Постанова № 71860369, 22.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа№ 910/14506/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Фещик Н.М. - адвокат за ордером серія КС № 279885 від 18.01.2018

від відповідача 1: Шумінська Ю.Ю. - представник за довіреністю № 062/01/10-57 від 03.01.2018

від відповідача 2: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп»

на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 17.10.2017, повний тексті якого складений 24.10.2017,

у справі № 910/14506/17 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп»

до 1) Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент Інвестмент Груп»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору № 8/17 купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1519, як такого, що суперечить положенням чинного законодавства.

У обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що спірний договір укладений за результатами аукціону, однак аукціон було проведено з істотним порушенням законодавства, оскільки, незважаючи на наявність укладеного організатором торгів - Українською товарною біржею «Національні ресурси» з позивачем договору № 105/90-02 від 10.04.2017 на участь позивача в біржових торгах 14.04.2017, у день аукціону позивач не був допущений до участі в ньому.

Також позивач зазначив про те, що 27.04.2017 спірний договір укладено, а 31.05.2017 Акт приймання-передачі підписано всупереч заборони, встановленої 25.04.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/6453/17, резолютивну частину якої було зачитано 27.04.2017 на засіданні Постійної комісії Київської міської ради з питань власності у присутності керівництва Департаменту комунальної власності м. Києва, та всупереч арешту, накладеного на спірне нерухоме майно ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 761/14697/17, провадження № 1-кс/761/9313/2017.

Крім того, позивач повідомив суду, що 07.06.2017 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 910/6453/17, яким визнано недійсними результати аукціону з продажу приміщення та зобов'язано відповідача 1 та Українську товарну біржу «Національні ресурси» провести повторний аукціон, допустивши до нього позивача.

У обґрунтування свого права на звернення до суду з вимогами про визнання недійсним договору, стороною якого він не є, позивач послався на правову позицію, викладену Вищим господарським судом України в постанові від 06.12.2016 у справі № 910/9017/16, згідно з якою норма ч. 1 ст. 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначає лише окремі підстави визнання недійсними угод, укладених за результатами аукціону: невиконання вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування, включенням об'єкту до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства тощо, і не обмежує можливість звернення особи, яка не є учасником аукціону, а також на лист Верховного Суду України від 24.11.2008, де вказано про те, що згідно з п. 3 ст. 215 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена тільки особами, визначеними у ЦК й інших законодавчих актах, що встановлюють оспорюваність правочинів - а саме, однією зі сторін, або заінтересованою стороною, тобто права яких вже були порушені на момент звернення до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017, повний текст якого складений та підписаний 24.10.2017, у справі № 910/14506/17 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду ґрунтується на тому, що:

- ухвала Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 910/6453/17 про вжиття заходів до забезпечення позову відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та мала виконуватись у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а відтак, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення її до виконання до органів державної виконавчої служби, відповідачі не були позбавлені можливості укласти спірний правочин;

- судом встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі №910/6453/17 скасовано та відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп» в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову;

- як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, запис про арешт спірного нерухомого майна внесено 11.05.2017 о 14.10 год., а відтак, станом на дату укладення спірного договору (27.04.2017) жодних арештів та заборон на відчуження спірного нерухомого майна в реєстрах зареєстровано не було;

- рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17, яким визнано недійсними результати аукціону з продажу спірних нежилих приміщень, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 скасовано та прийнято нове рішення у справі №910/6453/17, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп» до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Універсальної товарної біржі «Національні ресурси» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Київської міської ради, про визнання недійсними результатів аукціону відмовлено повністю.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини, з якими позивач пов'язує недійсність спірного договору, відсутні, і що позивачем не доведено наявності істотних порушень, встановлених ст. 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», які б були підставою для визнання недійсним такого договору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі № 910/14506/17 та прийняти постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач послався на те, що спірне рішення є протиправним, таким, що винесено з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, на підставі висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на ті самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що позивача незаконно не було допущено до участі в аукціоні, що спірний договір укладено відповідачами незважаючи на судову заборону на відчуження приміщення і визнання аукціону недійсним, що заволодіння спірним приміщенням відповідачем 2 під час арешту, накладеного в рамках розслідування кримінальної справи, є неправомірним.

Водночас під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач послався на те, що постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі № 910/6453/17 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду 04.09.2017 та залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у вказаний справі в частині, в якій визнано недійсними результати аукціону з продажу спірних нежилих приміщень.

Ухвалою від 20.11.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі № 910/14506/17 прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Відповідач 2 та третя особа представників в судове засідання не направили, відповідач 2 про причини неявки суду не повідомив, у поданих поясненнях третя особа просила розгляд справи по суті проводити за її відсутності.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 2 та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник відповідача 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

З матеріалів справи слідує, що 14.04.2017 Універсальною товарною біржею «Національні ресурси» був проведений аукціон з продажу об'єкту права комунальної власності територіальної громади м. Києва - нежитлового приміщення загальною площею 177,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, літ. «А».

