Рішення № 71859197, 23.01.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 січня 2018 р. Справа № 903/936/17

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Максимчука Андрія Олексійовича

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна"

про стягнення 117427,17 грн.

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Максимчук А. Ю., підприємець, Якимчук В. В., довіреність від 03.01.2018 року;

від відповідача: н/з.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Суть: Позивач - ФОП Максимчук А. О. звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТзОВ «Вудленд Україна» 117427,17 грн., з них 45658,99 грн. заборгованості, 15114,50 грн. - 3% річних, 56653,68 грн. інфляційних.

При обґрунтуванні заявлених вимог посилається на договори про надання послуг з маркетингу та організації збуту від 15.05.2015 року, 05.01.2016 року, 12.04.2016 року, 25.02.2017 року, акти виконаних робіт по даних договорах, виписки банку про часткове перерахування коштів за виконані роботи.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року було порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.01.2018 року.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VII1 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України. Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-V1II, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивачем до початку судового засіданні подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. ст. 247, 249 ГПК України.

Враховуючи те, що провадження у справі було порушено до 15.12.2017 року, підготовче засідання по справі не було призначено, суд вважає клопотання позивача обґрунтованим та розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзиву на позов не представив, ухвала суду направлена відповідачу за адресою: 43016, Волинська область, м.Луцьк, вул.Ковельська,2, оф.311, яка зазначена в позовній заяві та відповідає адресі згідно витягну з ЄДРПОУ, повернулась без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.9.1. п.3.9. постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлену вимогу та наполягають на розгляді справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи, пояснень позивача та його представника вбачається наступне.

18 травня 2015 року між сторонами по справі було укладено договір №18-05-2015 про надання послуг з маркетингу та організації збуту; 05 січня 2016 року договір №1/2016 про надання послуг з маркетингу та організації збуту; 12 квітня 2016 року договір №4/2016 про надання послуг; 25 лютого 2017 р. договір №25/02/2017 про надання послуг, відповідно до яких Виконавець (позивач) зобов'язався виконати роботи по організації збуту товарів, вироблених підприємством ТзОВ "Вудленд Україна", а Замовник (відповідач) прийняти виконані роботи згідно актів про виконання робіт та оплатити їх вартість.

Згідно з п.3.4. даних договорів, розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником у безготівковій формі не пізніше трьох робочих днів з дня підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Факт виконання робіт за даними договорами підтверджено актами виконаних робіт (а.с.10-17, 20-22, 25-26, 29-35).

Однак, як слідує з банківських виписок, розрахунку суми позову, оплата виконаних відповідачем робіт по договорах про надання послуг з маркетингу та організації збуту, підтверджених актами виконаних позивачем робіт проведена частково, заборгованість по оплаті складає 45658,99 грн.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, за ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача сума інфляційних складає 56653,68 грн., відсотків річних - 15114,50 грн.

Враховуючи, що позивачем доведено належними та допустимими доказами надані відповідачу послуги по договорах маркетингу та організації збуту товару, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги в сумі 45658,99 грн. підставна і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення відсотків річних та інфляційних, то дана також є обґрунтованою і підлягає задоволенню відповідно в сумі 15 114,50 грн. та 56 653,68 грн.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1600,00 грн. в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,610,612,625,655,692,712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна" (43016, Волинська область, м.Луцьк, вул.Ковельська,2, оф.311, код ЄДРПОК 36698963) в користь Фізичної особи - підприємця Максимчука Андрія Олексійовича (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Приватбанк», МФО 303440, ІПН НОМЕР_1) 117427,17 грн., з них 45658,99 грн. заборгованості, 15114,50 грн. - 3% річних, 56653,68 грн. інфляційних, а також 1761,42 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

29.01.2018 року

Суддя С. В. Костюк