Рішення № 71854702, 26.01.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/15/17

Справа 226/15/17

Провадження № 2/226/5/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.

за участю секретаря – Альберті О.В., Григор О.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Мирноград Донецької області справу за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до позивача про поділ майна подружжя в обґрунтування якого вказав, що з позивачем перебував у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2012 та мешкали за адресою: вул.Котляревського, 50, м.Мирноград Донецької області. 10.04.2015 він поїхав на заробітки до м.Воркута Республіки Комі РФ залишивши для утримання сім’ї позивачу свою банківську картку, на яку щомісячно надходила пенсія у розмірі 8000 грн. У період з 10.04.2015 по 23.08.2016 він працював на різних підприємствах у м.Воркута та отримував в середньому дохід у сумі 100000 крб. З липня 2015р. по липень 2016р. він щомісячно надсилав дружині кошти у різних розмірах. 06.12.2016 позивачем було спровоковано сварку та позивач без його дозволу та погодження забрала всі їх заощадження у розмірі 3000 доларів США, посилаючись на те, що вони будуть поділені тільки через суд як спільне майно та віддала всі ці гроші своєму батькові ОСОБА_6 на схованку. 19.12.2016 позивач поставила йому вимогу переписати на неї квартиру за адресою: м-н «Східний», 7/68, м.Мирноград Донецької області і тільки тоді поверне гроші. У зв’язку з його відмовою переписати на неї квартиру, 23.12.2016 позивач пішла з сім’ї до своїх батьків. Про прийняття відповідних заходів до позивача він звернувся до Мирноградського відділення поліції Покровського ВП ГУНП в Донецькій області на що йому рекомендоване вирішувати це питання у суді. До цього часу позивач привласнила 3000 доларів США пішовши з сім’ї, поділити відмовляється. Станом на 12.04.2017, 1500 доларів США становить 40335 грн.

У зв’язку з наведеним, відповідач просить визнати спільною сумісною власністю майно 3000 доларів США та стягнути з позивача на свою користь 40335 грн.

Відповідач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що для того, щоб покращити свій фінансовий стан, вони вирішили, щоб він виїхав до Воркути для погашення кредиту. Коли виїжджав, позивач не працювала, потім влаштувалася на роботу. Також ще брали кредит у сумі 20000 грн. на весілля його сина та для себе. Його діти, коли були повнолітні, навчалися. Донька закінчила університет, коли вони ще не були одружені з позивачем. Син також закінчив навчання. Коли діти навчалися, він їм не допомагав. Кредитного карткового рахунку у Приватбанку у нього не було. Він залишав свою пенсійну картку, щоб позивач виконувала зобов’язання по кредитам та використовувала кошти на свої потреби. Кредити вже погашені. Донька позивача виїхала на навчання до Дніпра. До правоохоронних органів щодо зникнення грошових коштів звернувся на протязі 2-3 днів. На вхідних дверях на Котляревського, він замок змінював. Якби вона звернулася до нього, він двері відчинив би. Вона подзвонила, хотіла потрапити до будинку, він сказав, що буде через 1-1,5 години, тоді позивач залізла через вікно. Він викликав поліцію. Контракт у Воркуті він розірвав у зв’язку з пожежею у літній кухні на Котляреського 50, там згорів дах. Коли повернувся, він відремонтував літню кухню, витратив 10000 грн., це зароблені ним кошти як розрахункові. Він погоджується з сумами, які зазначені у довідці ощадбанку. Не було такого, щоб батько позивача передав йому 7500 доларів США. Коли матір померла, він попросив позивача принести долари, але позивач принесла тільки 3000 доларів США. Розрахункових з РФ у нього було приблизно 30000 грн. Щоб він давав 2500 доларів США сестрі – такого не було. Не було й такого, щоб він казав, що дасть по 1000 доларів США дітям.

Представники відповідача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали зустрічні позовні вимоги.

Позивач у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення щодо зустрічного позову, де вказала, що нею були отримані грошові перекази на зальну суму 7631,43 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом на час отримання кожного переказу загалом становила 183691,96 грн. Відповідач повернувся з м.Воркути до Мирнограду 01.09.2016, сума заощаджених нею та переданих йому грошей склала 7500 доларів США, а не 3000 доларів США становила сума накопичених їх подружжям грошових коштів. Відповідач із зазначеної загальної суми грошових коштів забрав 4500 доларів США та розпорядився ними на власний розсуд, залишок заощаджених грошових коштів у сумі 3000 доларів США дійсно вона забрала собі. Зазначена сума грошових коштів на 750 доларів США менше за 1/2 частину від загальної суми заощаджених ними коштів. Таким чином, спільною сумісною власністю є 7500 доларів США, а не 3000 доларів США, як стверджує відповідач. Між ними не укладалося будь-якої угоди щодо розпорядження коштами у сумі 7500 доларів США, оскільки відповідач розпорядився більшою частиною грошових коштів у сумі 5400 доларів США, тому вона мала законні підставі розпорядитися залишком грошових коштів у сумі 3000 доларів США на власний розсуд, оскільки за нормами сімейного права є належним співвласником грошових коштів, накопичених їх подружжям за час шлюбу.

Крім цього позивач пояснила, що 23.12.2016 вона припинила шлюбні відносини з відповідачем. Квартира за адресою: м-н «Східний» 7/68, м.Мирноград стояла закритою, вона доглядала за цією квартирою та сплачувала за неї комунальні платежі. Цією квартирою її донька не користувалися. Після 23.12.2016 вона не ходила до цієї квартири, тому що у неї не було ключів від неї. У неї нема й ключів від будинку за адресою: вул.Котляревського, 50, м.Мирноград, тому що відповідач їх забрав, ці ключі були в одному примірнику. Останній раз була у цьому будинку 23.12.2016, а 24.12.2016 вона залізла у вікно та забрала свої речі. Де були запасні ключі від квартири, вона не знала. У відповідача є інша жінка, яку вона бачила в інтернеті. Вона не зраджувала за період шлюбних відносин відповідачу. Відповідач обманув її, прописав свого сина у квартирі та не сказав їй про це. Відповідач приїхав з Воркути 01.09.2016 тому що у них у серпні 2016р. сталася пожежа і треба було відремонтувати будинок. Чоловік запрошував людей щоб ремонтувати будинок. Дошки, бруси шифер придбавав чоловік, скільки платив підрядчикам – чоловік не казав. Повністю поновили кришу у будинку. Горів маленький будинок. Їй невідомо такого, щоб її бачили вночі з іншим чоловіком у цьому будинку. 3000 доларів США знаходяться у неї. Ремонтні роботи у квартирі не проводилися. Зараз живе у батьків за адресою: вул.Кітченко, 14, м.Мирноград. Хто є власником будинку на Котляревського, 50 – їй невідомо. На Котляревського, 50 вона мешкала разом з відповідачем та донькою ОСОБА_7 28.04.1999р.н. Кошти на оплату квартири брала з пенсії чоловіка, який дав їй у користування банківську картку. Вона також погасила кредит. Також чоловік їй надсилав гроші з Воркути. Загальна сума, яку переслав відповідач складає 183691,96 грн., станом на час отримання переводу це 7631,43 доларів США. За навчання доньки відповідач не оплачував. У банку гроші, які пересилав чоловік, вона отримувала у карбованцях та доларах. Він пересилав долари та карбованці, долари складала, а карбованці переводила у гривні та на них жила. Ці гроші зберігала за адресою: вул.Кітченко, 14, м.Мирноград у свого батька ОСОБА_6, так як її батьки лякалися за її життя та життя дитини. Вона не давала з цих коштів 300 доларів на поховання матері відповідача. Її чоловіком були сплачені його борги, оскільки займав у своєї сестри Тетяни 2500 доларів США, брав гроші на оформлення регресу. Зберігалося 7500 доларів США і батько 01.09.2016р. їх віддав відповідачу. Чоловік сказав, що дав своїм дітям 2000 доларів, щоб стати на ноги, гроші віддав у вересні 2016р. Було 7500 доларів США, а не 7631,43 доларів США. 06.12.2016 вона забрала 3000 доларів США та віднесла до батька, шлюбні стосунки ще не були припинені. Коли забирала гроші, більше ніяких грошей не було. Відповідач бажав зробити подарунок дітям, вони на той час були повнолітні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заперечення позивача проти зустрічного позову.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 07.09.2012 (а.с.10 т.1).

Згідно договору купівлі-продажу від 22.11.2012, відповідачу належить квартира за адресою: м-н «Східний», 7/68, м.Мирноград Донецької області (а.с.11-12, 180-181 т.1).

Позивачу за період з 01.07.2015 по 30.09.2016 нараховано заробітну плату у сумі 25406,02 грн. (а.с.16 т.1).

З 20.04.2015 по 15.06.2015 відповідач працював у ТОВ «ДДС-Плюс»,, а з 16.06.2015 по 23.08.2016 – у ТОВ «Північна алмазна компанія» (а.с.73-76 т.1).

За змістом висновку № 3032 від 28.12.2016, 27.12.2016р. до чергової частини Мирноградського відділення поліції Покровського ВП ГУНП в Донецькій області надійшла заява громадянина ОСОБА_3 про прийняття заходів профілактичного характеру до його дружини громадянки ОСОБА_1, яка без його відома забрала їх спільні заощадження у розмірі 3000 доларів США. Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до 06.12.2016 мешкали разом, але 06.12.2016 між ними виникла сварка з приводу того, то заявник прописав у свою квартиру рідного сина від першого шлюбу та не повідомив про це ОСОБА_1 В результаті сварки ОСОБА_1 пішла до своїх батьків та без дозволу чоловіка взяла їх спільні заощадження у розмірі 3000 доларів США. Після цього заявник неодноразово просив дружину повернути гроші на що та відмовляла мотивуючи це тим, що найближчим часом буде звертатися до суду з вимогою розподілу майна, у тому числі і вказаних грошей Зазначене також підтверджується письмовими поясненнями позивача від 27.12.2016р. (а.с.78-79, 97 т.1).

Згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» від 03.02.2017, позивач отримала грошові перекази по системі миттєвих переказів «Золота Корона» за період з 08.09.2015 по 28.04.2016: в доларах США – 6200, у російських карбованцях – 95000 (а.с.99 т.1).

Згідно укладеного кредитного договору від 22.08.2013 між відповідачем та ПАТ «Сбербанк», у період з 10.09.2015 по 12.11.2015 в рахунок погашення заборгованості сплачено 6823,01 грн. (а.с.151-152 т.1).

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що ОСОБА_1 мешкала з ним по сусідству. Позивач часто заходила у гості і він заходив у гості до неї за адресою: вул.Котляревського, м.Мирноград, номеру будинку не пам’ятає. Замки позивачу міняв, тому що її лякали якійсь хулігани. Вони часто бачилися. Сам мешкає там з 2-х з половиною років. Знає, що відповідач уїжджав на заробітки до РФ, але особисто з ним він не знайомий. Позивач зверталася до нього за допомогою по господарству. Він не знає про конфлікти між сторонами. Від своєї дружини він узнав, що позивач у розлученні з чоловіком. Чув, що позивач не може забрати речі. Чи вивозила вона речі – не бачив.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що є матір’ю позивача. Коли чоловік доньки уїхав, донька отримувала гроші, а вони їх зберігали у себе. 01.09.2016р. чоловік приїхав, а через тиждень забрав гроші 7500 доларів США. Відповідач – це 2-й чоловік доньки. Перший – ОСОБА_10. Будучи у шлюбі з ОСОБА_10, вони придбали будинок на вул.Постишева, м.Мирноград, номер будинку, на її думку 180. Перший зять за продаж цього будинку дав у листопаді 2012р. 40000 грн., а будинок залишився першому зятю. На той час, коли перший зять передав гроші, позивач вже була у шлюбі з відповідачем. Сторони по справі у цей час придбавали квартиру. Вони приїхали до нотаріуса біля шахти «Центральна» і перший зять віддав гроші доньці. Це було, начебто, до угоди у нотаріуса. Вони не стали чекати, що буде далі і уїхали. Вони рекомендували доньці купити квартиру, а саму квартиру сторони підшукували самі. На заробітки відповідач поїхав мабуть у 2015р. Їй відомо, що ремонт у придбаній квартирі не зроблений. Сторони мешкали у будинку батьків зятя, адреси якого не знає. За час проживання, каналізацію так й не зробили. Принесла у цій будинок після реєстрації шлюбу: каструлі, тарілки, вилки, ковдри, покривала. Коли відповідач уїхав на заробітки, купила холодильник, 2 шафа. Відповідач уїхав на заробітки, щоб заробити грошей, донька була проти цього. Зять залишив доньці банківську картку, куди надходила пенсія, щоб та платила комунальні платежі та кредит, який брав зять. Вони возили доньку у різні банки, назв не пам’ятає, де донька погашала кредити. Зять з Воркути висилав переводи. Донька переводила карбованці на долари, які зберігалися у них вдома. Загальна сума була 7500 дол. США. Зять казав, щоб збирали ці гроші. Ці гроші віддали зятю, він приїхав один, вона з чоловіком була вдома. Зять приїхав з Воркути, тому що донька викликала його, оскільки згоріла покрівля на літній кухні. Донька сказала, що відносини після того, як чоловік приїхав, споганилися, так як зять знайшов іншу жінку. Звідки це їй відомо – не бажає казати. Донька стала мешкати з ними, тому що відповідач поміняв замки у будинку. До них додому приїжджали поліцейські із зятем. 40000 грн. перший зять давав доньці при них. Ці гроші пішли на придбання квартири, це знає зі слів доньки. Зять ще узяв кредит на 60000 грн. До шлюбу відповідач також брав кредити. Вона не знає, куди витратив відповідач 7500 доларів США. 40000 грн. передавалися у присутності відповідача, донька їх перераховувала. Холодильник и 2 шафи донька купила за пенсію чоловіка. Наталія забрала 3000 доларів США та віддала борги людям. Пенсійних грошей, які надходили на банківську картку, їх не хватало.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що позивач – це його донька. Вона розійшлася з першим чоловіком, прийшла на «Брянку» на квартиру. При розлученні з першим чоловіком вирішили поділити майно без суду. З цим чоловіком вирішили купити свою квартиру, узяли кредит на 60000 грн. Він був свідком, коли передавалися гроші у нотаріуса. Відповідач уїжджав на заробітки, сказав зберігати долари. Він віддав всі 7500 доларів США відповідачу, куди той дів гроші – не знає. Придбати цю квартиру було сумісне рішення сторін, він не заставляв купити її. Квартиру придбали за 100000 грн., про це йому сказав відповідач. 40000 грн. – дав перший чоловік доньки – ОСОБА_10, а 60000 грн. узяли кредит у банку. Про кредит узнав теж від відповідача. Він особисто був присутнім при передачі 40000 грн. у приміщенні нотаріальної контори не у присутності нотаріуса. Колишній зять передав доньці 40000 грн., гроші перераховували, вони обмінялися розписками, зміст розписок не знає. Дружина та відповідач також стояли в момент передачі. Донька переїхала до них жити перед Новим роком, тобто наприкінці 2016р., тому що на «Брянці» були замінені замки, а від квартири у неї не було ключів. Прожила на «Брянці» повних 4 роки, розбігалися з чоловіком зі слів доньки, тому що той почав зраджувати. Речі доньці залишилися на «Брянці». Онука на той час навчалася у м.Дніпро. Відповідач поїхав на заробітки, щоб обставити квартиру, придбати машину та оплатити регрес. Зять з Воркути присилав переводи, донька передавала їх йому. Йому давали у руки долари, всього було 7500 доларів США. Приїхав зять у вересні 2016р. Приблизно через тиждень зять приїхав та він у літній кухні віддав йому 7500 доларів США. Доньки при цьому не було. Гроші він перерахував у присутності зятя. Як у подальшому той розпорядився грошима, йому невідомо. У минулому місяці донька отримала ключі від спірної квартири. Дружина стояла позаду при передачі 40000 грн. Гроші перший зять приніс у пакеті. Розписки принесли заздалегідь. Вони потім з дружиною сіли і уїхали. Холодильник та шаф за ці гроші не придбавали. Зі слів відповідача, ці гроші витратили на придбання квартири. Квартиру знайшли сторони по справі. Він сам хотів зробити ремонт, але відповідач заборонив це робити. Донька займала гроші у борг в інших людей, коли відповідач був у Воркуті, оскільки пенсійних грошей не вистачало. 3000 доларів США донька використала на погашення боргів. Поліція приїжджала з автоматами у камуфляжі, яка машина – не пам’ятає. Грошей не було, він їм пообіцяв, що знімить з банка та віддасть. У чемодані відповідача, коли той приїхав з Воркути, були волоси. Зі слів відповідача, 2500 доларів США він віддав як борг сестрі, а 1700 доларів США віддав сину для ведення бізнесу.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що позивач – це його колишня дружина. Вони були у шлюбі з 1990р по 2012р., шлюб розірваний за рішенням суду. У період шлюбу придбали будинок у 2002р. Він їй дав гроші, а будинок залишився йому. Домовилися, що він їй дає 40000 грн. Позивач подзвонила куди приїхати, він приїхав до нотаріуса за її вказівкою. Він передав гроші, батьки перерахували. Він не знає, чи був відповідач при передачі грошей. Позивач надала йому розписку про отримання грошей. Передача грошей проводилася у коридорі у нотаріуса навпроти центральної шахти. Шлюбні відносини припинили у листопаді-грудні 2011р., тобто приблизно за півроку до розірвання шлюбу. Йому невідомо, коли позивач почала спільно мешкати з відповідачем. Гроші він давав добровільно. Він отримав розрахункові, назбирав та дав гроші позивачу на квартиру. Гроші були завернуті у пакет, гроші були пачками купюрами по 50 грн., розписка вже була підготовлена, там позивач її не писала. Батьки перерахували пачки. Будинок вони придбали на спільні з позивачем кошти. На момент придбання будинку діти вже були.

Суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2012, але з 06.12.2017 шлюбно-сімейні відносини між сторонами були припинені.

Під час перебування відповідача за кордоном, останній пересилав позивачу заробітну плату за період 08.09.2015 по 28.04.2016 загальна сума якої склала: в доларах США – 6200, у російських карбованцях – 95000.

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.61 СК України, об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

За змістом ст.65 ч.ч.1, 2 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Таким чином суд вважає, що кошти, які були перераховані відповідачем позивачу є спільною сумісною власністю та, що станом на час припинення шлюбно-сімейних відносин, а саме на 06.12.2017, залишок цих коштів склав 3000 доларів США, які забрала позивач, що визнається сторонами по справі. Жодних позовів про визнання договору недійсним з приводу витрачання іншої частини пересланих відповідачем грошей, сторонами не заявлялося.

Згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 1/2 частка від 3000 доларів США, тобто 1500 доларів США, та враховуючи вимоги ч.1 ст.13 ЦПК України, стягненню підлягає 40335 грн.

Крім цього, суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_6 щодо повернення грошових коштів відповідачу у сумі 7500 доларів США, які знаходилися у них на зберіганні, оскільки ці обставини повинні письмовими доказами виходячи з наступного.

Згідно абз.1 ч.1 ст.937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст.208 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідки їх недійсність.

Так як договір зберігання у момент вчинення повністю не виконується, оскільки повернення речей, а у даному випадку грошей, відбувається через певний термін, то застосуванню підлягає п.3 ч.1 ст.208 ЦК України, при цьому 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення ПК України складають 340 грн., тому договір зберігання між фізичними особами на 7500 доларів США, що в гривневому еквіваленті у 20 і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, повинен укладатися у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Жодного письмового документу на підтвердження укладання цього договору, сторонами не надано.

На підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір у сумі 640 грн. При цьому, суд відхиляє вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн., які останній сплатив своєму представнику ОСОБА_4 (а.с.119-129 т.2), оскільки згідно ст.137 ЦПК України, зазначені витрати підлягають розподілу, якщо вони пов’язані з правничою допомогою адвоката. Документів, що представник відповідача ОСОБА_4 є адвокатом, суду не надано.

На підставі ст.ст.60, 61, 65, 70 СК України, керуючись ст.ст.76-81, 83, 89, 137, 141, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, зареєстрований та мешкає за адресою: вул.Котляревського, 50, м.Мирноград Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: вул.Кітченко, 14, м.Мирноград Донецької області, 85321, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 про поділ майна подружжя, задовольнити.

Визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на 3000 (три тисячі) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 40335 (сорок тисяч триста тридцять п’ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 26 січня 2018р.

Суддя