Рішення № 71854816, 25.01.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/2037/17

Номер провадження № 2/220/77/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2017 р. позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 63820,16 грн. посилаючись на наступне.

07.09.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір кредиту б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАК КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов’язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв’язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено у п.п.1.1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до п. 3.2, п.3.3. Умов та правил надання банківських послуг, зазначено, що відповідач дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і відповідач дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5. «Правил користування платіжною карткою». Відповідно до п.6.5. Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Але, в порушення умов кредитного договору, відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до договору, внаслідок чого станом на 30.09.2017 року у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 63820,16 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 7434,79 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 49870,12 грн., заборгованість за пенею та комісією в розмірі 3000,00 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 3015,25 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 63820,16 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, будучи належним чином оповіщеним про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з'явилась, будучи у встановленому законом порядку оповіщеною про день та час розгляду справи. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності та письмові заперечення на позов, відповідно до яких позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що вона дійсно отримала кредит у ПАТ «КБ «ПриватБанк», однак виплатила його. У 2014 році у неї вкрали гаманець разом з банківською картою. За її заявою банківська карта була заблокована, після чого вона звернулась до поліції, де було заведено кримінальне провадження. Після цього будь-які відносини у неї з позивачем припинились. Вважає, що строк позовної давності для звернення до суду з позовом сплив. Крім того, позивачем не враховано Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до якого на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Додала, що анкету-заяву, Умови та правила надання банківських послуг та Правила користування платіжною картою не можна вважати кредитним договором, оскільки вона не була з ними ознайомлена і на них відсутній її підпис. Стосовно заборгованості по процентам зазначила, що в цій частині вимоги банку є незаконними, оскільки банк підвищив в односторонньому порядку процентну ставку. Також вважає, що позов пред’явлений неналежним позивачем, оскільки на момент укладення договору ПАТ «КБ «ПриватБанк» був приватним банком, а на день подання позову він націоналізований і є власністю держави, а тому належним позивачем є держава в особі Міністерства фінансів України. Враховуючи викладене, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Зазначив, що погашення заборгованості за кредитом в лютому та березні 2015 р. були здійснені відповідачем, та додав, що інших доказів, окрім тих, що вже надані суду, у відповідача немає. Клопотань не заявлено.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Судом встановлено, що 07.09.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір кредиту б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договір укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (договір приєднання). Своїм підписом в заяві відповідач засвідчив свою згоду про те, що його заява разом з памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Також своїм підписом у заяві відповідач засвідчив, що він ознайомлений та згодний з даними Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді, а також те, що він ознайомлений з тим, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на сайті банку і зобовязався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, регулярно ознайомлюватись з їх змінами та Тарифами банку на сайті Приватбанку (а.с. 8).

Посилання відповідача та її представника в даному випадку на правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-16цс15 є безпідставним, оскільки вона стосується збільшення строку позовної давності.

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невідємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими Умовами та Правилами. Винагорода банку - сума зобов’язань держателя платіжної картки з оплати установлених банком тарифів, в тому числі процентів за користування кредитом (п. 2).

Клієнт банку зобовязаний отримувати виписки про стан карткового рахунку та про операції, що проводяться по картрахунку (п. 6.3).

Згідно п. 6.4 Умов та Правил надання банківських послуг у разі незгоди зі зміною Правил та/або Тарифів банку позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком, в тому числі заборгованість, що утворилась протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю.

Відповідно до п. 6.5. Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 6.6. Умов та правил наданні банківських послуг у разі невиконанні зобов’язань за договором позичальник зобов’язаний на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п. 4.9 банк зобов’язаний не менше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати держателю картки виписки про стан картрахунків та про поведених за минулий місяць операціях по картрахунках. При підключені держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobile-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.

Зі справи вбачається, що свої зобов’язання за договором банк виконав, відкрив на ім’я відповідача банківський рахунок та надав йому картку, зарахувавши на картковий рахунок кредитні кошти. Відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок та користувалась ними, але свої зобов’язання за договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим у нього перед банком утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 4-7).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 30.09.2017 року у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 63820,16 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 7434,79 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 49870,12 грн., заборгованість за пенею та комісією в розмірі 3000,00 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 3015,25 грн.

