
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23 січня 2018 р. Справа № 918/5/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.
при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю.
розглянувши матеріали справи
за позовом Сарненська міська рада
до відповідача 1 Фізична особа-підприємець Савчук Андрій Феодосійович
до відповідача 2 Фізична особа - підприємець Кушнір Віктор Володимирович
про стягнення збитків у сумі упущеної вигоди 21 500 грн.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Товкач Т.П., довіреність № 02/16-36 від 09.01.18;
Від відповідача 1: Бучек В.О., довіреність № б/н від 22.01.18;
Від відповідача 2 : не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Сарненська міська рада звернулася у господарський суд Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Савчука Андрія Феодосійовича (далі - відповідач 1) та Фізичної особи - підприємця Кушніра Віктора Володимировича (далі - відповідач 2) про стягнення солідарно збитків у сумі упущеної вигоди 21 500 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі не виконали встановлений законом обов'язок щодо участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Сарни, чим завдали територіальній громаді міста збитки у розмірі несплаченої суми коштів пайової участі.
Ухвалою господарського суду від 05 січня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/5/18 та призначено до слухання в судовому засіданні на 23 січня 2018 року.
23 січня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення від представника відповідача1 надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що позивачем пропущено термін, протягом якого вім міг звернутися до суду з даним позовом. Так, за твердженням представника підприємця Савчука А.Ф. Сарненська міська рада дізналась про порушення своїх прав 04.12.2014 р. у день введення в експлуатацію магазину промислових товарів з добудовою торгового залу по АДРЕСА_1. Тому з 05.12.2014 р. у позивача виникло право звернення до суду з даним позовом. Відповідно 06.12.2017 р. трирічний строк позовної давності закінчився.
У судовому засіданні 23.01.2019 р. представник позивача підтримав позов в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.
В свою чергу відповідач 1 проти позову заперечив. Вважає, що є підстави для відмови у позові.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву на позов не подав.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача 2 за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.12.2017 р. Савчук Андрій Феодосійович зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності 30.06.1993 р. (арк.с.32-36) та Кушнір Віктор Володимирович зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності 25.03.2010 р. (арк.с.26-31).
Сарненською міською радою прийнято рішення №996 від 27.12.2012, яким затверджено "Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни" (далі-Порядок).
Відповідно до п. 1.2. вказаного порядку (діяв на момент прийняття об'єкта в експлуатацію) передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Сарни, зобов'язаний взяти участь у розвитку інфраструктури міста Сарни. Пайова участь у розвитку інфраструктури м. Сарни полягає у перерахуванні замовником після прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію до міського бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Згідно п. 1.3. Порядку, замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Пайовий внесок сплачується замовником на підставі відповідного договору, укладеного між ним та Сарненською міською радою.
Сарненською міською радою надіслано лист №02/16-1749 від 19.10.2017 р. підприємцям Савчуку Андрію Феодосійовичу та Кушніру Віктору Володимировичу, в якому повідомлено про необхідність укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Сарни та рекомендовано з'явитись до виконавчого комітету Сарненської міської ради з ціллю укладення договору до 01.11.2017 року. Однак фізичні особи- підприємці Савчук Андрій Феодосійович та Кушнір Віктор Володимирович в установленому порядку до міськвиконкому щодо укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Сарни не звернулись, даний лист залишився без відповіді та належного реагування.
04.12.2014 р. Управлінням ДАБІ у Рівненській області зареєстровано декларацію №РВ143143380598 про готовність об'єкта до експлуатації "Реконструкція майстерні під магазин промислових товарів з добудовою торгового залу по АДРЕСА_1" (арк.с.13-16).
У згаданій декларації зазначено, що замовниками є фізичні особи- підприємці Савчук Андрій Феодосійович та Кушнір Віктор Володимирович.
У подальшому підприємці подали до Сарненської міської ради повідомлення, датоване 31 грудня 2014 року, у якому повідомили про початок експлуатації магазину промислових товарів з добудовою торгового залу по АДРЕСА_1, відповідно до зареєстрованої 04.12.2014 р. декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Також вказали, що декларація отримана ними 26 грудня 2014 р. (арк.с. 12).
За умовами ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" (від 20 травня 1999 року № 687-XIV) під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.
Судом встановлено, що замовником реконструкції є відповідачі.
Відповідно до статті 2 зазначеного Закону під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.
Отже, реконструкція, здійснена відповідачами, охоплюється законодавчим визначення будівництва та забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідачі є замовниками і на них поширюється дія Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Частинами 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Частиною 9 статті 40 цього Закону визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
За змістом положень частини 1 статті 40 цього Закону порядок пайової участі у розвитку встановлюють органи місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та умов Порядку дає підстави для висновку, що обов'язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.
Не укладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов'язку укласти відповідний договір та від обов'язку сплатити пайовий внесок.
Рішенням Сарненської міської ради від 27.12.2012 р. № 996 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Сарни (надалі - Порядок), відповідно до п. 1.3 якого, дія цього Порядку поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Сарни, за винятком тих, що визначені пунктом 1.4 цього Порядку.
На виконання вимог п. 14 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 (в редакції від 14.10.2014) з метою подачі статистичної звітності органом місцевого самоврядування відповідачами було надано до міськвиконкому повідомлення про початок експлуатації магазину промислових товарів з добудовою торгового залу по вул. Пушкіна, 18/. Датою прийняття вказаного повідомлення є 31 грудня 2014 року.
Внаслідок невиконання встановленого законом обов'язку щодо участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Сарни завдано територіальній громаді м. Сарни збитки у розмірі несплаченої суми коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни.
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів. Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону). За змістом статей 2, 10 вказаного Закону, статей 4,9 Закону України "Про архітектурну діяльність" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.
Згідно Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни, зокрема пункту 2.2. визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни згідно вищевказаного Порядку становить:
-10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
-5% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для реконструкції, розширення, добудови, реставрації і капітального ремонту нежитлових будівель та споруд.
Пунктом 4.1. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни встановлено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації Сарненською міською радою звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта містобудування, з техніко- економічними показниками.
Пунктом 4.2 Порядку врегульовано, що Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено такий правовий наслідок порушення зобов'язання як відшкодування збитків.
Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до положень ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно з п. 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 04.12.2014 р. № РВ 143143380598, кошторисна вартість будівництва об'єкту: "Реконструкція майстерні під магазин промислових товарів з добудовою торгового залу по АДРЕСА_1", становить 430000 грн.
Розрахунок величини пайової участі згідно порядку Сарненської міської ради (розмір збитків) становить: 5% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для реконструкції, розширення, добудови, реставрації і капітального ремонту нежитлових будівель та споруд - 21500 грн.
Як зазначалося вище, саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь і сплати відповідних коштів.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачі по справі, а саме фізичні особи- підприємці Савчук Андрій Феодосійович та Кушнір Віктор Володимирович прийняли участ в розвитку інфраструктури м. Сарни, хоча зобов'язані були з урахуванням вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Норми ч.ч. 1,2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлюють, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або -юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особо, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.
Відповідачі не уклали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Сарни, що свідчить про їх бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідачів щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідачів до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Сарненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
Дана правова позиція повністю узгоджується з практикою Верховного суду України, зокрема викладеною у рішенні від 22.03.2017 по справі № 908/312/16.
Відтак, оскільки договір не укладено, то сума 21500 грн. 00 коп. (збитки) є упущеною вигодою, яку позивач міг би отримати при укладанні відповідного договору, а тому між вищезазначеною упущеною вигодою (наслідками) та бездіяльністю відповідача є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.
Відповідно до приписів ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є доходом бюджету розвитку місцевого бюджету. Тобто, як вбачається із вказаної статті кошти пайової участі є доходом місцевого бюджету лише після їх отримання.
Враховуючи усе зазначене вище суд приходить до висновку, що позов про стягнення 21500,00 грн. упущеної вигоди є правомірним, обґрунтованим нормами права та підтвердженим належними та допустимими доказами.
Щодо спливу строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.
За змістом норм чинного законодавства початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як зазначалося вище відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста укладається протягом 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про укладення договору про пайову участь, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто встановлений строк для добровільного виконання стороною вказаного обов'язку.
04.12.2014 р. управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію РВ 143143380598 про готовність об'єкта до експлуатації. Поряд з тим, відповідачі - ФОП Савчук А.Ф. та ФОП Кушнір В.В. у повідомленні, яке надали до Сарненської міської ради підтвердили той факт, що декларація отримана ними 26 грудня 2014 року.
Отже, законом визначено граничний термін добровільного звернення замовника про укладення договору - до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Відтак, після введення об'єкта у експлуатацію (у разі не виконання вимоги Закону добровільно) - у позивача виникає право на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення збитків у розмірі несплаченої суми коштів пайової участі.
Проте слід враховувати, що за приписами ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
Тобто, у даному випадку у позивача виникає право на звернення до суду з даним позовом з моменту, коли Сарненська міська рада дізналася про початок експлуатації магазину промислових товарів з добудовою торгового залу по АДРЕСА_1.
Підприємці Савчук А.Ф. та Кушнір В.В. звернулися до позивача з відповідним повідомленням 31 грудня 2014 року, про що свідчить наявна у ньому відмітка про те, що Сарненською міською радою даний документ отриманий 31.12.2014 р. З цього моменту Сарненська міська рада дізналася про порушення свого права, а саме про те, що згаданий об'єкт уже введено у експлуатацію, при цьому пайовий внесок так і не було сплачено.
Відтак, трирічний строк позовної давності у даному спорі спливає 31.12.2017 р.
Позовна заява Сарненської міської ради датована 26 грудня 2017 року. Отже, позивачем у справі №918/5/18 не пропущено термін для пред'явлення позову.
Слід зауважити, що ні позивачем, ні відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів, які могли б підтвердити, що Сарненська міська рада могла раніше ніж 31.12.2014 р. дізнатися про початок експлуатації магазину промислових товарів.
Тому доводи представника відповідача 1, які викладені у заяві про застосування строків позовної давності та зазначені в усних поясненнях у судовому засіданні, спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, відтак не приймаються судом до уваги.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Сарненської міської ради про стягнення солідарно з відповідачів 21 500 грн. 00 коп. збитків у формі упущеної вигоди є законними, обґрунтованими, відповідачами не спростованими, а відтак такими що підлягають до задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати в розмірі 1600,00 грн. підлягають покладенню на відповідачів порівну.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця Савчука Андрія Феодосійовича (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та з Фізичної особи - підприємця Кушніра Віктора Володимировича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Сарненської міської ради (34500, м. Сарни, вул.Широка, 31, код ЄДРПОУ 04057770, р/р 31511921700339, МФО 833017, банк одержувача ГУДКСУ у Рівненській області) - 21 500 (двадцять одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. збитків у формі упущеної вигоди.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Савчука Андрія Феодосійовича (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Сарненської міської ради (34500, м. Сарни, вул.Широка, 31, код ЄДРПОУ 04057770, р/р 31511921700339, МФО 833017, банк одержувача ГУДКСУ у Рівненській області) - 800 (вісімсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кушніра Віктора Володимировича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Сарненської міської ради (34500, м. Сарни, вул.Широка, 31, код ЄДРПОУ 04057770, р/р 31511921700339, МФО 833017, банк одержувача ГУДКСУ у Рівненській області) - 800 (вісімсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "26" січня 2018 року
Суддя Бережнюк В.В.
Судове рішення № 71860126, Господарський суд Рівненської області було прийнято 23.01.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 918/5/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: