Постанова № 71856608, 19.01.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6773/17

Пр. № 2-а/333/26/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого - судді: Наумової І.Й.,

при секретарі: Кунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2017 року (відповідно до штампу канцелярії суду) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення передбаченого ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплачувати йому пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 29 %, починаючи з 20.01.2017 року.

Позивач посилається на те, що він до 2017 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати, з його заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

20.01.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою встановленої форми про призначення пенсії за віком, але відповідач розрахував пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії, позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2017 року по справі № 333/1486/17 позов задоволено. Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити йому перерахунок та призначити пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити позивачеві недоотриману суму пенсії у вигляді різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією з 20.01.2017 року.

09.10.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію.

Листом Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 26.10.2017 року № 437/П-1 було зазначено про неможливість підвищення пенсії, яке передбачене ст. 29 Закону, оскільки до призначення пенсії за віком позивач отримував пенсію за вислугу років.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що він отримував раніше пенсію за вислугою років, яка не передбачена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а при призначенні пенсії за віком отримав всі права, як і інші громадяни України, оскільки звернувся за призначенням пенсії за віком на загальних підставах вперше.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися. Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких просить суд вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинення дій залишити без задоволення у зв'язку із тим, що до моменту переходу на пенсію за віком позивач отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України № 1788, тому правові підстави для підвищення розміру пенсії відповідно до ч. 1ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні. Надав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутністю.

Ухвалою суду від 18.01.2018 року позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в частині вимог за період з 20.01.2017 р. по 15.05.2017 р. залишена без розгляду.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що: «зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

На 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

На 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Отже, набуття особою права на підвищення розміру пенсії відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пов'язано саме з моментом більш пізнього виходу на пенсію за віком.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

В свою чергу, 20.01.2017 року позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про перехід з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку із переходом на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та поданої заяви, до розрахунку пенсії позивача взято показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.).

Проте, на момент призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, позивач не мав права на жодний інший вид пенсійного забезпечення.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши викладені норми законодавства, судом встановлено, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, показник середньої заробітної плати по галузях економіки не застосовувався, що підтверджено постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2017 року по справі № 333/1486/17.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що реалізація права позивача на пенсію на підставі Закону № 1058 проводиться вперше.

Позивач народився 28 лютого 1957 року. Згідно положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для нього передбачений загальний пенсійний вік - 55 років, зі зменшенням на 5 років, як учаснику бойових дій.

З заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся після досягнення 58 річного віку, а саме в січні 2017 року, саме з цього періоду він отримує пенсію за віком. Тобто позивачеві було призначено пенсію за віком на 58 місяців пізніше.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за вислугою років, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. При цьому пенсія за даною нормою тлумачиться як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

У розумінні наведеної норми Закону пенсіонером ОСОБА_1 за цим Законом не був, та набувши встановленого ним пенсійного віку та маючи при цьому більш ніж достатнього страхового стажу, отримав право на первинне призначення пенсії за віком в такому ж порядку, як і інші громадяни України, що звернулись за призначенням пенсії у 2017 році, з усіма правами, доплатами та збільшенням, які передбачені при призначенні пенсії за віком на загальних підставах.

Оскільки позивач призначив пенсію за віком з пізнім виходом на пенсію, а саме на 58 місяців, тому набув право на підвищення розміру пенсії відповідно до статті 29 закону №1058-1У. Крім того після досягнення загального пенсійного віку позивач продовжував працювати та працює по сьогоднішній день.

Згідно приписів частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, в редакції станом на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про перерахунок раніше призначеної пенсії при зверненні особи з відповідною заявою.

При цьому, відповідно до п.2.7 наведеного вище Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (п.1.7 цього ж Порядку).

Положеннями частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

На підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2017 року по справі № 333/1486/17 року управлінням здійснено позивачу перерахунок пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням звернення позивача до органів Пенсійного фонду 20.01.2017 року.

09.10.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення йому перерахунку пенсії за віком з застосуванням підвищення, передбаченого частиною 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію починаючи з 20.01.2017.

Аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить про те, що законодавець пов'язує призначення пенсії з підвищенням її розміру особі, яка набула право саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки позивач раніше отримував пенсію за другим законом - Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ця обставина не впливає на призначення пенсії з підвищенням відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З наведених вище підстав суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахуванні і виплаті позивачеві пенсії за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є протиправними.

Керуючись ст.ст. 26, 27, 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчення дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення передбаченого ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1, пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 29 %, починаючи з 16.05.2017 року.

Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 255Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 29.01.2018 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова