Ухвала суду № 71854809, 26.01.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/5054/15-к

Провадження №1-кп/263/67/2018

У Х В А Л А

26 січня 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Рудь Ю.О.,

за участю прокурора Грибенюк О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 грудня 2017 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено на 60 днів, тобто до 08 лютого 2018 року, включно.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, такий може продовжувати вчиняти нові злочини та переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, посилаючись на те, що санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає позбавлення волі до трьох років і такий же термін він вже перебуває під вартою за час судового розгляду кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_2 заперечувала проти клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров’я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв’язку з можливими ризиками у справі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, яке є єдиним запобіжним заходом, що буде гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків в ході розгляду даного кримінального провадження.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявив відвід захиснику та клопотання про відмову від захисника ОСОБА_2, посилаючись на неналежне виконання нею своїх обов’язків, та просив суд призначити йому іншого захисника за рахунок держави.

Захисник ОСОБА_2 зазначила, що підстави для її відводу відсутні, однак не заперечувала проти клопотання обвинуваченого про відмову від захисника, оскільки обвинувачений має на це право.

Прокурор заперечувала проти відводу захисника, вважала за можливе призначити обвинуваченому іншого захисника через центр безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Статтею 78 КПК України передбачено, що захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках: 1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги; 2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом; 3) якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.

З огляду на викладене, враховуючи наведені норми процесуального права, а також те, що обвинуваченим не наведено жодних доводів на обґрунтування його заяви про відвід захисника, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, необхідно дійти висновку, що заява про відвід захисника не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо відмови від захисника, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 54 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

На підставі викладеного, враховуючи, що відмова від захисника є правом обвинуваченого, суд дійшов висновку про те, що таке клопотання підлягає задоволенню.

Разом із тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права як захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов’язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутності інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не має матеріальної можливості оплатити послуги захисника, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому захисника через систему безоплатної правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів, тобто до 26 березня 2018 року, включно.

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід захисника ОСОБА_2, - відмовити.

Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_1 від захисника ОСОБА_2.

Доручити Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у судове засідання, призначене на 26 лютого 2018 року на 11:30 год. у приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя за адресою: проспект Металургів, 31, м. Маріуполь.

Ухвалу про доручення призначити адвоката негайно направити до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях для виконання.

Ухвала є обов’язковою до негайного виконання.

Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання ухвали тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Музика