Ухвала суду № 71857868, 10.01.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4737/14-к

Провадження № 1-кп/456/145/2018

УХВАЛА

іменем України

10 січня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я. ,

з участю секретаря Стасів О.Я.,

прокурора Протещак І.О.,

захисників Іванкова О.В., Маков’яка І.П

законного представника обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12014140130000747 від 21.04.2014, відносно обвинуваченого

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стрий, українця, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 раніше судимого вироком Стрийського міськрайонного суду від 27 травня 2011 року за ч. 3 ст. 186 КК України до 4-ох років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, судимість якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2014 року, близько 01 год. 30 хв., ОСОБА_5, перебуваючи неподалік кафе «Парк», що знаходиться на вул. І.Франка в м. Моршині Львівської області, на грунті особистих неприязних відносин, які виникли між ним та ОСОБА_4, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому кулаком руки удар в ділянку голови, в результаті чого заподіяв важку відкриту черепно-мозкова травму, забій головного мозку важкого ступеню з контузійно-геморагічними вогнищами, субдуральну гематому правої лобно-скроневої ділянки голови», що у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 163 від 02.06.2014 року, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.

В судовому засіданні прокурор Протещак І.О. заявила клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Захисник Іванков О.В. та законний представник ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом підтримали.

Потерпілий ОСОБА_4 та захисник Маков’як І.П. в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання, заявленого прокурором.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_5 підтверджується наступними зібраними та дослідженими в ході судового розгляду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами:

-поясненнями потерпілого ОСОБА_4, котрий в судовому засідання

пояснив, що обвинувачений ОСОБА_5, в квітні 2014 року, на свято Пасхи завдав йому ударів по голові бітою, чим завдав йому тілесних ушкоджень;

-показами свідка ОСОБА_6, котрий в судовому засіданні показав, що

в квітні 2014 року, на свято Пасхи, був свідком штовханини між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4. В інцидент він не вмішувався особисто, однак бачив як ОСОБА_4 від удару ОСОБА_5 впав;

-показами свідка ОСОБА_7, котрий в судовому засіданні показав, що

квітні 2014 року, на свято Пасхи він сидів з друзями, зокрема із ОСОБА_5 в кафе. ОСОБА_8 з обвинуваченим вийшли на вулицю, а через декілька хвилин він вийшов слідом за ними. Бачив перепалку між потерпілим та ОСОБА_5, внаслідок якої ОСОБА_4 впав головою на асфальт.

-показами свідка ОСОБА_9, котрий в судовому засіданні показав, що справді, в квітні 2014 року, на свято Пасхи, бачив суперечку, котра виникла між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4, однак самого факту нанесення удару він не бачив.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення також доведена наступними письмовими доказами по справі:

-заявою ОСОБА_4 від 20.05.2014 року в якій останній просить вжити заходів до ОСОБА_5, котрий наніс йому удари в різні ділянки голови та спричинив йому тілесні ушкодження /а.с. № 80 т.1/;

-висновком експерта № 163 від 02.06.2014 року відповідно до якого ОСОБА_4 було встановлено діагноз: важка відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню з контузійно-геморагічними вогнищами, субдуральною гематомою правої лобно-скроневої ділянки голови /а.с. № 92-93 т.1/;

-протоколом проведення слідчого експертименту з фототаблицею до нього від 10.06.2014 року /а.с. № 136-137 т.1/;

-протоколом проведення слідчого експертименту з фототаблицею до нього від 10.06.2014 року /а.с. № 138-142 т.1/;

-протоколом огляду предмета від 18.06.2014 року, предметом огляду якого був конверт білого кольору, в якому знаходиться компакт-диск з відеозаписом /а.с. № 160 т.1/;

-постановою про визнання предмету речовим доказом і прилучення до матеріалів кримінального провадження - диск із відеозаписом /а.с. № 161 т.1/.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного в момент заподіяння.

Беручи до уваги вищеописане, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Згідно з ч.3 ст. 19 КК України не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до ст. 93 КК України.

В силу ст. 93 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно - небезпечних діянь.

На підставі п. 2 ч.1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, як госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Відповідно до ч.2 ст. 513 КПК України, суд, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватись лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів -психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу у застосуванні до неї таких заходів.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 72 від 26.04.2017 року ОСОБА_5 в період інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В даний час ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; як свідчить медична документація психічне захворювання у ОСОБА_5 клінічно повно розгорнулось у 2016 році.

До виходу з хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Оскільки, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 захворів на психічну хворобу, яка позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій (бездіяльності) або керувати ними, під час розгляду кримінального правопорушення, то суд приходить до висновку, що до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення не пов'язаного з посяганням на життя інших осіб та з урахуванням психічного стану ОСОБА_5 та характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, не становить загрози для суспільства, однак потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах звичайного нагляду, відповідно до п.2 ч.1 ст. 94 КК України.

Керуючись ст.ст. 19 п.3, 92, 93 п.3, 94 ч.1 п.2 КК України, ст.ст. 362, 503, 512, 513 КПК України,

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із зичайним наглядом до виходу із вказаного хворобливого стану, зазначеного у висновку судово-психіатричного експерта № 72 від 26.04.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий-суддя Б. Я. Янко