Вирок № 71856521, 26.01.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.01.2018

Справа № 320/9608/17

Провадження № 1-кп-320/387/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

при секретарі – Фурсової Л.І.,

за участю прокурора – Нагорного В.А.,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12017080140004980 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В середині листопада 2017 року приблизно о 09 годині, знаходячись біля території «Навчально-виховного комплексу № 16», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Сопіна, 200, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, шляхом привласнення знайденого, незаконно без мети збуту, для особистого вживання придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, який незаконно без мети збуту переніс за місцем свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, де незаконно без мети збуту продовжував зберігати до 15 години 45 хвилин 23 листопада 2017 року, коли при особистому огляді ОСОБА_2, біля буд. № 48 по б-ру 30 років Перемоги в м. Мелітополь працівниками поліції було виявлено та вилучено вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений- канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину, склала 33,764 г., який ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.

В даному кримінальному провадженні, 22.12.2017 року, між прокурором та підозрюваним в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_2 повинен нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Розглядаючи в порядку ч.2 ст. 474 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно до ч.4 ст. 474 КК України перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого чи цілком він зрозуміє обставини викладені у п.1-4 ч.4 ст. 474 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. ст.309 КК України. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодна з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на її затвердженні.

Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, які не заперечували щодо затвердження угоди, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про визнання винуватості.

За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 незаконно виготовив, придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, за яке належить призначити ОСОБА_2 покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Крім цього, суд вважає за необхідне витрати, пов’язані з проведенням судово-хімічної експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 22 грудня 2017 року, про визнання винуватості укладену між прокурором та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 12017080140004980 від 24.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 22.12.2017 покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо протягом 1 (одного) року ОСОБА_2 не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази:

- полімерний спеціальний пакет ГСУ №0008639, в якому знаходиться прозорий зіп-пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору в подрібненому сухому стані, яка згідно висновку експерта №18-199 від 08.12.2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений – канабісом, з остаточною вагою після проведення експертизи – 33,564 г., який визнано речовим доказом та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 62-293 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (і.н.2280519395) на користь держави (р/р 31116115700009, в УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ - 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на проведення судово-хімічної експертизи № 18-199 від 08.12.2017 в розмірі 494(чотириста дев’яносто чотири)грн. 80коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 діб через Мелітопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