене 22.04.2017, про що складено комерційні акти №350002/49/68 та №350002/50/69, тобто у терміни передбачені п. 4 Правил складання актів.

На всіх накладних поданих позивачем до суду, як в основних так і досильних, в графі 49 накладної зроблені відмітки про складання означених комерційних актів №350002/49/68 та №350002/50/69. Проте, згідно ст. 129 Статуту залізниць України, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є комерційний акт, саме комерційний акт засвідчує невідповідність маси вантажу вказаній вантажовідправником у накладній фактичній масі вантажу, а відсутність в досильній накладній відмітки про складання комерційного акту жодним чином не спростовує факту перевантаження відповідачем спірних вагонів та факту невірно зазначеної ним маси вантажу у накладній. Досилочні накладні є як додаткові докази того, що дійсно мало місце перевантаження вагонів, і що той надлишок вантажу, який був перевантажений у інший вагон також був направлений та виданий вантажоодержувачу.

Твердження відповідача, що залізницею не було перевірено масу надлишку вантажу, який був перевантажений у додатковий вагон не відповідають дійсності, оскільки у доповненнях до комерційних актів №350002/49/68 та №350002/50/69 залізницею описано, що після перевантаження надлишку вантажу із спірних вагонів у окремий вагон №67696237, було проведено комісійне переважування. Перевантаження надлишку вантажу із спірних вагонів у вагон №67696237 проводилось Здолбунівською дистанцією вантажно-розвантажувальних робіт. Факт, що після перевантаження надлишку вантажу із спірних вагонів у вагон №67696237 було проведено перевантаження, підтверджується і актом загальної форми №215 від 28.04.2017.

Твердження відповідача про не перевірку маси вантажу на станції призначення спростовується і тим, що у відповідності до п. 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув із актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та стану вантажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу, різниці проти цього акту не виявлено". Новий акт у цьому разі не складається, оскільки після прибуття на станцію призначення маса та стан вантажу у спірних вагонах були перевірені залізницею, про що зроблено відповідні відмітки в розділі "Є" комерційних актів №350002/49/68 та №350002/50/69.

Відповідно до п. 6.9. Правил оформлення перевізних документів у разі відчеплення вагона через його несправність станція, на якій відчеплено вагон, зобов'язана скласти про це акт загальної форми та досильний перевізний документ, за яким вагон після усунення несправності направляється за призначенням.

У досильному перевізному документі у графі 20 "Найменування вантажу" робиться відмітка: "Досилається до основної відправки __ (вказуються станція відправлення і станція призначення) № ___", а також вказуються найменування (прізвище, ім'я та по батькові) одержувача та його поштова адреса.

У перевізному документі на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номерів акта загальної форми та досильного перевізного документа.

Відомості про відчеплений вагон викреслюються з відомості вагонів. Відмітка про відчеплення вагона засвідчується станцією відчеплення вагонів.

Згідно з п. 6.10. Правил оформлення перевізних документів станція призначення, видаючи вантаж, складає комерційний акт про відсутність відчепленого вагона із зазначенням номера досильного перевізного документа, за яким його буде дослано. Комерційний акт видається одержувачу, який повертає його на станцію після одержання досланого вантажу.

За приписами п. п. 6.9., 6.10. Правил оформлення перевізних документів такі відмітки у розділі 20 зазначаються у разі відчеплення вагона через його несправність.

В матеріалах справи відсутні докази несправності спірних вагонів. Крім того, у досильних накладних №36787521, №36787497, №36787513 та №36787505 залізницею у графі 20 зроблено відмітку про те, що вагон досилається до основної відправки, у графах 4, 10 одержувачем вантажу визначено начальника станції Бурштин Львівської залізниці.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на недотримання позивачем процедури відчеплення вагонів навантажених понад вантажопідйомність, оскільки положення п. 6.10. Правил оформлення перевізних документів регулюють порядок дій залізниці у разі відчеплення вагона через його несправність.

З огляду на наведене, доводи скаржника про те, що позивачем порушені вимоги чинного законодавства при оформленні перевізних документів, є безпідставними.

Крім того, суд першої інстанції правильно встановив, що під час затримки та комісійного переважування спірних вагонів по ст. Здолбунів Львівської залізниці Відповідачу було нараховано додаткові збори, згідно акту загальної форми №215 від 28.04.2017, на загальну суму 37293,20 грн. У відповідності до накопичувальної картки №11059008 додаткові платежі в розмірі 35080,45 грн. були визнані відповідачем та списані з особового рахунку. Проте, відповідачем необґрунтовано не надано згоду на списання коштів в сумі 2212,75 грн. за проведену залізницею маневрову роботу та збору за зважування вагонів.

Відповідно до п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та надання залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.

Усі належні залізниці за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Залізницею всі надані додаткові послуги були включені у накопичувальну картку, з акту загальної форми №215 від 28.04.2017 вбачається в яких обсягах і на яку суму було проведено маневрові роботи при перевантаженні надлишку вантажу у інший вагон.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтями 277-280 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2017 у справі №904/8676/17 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена – 29.01.2018.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна