Ухвала суду № 71859590, 29.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.01.2018

Справа № 910/9961/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., при секретарі судового засідання Коверги П.П., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД)

до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про розірвання кредитного договору № 38 від 06.05.2014р.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА” про розірвання кредитного договору № 38 від 06.05.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими відповідачі 1 та 2 керувались на момент укладення Кредитного договору № 38 від 06.05.2014, зокрема, введення тимчасової адміністрації в ПАТ “КБ “ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА” та можливої подальшої ліквідації останнього, з урахуванням чого, на думку позивача, наявність такого Кредитного договору за умов зміни його істотних умов (ведення тимчасової адміністрації та подальша процедура ліквідації) вплине на оціночну вартість маси банку, затвердженої Фондом та буде меншою за вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що призведе до настання значних збитків для позивача та позбавить можливості скористатись правом передбаченим ст. 25 Закону України “Про акціонерні товариства”. Тобто, за твердженнями позивача існують підстави для розірвання спірного договору на підставі ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Розглянувши в судовому засіданні 29.01.2018 клопотання представника позивача про призначення судової експертизи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів..

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про судову експертизу” - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України “Про деякі питання призначення судових експертиз” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” №4 від 23.03.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд розірвати Кредитний Договір № 38 від 06.05.2014 укладений між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива».

Зазначені вимоги, позивач обґрунтовує зміною істотних обставин, якими відповідачі керувались на момент укладення Кредитного договору № 38 від 06.05.2014, зокрема, введення тимчасової адміністрації в ПАТ “КБ “ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА” та можливої подальшої ліквідації останнього, з урахуванням чого, на думку позивача, наявність такого Кредитного договору за умов зміни його істотних умов (ведення тимчасової адміністрації та подальша процедура ліквідації) вплине на оціночну вартість маси банку, затвердженої Фондом та буде меншою за вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що призведе до настання значних збитків для позивача та позбавить можливості скористатись правом передбаченим ст. 25 Закону України “Про акціонерні товариства”.

Обґрунтовуючи необхідність призначення судової експертизи, позивач зазначає, що офіційні публічні дані, які щомісячно, щоквартально та щорічно публікуються на сайті Національного банку України підтверджують, що станом на дату укладення Кредитного договору, ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» було прибутковою фінансовою установою, яка виконувала усі нормативи Національного банку України, як регулятора банківської діяльності, зокрема дотримувалось нормативів обов'язкового резервування коштів на коррахунку в НБУ, адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності), співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів. Будь-яких ознак підтверджених НБУ щодо визнання в майбутньому ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» неплатоспроможним ні позивач, ні відповідачі не вбачали та не могли передбачити, зважаючи на фінансові показники позичальника.

Кредитним договором № 38 від 06.05.2014 передбачалося надання кредиту позичальнику (ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива») для збереження ліквідності.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Національний банк України”, Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування. Правління Національного банку приймає рішення щодо організації системи рефінансування.

Статтею 73 зазначеного Закону передбачене і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення.

Серед повноважень Національного банку, які зазначаються в статті 56 Закону, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

Операції з рефінансування комерційних банків у 2014 році регулювалися:

- Положенням про регулювання НБУ ліквідності банків України, затвердженим Постановою Правління НБУ від 30.04.2009 № 259 зі змінами та доповненнями (далі - Постанова № 259), яким передбачено умови, за яких може бути прийнято рішення про підтримання ліквідності банку та відповідні інструменти рефінансування;

- Постановою Правіління НБУ від 25.09.2014 № 602 “Про заходи щодо забезпечення повернення кредитів, наданих Національним банком України” (далі - Постанова № 602);

- Постановою Правіління НБУ № 23 від 25.01.2012 “Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями (далі - Постанова № 23);

- Постановою Правління НБУ від 24.02.2014 № 91 (чинною до 28.05.2014) “Про затвердження Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності” (далі - Постанова № 91), яким передбачено вимоги (умови) для надання банку кредитів для збереження ліквідності.

Водночас, як зазначає позивач, на час, що передував укладенню кредитного договору, ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» було прибутковою фінансовою установою, яке виконувало всі нормативи Національного банку України, як регулятора банківською діяльності, та не мала жодних проблем із дотриманням ліквідності.

Разом з тим, 23 червня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 408 “Про віднесення ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» до категорії неплатоспроможних”, а рішенням № 121 від 23.06.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію.

У вказаній постанові зазначено, що відповідно до результатів аналізу статистичної та фінансової звітності ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива», що подається до Національного банку України, свідчать, що впродовж цього періоду ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» не вжив достатніх заходів для приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства, а також установлено погіршення його фінансового стану, зокрема:

- збільшення стонам на 11 червня 2015 року порівняно з 21 грудня 2014 року незбалансованості за строками погашення активів та пасивів у період до 31 дня з «-» 684 млн. грн. (або 3,8%) до «-» 1 701 млн. грн. (або 8,9%), що свідчить про значний дефіцит ліквідності банку;

- залишок коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України станом на 16 червня 2015 року становить 48 млн. грн. (або 0,3 % від зобов’язань).

Враховуючи наявність підстав вважати висновки НБУ, що винесені протягом короткого проміжку часу суперечливими, результати яких призвели до зміни істотних умов, що є предметом спору, враховуючи складність економічних розрахунків із застосуванням фінансово-економічних нормативів та показників, позивач наголошує на існуванні необхідності експертного дослідження вказаних питань.

Поряд з цим, суд враховує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 вже призначалась судова експертиза, яка не була проведена у зв’язку з невиконанням відповідачем -2 вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2017, якою було зобов’язано відповідачів надати суду для подальшого направлення судовому експерту документи, зазначені у клопотанні № 02/865/66/1325 від 14.06.2017.

В свою чергу, після надходження матеріалів справи до суду з повідомленням про неможливість надання висновку експертів, 24.11.2017 представником відповідача – 2 було подано документи, витребувані зазначеною ухвалою суду від 23.06.2017.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Так, за приписами ст. 10 Закону України “Про судову експертизу” судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Таким чином, з’ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об’єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Оплату експертизи, згідно з виставленим рахунком, покласти на QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Призначити у даній справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м Дніпро, Набережна Леніна, 17, оф. 361).

2. На вирішення експерта поставити наступні питання:

1) Чи підтверджується документально виходячи з фінансово-економічних показників НБУ платоспроможність Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” на дату підписання Кредитного договору № 38 від 06.05.2014 року?

2) Чи підтверджується документально виходячи з фінансово-економічних показників НБУ погіршення фінансового стану та неплатоспроможність Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” на дату прийняття рішення про введення тимчасової адміністрації 23.06.2015 року?

3. Витрати за проведення експертизи покласти на QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД).

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Провадження по справі № 910/9961/16 зупинити до одержання результатів експертизи.

6. Матеріали справи надіслати до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвала набирає законної 29.01.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова