Рішення № 71858623, 17.01.2018, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1630/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого – судді Горгулько Н.А.,

при секретарі– Буднику Д.О.,

за участю прокурора Полонського відділу Шепетівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полонне цивільну справу за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської лікарні №2 Чернігівської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданим кримінальним правопорушенням,

встановив:

Позивач в інтересах держави в особі Чернігівської міської лікарні №2 Чернігівської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

В обґрунтування позову зазначив, що 08 лютого 2015 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем в м.Чернігів, не дотримався правил дорожнього руху, допустив зіткнення з іншим автомобілем, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігів районного суду від 05 листопада 2015 року ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.1 ст. 286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрито. Згідно наданих адміністрацією Чернігівської міської лікарні №2 розрахунків вартість лікування ОСОБА_4, який перебув на стаціонарному лікуванні, становить 30620 грн.25 коп. Просить стягнути з відповідача на користь Чернігівської міської лікарні №2 Чернігівської міської ради витрати на стаціонарне лікування від злочину.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав.

Відповідач позов визнав частково, просив зменшити розмір стягнення, мотивуючи тим, що в добровільному порядку допомагав матеріально потерпілому під час лікування.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав думку відповідача.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2Ю, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, потерпілим від якого є ОСОБА_4 Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігів районного суду від 05 листопада 2015 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрито (а.с.3).

В результаті вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я строком понад 21 день.

Згідно наданих Чернігівською міською лікарнею №2 Чернігівської міської ради розрахунків витрат на лікування №467, 468, 469, 470, 471 – всі від 18 жовтня 2017 року, вартість лікування хворого ОСОБА_4, який перебув на стаціонарному лікуванні, становить 30620 грн. 25 коп. (а.с. 13-17)

Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст.1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету (ч.3 ст.1206 ЦК України).

Відповідно до роз’яснень, даних у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 (далі Порядок).

Згідно п.4 вказаного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров’я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров’я.

Відповідно до ст.18 Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я» фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

Оскільки жодних заходів вказаними органами щодо захисту інтересів держави з питань стягнення зазначених коштів з ОСОБА_2 не вжито, тому з даним позовом звертається прокурор, який набуває статусу позивача.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, відповідно до якої органи прокуратури повинні сплачувати судовий збір при здійсненні представницьких повноважень.

Разом з тим, відповідно до п.6 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати.

Таким чином з відповідача слід стягнути витрати закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого від злочину в сумі 30620 грн. 25 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 263, 265, 268, 273, 279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (вул.Чапаєва, 2, смт.Понінка Полонського району Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Чернігівської міської лікарні №2 Чернігівської міської ради (р/р 31413544700002 в ГУДКСУ у м.Чернігові Чернігівської області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 30620 (тридцять тисяч шістсот двадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 640 грн. судового збору на користь держави. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Полонський районний суд (відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІ «Перехідних положень» ЦПК України) шляхом подання до Полонського районного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Полонського

районного суду: ОСОБА_5