Постанова № 71855608, 26.01.2018, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3456/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю секретаря Ковнєрової І.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шепотько М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лиман Донецької області адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 ОСОБА_3 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області, з урахуванням уточнених позовних вимог від 22.12.2017, просила визнати поважними причини пропуску звернення з заявою про призначення одноразової грошової допомоги при народженні дитини та зобов'язати Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплати державної допомоги при народженні дитини в порядку визначеному законодавством України, з урахуванням заборгованості за період, починаючи з квітня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_4, якого вона народила 13.04.2016 року в м. Макіївка Донецької області. 13.06.2016 рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області встановлено факт народження дитини ОСОБА_4 25.06.2016 позивач звернулась до Жовтневого районного у м. Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Донецькій області з рішенням суду, та отримала свідоцтво про народження сина. 29.05.2017 позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області для отримання виплат при народженні дитини. Того ж дня позивачу надано повідомлення про те, що вона немає права на допомогу при народженні дитини, оскільки пройшло більше 12 місяців після народження дитини. На підставі викладеного ОСОБА_3 звернулася до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явилась, просила суд розглянути справу за її відсутністю за участю представника, адвоката ОСОБА_1(а.с.12).

Представник позивача, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Шепотько М.А., діюча за довіреністю Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області, позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на безпідставність вимог, у зв`язку з пропуском встановленого ст. 11 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» дванадцяти місячного строку для звернення з заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, відповідно до копії свідоцтва про народження, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 18.01.2018 виданого Лиманським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області, позивач є матір'ю ОСОБА_4, якого вона народила 13.04.2016 року в м. Макіївка, Донецької області. Свідоцтво про народження внесено до реєстру 25.06.2016 року Жовтневим районним у м. Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Донецькій області(а.с.9).

Із копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 виданого на ім'я позивача ОСОБА_3, вбачається, що з 21.08.2002 року її місце проживання зареєстровано за адресою:АДРЕСА_1 та відповідно до довідки № 0000044534 від 24.11.2016 ОСОБА_3 зареєструвалася в управлінні соціального захисту населення Лиманської міської ради, як внутрішньо переміщена особа. 24.11.206 разом з малолітнім сином мешкає за адресою: АДРЕСА_2(а.с.6,8,10).

З повідомлення Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради від 29.05.2017 вбачається, що позивач зверталася до управління із заявою про призначення і виплату їй допомоги при народженні дитини, але їй було відмовлено у наданні такої допомоги(а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 10, 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога при народженні дитини надається одному із батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини. Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків, з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12-ти місяців з дня народження дитини.

Відповідно до п. 10, 11, 12 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання. Для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорту або іншого документу, що посвідчує особу, подається копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу). Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна зобов'язується вживати всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, нормами міжнародного права, для якнайшвидшого звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених внаслідок окупації прав і свобод людини і громадянина на всій території України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними окупованої території.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а тому не можна позбавити дитину благ, гарантованих їй державою. В даному випадку неможливість своєчасного звернення до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призвело до порушення інтересів саме дитини.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі відсутності закону, що регулює подібні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково, зобов'язавши відповідача вчинити певні дії.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки права дитини (громадянина України), яка покинула тимчасово окуповану територію гарантується державою, звернення за призначенням допомоги при народженні дитини не було можливим, пропущення строку звернення за допомогою у встановлений законом строк викликано поважними причинами, якими є окупація території України, а саме м. Макіївка Донецької області, де діти були народжені та на якій під час їх народження не діяли органи державної влади України. Крім того, врховуючи особисте становище позивачки у спірний період(догляд за хворою матір'ю, яка потребує постільного режиму); після переїзду на підконтрольну Україні територію, позивачка встановила факт народження дитини у червні 2016 року, отримала свідоцтво про народження належного зразка та звернулась у межах 12-ти місячного строку з дня отримання до відповідача за виплатою належної їй допомоги при народженні дитини. Позивачем заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до ч.7 ст.7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів в суді правомірність своєї відмови у призначенні ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини, не навів даних, які б превалювали у своїй законній силі над тими, що встановлені судом, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, позивач, у даному випадку, має право на звернення до органу соціального захисту населення за призначенням допомоги при народженні дитини та отримання цієї допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, ст.ст. 46, 52 Конституції України, ст.ст. 1, 10, 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст. 5, 9, 17, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», керуючись ст.ст. 2, 6- 9,77,241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області від 29.05.2017 про відмову ОСОБА_3 в призначенні їй державної допомоги при народженні дитини, ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Макіївка Донецької області.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області призначити ОСОБА_3 та здійснити виплати державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Макіївка Донецької області, відповідно до Закону України» Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та виплатити заборгованість за весь період часу починаючи з квітня 2016 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі,якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -