Ухвала суду № 71855006, 29.01.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

29.01.2018 227/1323/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.,

при секретарі Харьковій Л.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля заяву про затвердження мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», треті особи: ОСОБА_4, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», треті особи: ОСОБА_4, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування шкоди.

В судове засідання з»явилися учасники судового розгляду, окрім представника ПрАТ«Страхова компанія «Провідна», яка надала заяву з проханням провести розгляд справи за її відсутності(а.с.113).

До суду повторно надійшла заява про затвердження мирової угоди, яку було укладено 26.01.2018р. між позивачем, представником відповідача та третьою особою ОСОБА_4 Згідно трьохсторонньої мирової угоди від 26.01.2018р., позивач та відповідач домовилися про те, що за даною мировою угодою ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» компенсує позивачу в рахунок відшкодування матеріальних та моральних збитків: 286667,60 грн. – сума матеріального збитку по автомобілю; 2 200,00 грн. – затрати з оплати проведення експертизи; 3 124,74грн. – затрати зі сплати судового збору; 20 000,00 грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди, тобто разом на суму 311 992, 34 грн. Окрім того, позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди на суму 3605грн.00 коп. Також зазначено, що позивач та відповідач не мають ніяких претензій, что окрім сумму, передбачених в п.1 даної мирової угоди, до третьої особи по дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 24.07.2015р.Сторона 2 цією угодою підтверджує, що вся матеріальна та моральна шкода, спричинена в результаті ДТП від 24.07.2015 р., буде відшкодована сумами, передбаченими в п.1 мирової угоди. Відповідач підтверджує, що як власник джерела підвищеної небезпеки, в порядку ст.1187 ЦК України, добровільно відшкодовує шкоду позивачу.Відповідач, після виконання п.1 мирової угоди, не буде застосовувати ніяких дій по пред»явленню регресної вимоги до Сторони 3 в порядку ст.1191 ЦК України,ст.130-132 КЗпП України. Сторона 2 не має ніяких претензій матеріального характеру до сторони 3, в результаті підписання цієї угоди.

Позивач та представник відповідача ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 підтримали свою заяву про затвердження мирової угоди та просили затвердити трьохсторонню мирову угоду від 26.01.2018р. Представник третьої особи Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області ОСОБА_3 не заперечувала проти затвердження мирової угоди.

В обгрунтування укладеної мирової угоди представник відповідача ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» ОСОБА_2 суду повідомив про те, що висновок про винуватість колишнього водія відповідача ОСОБА_4 в скоєнні ДТП 24.07.2015р. ним зроблено на підставі аналізу пояснень сторін, схеми ДТП. Будь-якого судового рішення щодо встановлення винуватцем зазначеної ДТП ОСОБА_4 не має, але учасники трьохсторонньої угоди вирішили укласти зазначену трьохсторонню мирову угоду, при цьому внесли до тексту угоди, що ніяких вимог регрессного характеру до ОСОБА_4 заявляти не будуть, претензій до нього не мають. Добровільно виплатити зазначену в тексті мирової угоди від 26.01.2018р. суму відповідач не може через побоювання того, що позивач може в подальшому звернутися до суду із позовом до відповідача про додаткове відшкодування шкоди. Представник відповідача суду повідомив, що укладання угоди між сторонами та третьою особою не передбачено законом, але все ж таки просить затвердити цю мирову угоду.

Позивач також просив затвердити мирову угоду, зазначивши, що в результаті ДТП поніс шкоду, розмір відшкодування якої погодив з відповідачем в мировій угоді.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали, приходить до наступних висновків :

Згідно ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Таким чином, нормою ст.207 ЦПК України передбачено чіткий перелік осіб, які можуть укласти мирову угоду. Таким особами є сторони по справі, тобто позивач та відповідач. Укладання мирової угоди між позивачем, відповідачем та третьою особою нормами ЦПК України не передбачено.

Окрім того, в тексті мирової угоди , а саме в вступній частині зазначено хто бере участь в укладанні мирової угоди- ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» в особі представника ОСОБА_2- в подальшому «Відповідач», ОСОБА_1 Виталієвич - в подальшому «Позивач» та ОСОБА_4, іменуємий в подальшому « Третя особа», - в подальшому «Сторони».Разом із тим, в подальшому тексті мирової угоди зазначено про зобов»язання Сторони 2 та Сторони 3 без зазначення того, що саме є такими особами, в той час коли також використовується найменування «Відповідач» та « Позивач», « Третя особа». Таким чином, не зрозуміло для кого саме мировою угодою встановлються певні обов»язки.

В судовому засіданні судом було з»ясовано, що сторонам відомі наслідки укладання та затвердження судом мирової угоди.

Відповідно до ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вбачається зі змісту пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З поясненнь сторін та матеріалів справи вбачається, що винуватця(порушника правил ДТП, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода 24.07.2015р.) по кримінальному провадженню не було встановлено- кримінальне провадження постановою слідчого СВ Добропільського ВП Красноармійського ВП ГУНП УКраїни в Донецькій області ОСОБА_5 від 05.02.2016р. було закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с.81 том 2). Як вбачається з листа Відділення ДАІ Добропільського МВ № 127 від 21.03.2016р., який був наданий до суду позивачем, адміністративні протоколи відносно водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за фактом данної ДТП не складалися(а.с.18 том 1). Зазначену обставину підтвердили в судовому засіданні позивач та третя особа ОСОБА_4 Таким чином, що ані під час кримінального провадження, ані в порядку, визначеному КУпАП, особу, винну у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 24.07.2015р. рішенням суду не встановлено.

В судовому засіданні сторонам роз»яснялося можливість заявити клопотання про проведення судово-автотехнічної експертизи, надавався час за клопотанням відповідача для підготовки такого клопотання, але в підсумку жоден із учасників судового розгляду зазначене клопотання не заявив.Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, що дорожньо-транспортна пригода 24.07.2015р. сталася саме з вини третьої особи ОСОБА_4

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідач ТОВ «ДТЕК» Добропіллявугілля» приймає на себе відповідальність добровільно відшкодувати нанесену шкоду позивачу, фактично при цьому, визнаючи ОСОБА_4 винуватим в ДТП 24.07.2015р., що протирічить закону та порушує інтереси третьої особи ОСОБА_4 Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що в тексті мирової угоди зазначено, що відповідач зобов»язується, що не буде звертатися до ОСОБА_4 в порядку регрессу. Суд не може прийняти до уваги зазначене ствердження, оскільки відповідно до ч.3 ст.4 ЦПК України відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Таким чином, текст мирової угоди протирічить нормам ст.ст.4,42,207 ЦПК України. Окрім того, мирова угода містить зобов»язання Сторони 2 та Сторони 3, без зазначення хто саме є цими особами, що унеможливіть виконання мирової угоди в разі затвердження її судом.

Судом встановлено, що зазначена мирова угода та її зміст не відповідає вимогам цивільного законодавства, матеріалам справи, а також порушують права третьої особи ОСОБА_4, а тому у суду відсутні правові підстави для визнання і затвердження мирової угоди.

Керуючись ст.207 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви про затвердження мирової угоди від 26.01.2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», треті особи: ОСОБА_4, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Корнєєва