Надана відповідачем копія повідомлення від 26.04.2014 р. на ім’я відповідача про початок досудового розслідування за фактом крадіжки не спростовує факт наявності заборгованості за кредитним договором. Крім того, погашення відповідачем кредиту шляхом внесення грошових коштів на рахунок, що вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, свідчать про фактичне визнання її наявності.

Стосовно посилань відповідача на зміну процентної ставки позивачем в односторонньому порядку суд зазначає наступне.

Згідно приписів п.28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які разом із заявою відповідача складають банківський договір (кредитний договір), банк має право проводити зміни тарифів банку, які викладені на банківському сайті, а також на зміну інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобовязаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку. Якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням, без попереднього повідомлення клієнта (п. 5.3).

Позичальник зобов’язаний, зокрема, отримувати виписки про стан карткового рахунку та про проведені операції по картрахунках (п. 6.3); при не згоді зі змінами Правил та/або Тарифів банку банку звернутися до банку для розірвання договору та погасити заборгованість, що утворилась перед банком (п. 6.4); погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за користування кредитом та по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах цього договору (п. 6.5).

Отже, з огляду на умови даного договору, вбачаються ознаки змінюваної процентної ставки за користування кредитом та порядок повідомлення клієнта про підвищення тарифів, а відповідач у свою чергу, підписавши анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, користувався кредитним лімітом, а відтак, погодився з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та порядком його зміни у порядку, встановленому Умовами і Правилами надання банківських послуг. Крім того, як слідує із заяви відповідача про надання кредиту, фактично між ним та банком було укладено договір приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач своїм підписом підтвердив, що він був ознайомлений Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, погодився з ними та був згоден отримати кредит у виді кредитного ліміту на кредитну картку саме за таких умов, а також, що він зобов’язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг та регулярно ознайомлюватися з їх змінами та змінами тарифів банку на сайті Приватбанку.

Крім того, інформація щодо конкретного клієнта відображається в його картрахунку.

Отже, враховуючи, що сторони погодили умови договору про зміну процентної ставки, обов’язок позичальника отримувати виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам, виходячи з того, що відповідач після підвищення процентної ставки продовжував користуватись кредитом та частково погашав заборгованість, протягом 7 днів після підвищення тарифів не пред’являв вимоги щодо незгоди з ними та розірвання кредитного договору, вбачається, що банк дотримався умов щодо підвищення процентної ставки.

Крім того, у справі відсутні будь-які дані про те, що відповідач не погодився з діями банку щодо зміни процентної ставки, оскаржував ці дії, що також свідчить про те, що він погодився зі зміною процентної ставки.

З огляду на наведене, підстав вважати незаконним нарахування позивачем процентів за користування кредитом відповідачу за підвищеною ставкою у справі не вбачається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 7434,79 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 49870,12 грн., такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та комісії в розмірі 3000,00 грн., штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) 3015,25 грн., суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

До таких населених пунктів віднесено і смт.Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, де проживає відповідач.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 57304,91 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 7434,79 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 49870,12 грн., відмовляючи в задоволенні іншої частини вимог.

З приводу порушення позивачем, на думку відповідача, строків звернення до суду з позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 30.11.2017 р. Останній платіж відповідачем, згідно розрахунку заборгованості, здійснено 25.03.2015 р., а отже, позивач звернувся до суду з позовом в межах строків позовної давності.

Щодо посилання відповідача на те, що отриманий кредит є споживчим, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Отже, враховуючи те, що відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, слід робити висновок, що на спірні правовідносини Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється.

Доводи відповідача та його представника в тій частині, що позивач є неналежним в зв’язку з націоналізацією ПАТ «КБ «ПриватБанк», суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2016 року № 961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» прийнята пропозиція Національного банку щодо участі держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Установлено, що держава в особі Міністерства фінансів придбаває акції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі. Тобто змінився лише засновник товариства, що не позбавляє позивача, який є стороною договору кредиту, права вимоги за даним позовом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на вищевикладене, суд також стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1436,64грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265,268 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пров.Аграрний (Першотравневий), буд.68А, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, заборгованість за кредитним договором в сумі 57304 (п’ятдесят сім тисяч триста чотири) грн. 91 коп., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1436,64 грн., а всього 58741 (п’ятдесят вісім тисяч сімсот сорок одна) грн. 55 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 29.01.2018 р.

Суддя О.М. Якішина