27.04.2017 за наслідками проведення вказаного аукціону відповідач 1 як продавець та відповідач 2 як покупець уклали договір № 8/17 купівлі-продажу нежитлового приміщення (далі Договір) (а.с. 23-24), згідно з п. 1.1 якого відповідач 1 продав, а відповідач 2 купив нежитлове приміщення, № 1-12 групи приміщень № 1 в літ. «А» загальною площею 177,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 13.

Вказані обставини учасниками судового процесу не заперечуються.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що Договір порушує його права та інтереси, оскільки його незаконно не було допущено до участі в аукціоні, що спірний договір укладено відповідачами незважаючи на судову заборону на відчуження приміщення і визнання аукціону недійсним, що заволодіння спірним приміщенням відповідачем 2 під час арешту, накладеного в рамках розслідування кримінальної справи, є неправомірним.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив повністю, з чим колегія суддів погоджується з огляду на нижчевикладене.

Щодо обставин, пов'язаних з тим, що спірний договір укладено 27.04.2017 всупереч заборони, встановленої 25.04.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/6453/17, на що посилається позивач, слід зазначити таке.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 910/6453/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на оформлення результатів аукціону з продажу нежилих приміщень загальною площею 177,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, літ. «А», що був проведений 14.04.2017 Універсальною товарною біржою «Національні ресурси», в тому числі затверджувати протокол аукціону, укладати попередній договір про укладення у майбутньому охоронного договору з органом культурної спадщини, укладати договір купівлі-продажу та опубліковувати в друкованих виданнях інформацію про ціну продажу та переможця аукціону.

Зі змісту вказаної ухвали, копію якої долучено до матеріалів справи (а.с. 29-30), слідує, що:

- провадження у справі № 910/6453/17 за позовом ТОВ «Темпо Групп» до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Універсальної товарної біржі «Національні ресурси» про визнання недійсним результатів аукціону порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017, якою справу до розгляду призначено на 22.05.2017;

- разом з позовом ТОВ «Темпо Групп» було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову;

- 24.04.2017 року ТОВ «Темпо Групп» через канцелярію суду надано уточнену заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій заявник просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони Універсальній товарній біржі «Національні ресурси» та іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на оформлення результатів аукціону з продажу спірних нежилих приміщень, що був проведений 14.04.2017 Універсальною товарною біржею «Національні ресурси», в тому числі затверджувати протокол аукціону, укладати попередній договір про укладення у майбутньому охоронного договору з органом культурної спадщини, укладати договір купівлі-продажу та опубліковувати в друкованих виданнях інформацію про ціну продажу та переможця аукціону.

- ухвалою від 25.04.2017 без виклику сторін судом задоволено уточнену заяву ТОВ «Темпо Групп» про вжиття заходів до забезпечення позову.

Водночас з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідує, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 910/6453/17 про вжиття заходів забезпечення позову зареєстровано в Реєстрі 26.04.2017, а оприлюднено - 28.04.2017.

Тобто на момент укладення спірного Договору, 27.04.2017 його сторони не були проінформовані про наявність вжитих судом у рамках справи № 910/6453/17 заходів, у той час, як 31.05.2017 вказані заходи були скасовані постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/6453/17 (залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017), після чого сторони на виконання умов Договору склали і підписали Акт приймання-передачі приміщення від 31.05.2017, який за таких обставин не може вважатися таким, що підписаний під час дії вжитих судом у справі № 910/6453/17 заходів.

Вказаних обставин не спростує той факт, що в день укладення Договору, 27.04.2017, про наявність вжитих судом відносно спірного майна заходів оголошено в засіданні Постійної комісії Київської міської ради з питань власності, на що посилається позивач і про що зазначено в Витягу з протоколу № 46, копію якого додано позивачем до позову (а.с.31). При цьому факт присутності керівництва Департаменту комунальної власності м. Києва у вказаному засіданні, про що у позовній заяві зазначає позивач, змістом вказаного витягу не підтверджується. Підстави вважати, що засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності відбувалося до моменту укладення спірного Договору, враховуючи зміст вказаного витягу, також відсутні.

Отже, позивачем не доведено, що, укладаючи 27.04.2017 спірний Договір, його сторони були обізнані про заборону, встановлену 25.04.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/6453/17, яку в подальшому в судовому ж порядку було скасовано.

Щодо посилань позивача на те, що спірний Договір укладено і Акт приймання-передачі спірного приміщення складено та підписано відповідачами всупереч арешту, накладеного на вказане приміщення ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 761/14697/17 (провадження № 1-кс/761/9313/2017) в рамках кримінального провадження № 42017101100000148 від 20.04.2017, слід зазначити, що, як вірно встановив суд першої інстанції, таку ухвалу винесено, а арешт, відповідно, накладено 28.04.2017, в той час як спірний Договір укладено 27.04.2017, тобто до дати накладення арешту.

При цьому з наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірного об'єкта нерухомого майна (а.с. 36) слідує, що запис про арешт спірного нерухомого майна внесений 11.05.2017 о 14:10:43, в той час як з наданої третьої особою довідки з вказаних реєстрів (а.с. 54-69), яка нею отримувалась під час укладення Договору для його посвідчення, станом на 27.04.2017 о 14:36:13 арештів та заборон на відчуження спірного нерухомого майна в реєстрах зареєстровано не було.

Факт наявності на дату складення та підписання сторонами діючого Договору на його виконання Акту приймання-передачі приміщення арешту на спірне майно, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 761/14697/17, не є підставою вважати, що вказані дії сторін були незаконні.

До того ж, як слідує з ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 761/14697/17, копію якої позивачем додано до позову (а.с.33-34), спір у вказаній справі стосується права Київської міської організації ветеранів на продовження орендного користування цією організацією спірними нежитловими приміщеннями, однак за нормою ст. 23 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що посилання позивача на те, що відповідач 2 неправомірно володіє спірним приміщенням, оскільки вступив у володіння ним під час дії арешту, при вирішенні спору сторін у цій справі до уваги прийняті бути не можуть, оскільки предметом позову є вимога про визнання недійсним Договору, а не про повернення спірного приміщення, тому для вирішення спору по суті вказані обставини значення не мають.

З таких самих підстав не беруться колегією суддів до уваги посилання позивача на порушення його прав при проведенні аукціону, за результатами якого укладено спірний Договір, яке полягало в тому, що, незважаючи на наявність укладеного організатором торгів - Українською товарною біржею «Національні ресурси» з позивачем договору № 105/90-02 від 10.04.2017 на участь позивача в біржових торгах, 14.04.2017, у день аукціону, позивач не був допущений до участі в ньому. Вказані обставини мають досліджуватись у іншому судовому провадженні при розгляді судом вимог про визнання недійсними результатів такого аукціону, якщо про них заявлено як про підставу позову.

Щодо посилань позивача на те, що 07.06.2017 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 910/6453/17, яким визнано недійсними результати аукціону з продажу спірного приміщення та зобов'язано відповідача 1 та Українську товарну біржу «Національні ресурси» провести повторний аукціон, допустивши до нього позивача, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 04.03.1992 № 2163-XII «Про приватизацію державного майна» законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Частиною 4 вказаної статті визначено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Закон України від 06.03.1992 № 2171-XII «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлює правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст. 3, 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» приватизація об'єктів малої приватизації, в тому числі тих, які перебувають у комунальній власності, здійснюється шляхом викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни) та продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (ст. 13 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Як слідує з матеріалів справи, з вимогами про визнання недійсним Договору, які є предметом розгляду у цій справі - № 910/14506/17, позивач звернувся до суду першої інстанції 28.08.2017, проте рішення Господарським судом міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17 на той момент не набрало законної сили, оскільки на той час тривав апеляційний перегляд вказаного рішення, а тому у позивача були відсутні правові підстави посилатися на те, що результати спірного аукціону в судовому порядку були визнані недійсними.

04.09.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17, яким визнано недійсними результати аукціону з продажу приміщення та зобов'язано відповідача 1 та Українську товарну біржу «Національні ресурси» провести повторний аукціон, допустивши до нього позивача, було скасовано і у позовних вимогах відмовлено повністю.

Враховуючи, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, суд першої інстанції, приймаючи 17.10.2017 рішення у цій справі про відмову в задоволенні вимог про визнання Договору недійсним, обґрунтовано виходив з того, що результати аукціону недійсними визнані не були, відповідно, відсутні підстави вважати доведеним факт порушення відповідачами прав позивача на момент звернення до суду.

Той факт, що постановою від 06.12.2017 Вищого господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі № 910/6453/17 в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу спірних нежилих приміщень, що був проведений 14.04.2017 Універсальною товарною біржею «Національні ресурси», а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/6453/17 в цій частині залишено в силі, на що послався позивач під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, до уваги колегією суддів прийнятий бути не може, адже вказана постанова винесена після прийняття оспорюваного рішення та не може бути підставою для його скасування, проте колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що за вказаних обставин він не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції, за наявності правових та процесуальних підстав для цього, з відповідною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Інших підстав для визнання Договору недійсним, окрім досліджених вище, позивачем не зазначено.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що:

- судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.;

- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);

- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено наявності встановлених цивільним законодавством умов для визнання укладеного між відповідачами договору № 8/17 купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1519, недійсним з підстав, зазначених ним у позовній заяві, а відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.

Посилання апелянта на правову позицію, викладену Вищим господарським судом України в постанові від 06.12.2016 у справі № 910/9017/16, та на лист Верховного Суду України від 24.11.2008 не беруться колегією суддів до уваги, оскільки позивачу не відмовляється в задоволенні позовних вимог з підстав відсутності в нього права звернутися до суду з позовом про визнання спірного Договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі № 910/14506/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо Групп» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі № 910/14506/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі № 910/14506/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14506/17.

Повний текст постанови складено: 29.01.2018

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло