Постанова № 71854422, 24.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чішман Л.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"24" січня 2018 р. Справа № 295/11481/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "20" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності 1 групи з 04.08.2017 року, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням позивачем обов'язків військової служби; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням позивачу інвалідності 1 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 20 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що він має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п.6 Порядку №975 у розмірі 250-кратного прожиткового мінімум, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення позивачу інвалідності, а саме: 04 серпня 2017 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААБ від 18.11.2013 року, ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності з 13.09.2013 року до 01.12.2016 року, і причиною інвалідності зазначено захворювання, які отримані в період проходження військової служби.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №782780 від 08.08.2017 року, ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності з 04.08.2017 року довічно. Причина інвалідності - у зв'язку з захворюваннями, отриманими в період проходження військової служби.

12.09.2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням раніше проведених виплат.

Проте, листом від 19.09.2017 року за №57/15/С-332/276 Управління Служби безпеки України в Житомирській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для виплати понад дворічний термін після первинного встановленні інвалідності, різниці одноразової грошової допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача є правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно ч. 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

При цьому , відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набирав чинності з 1 січня 2017 року, пункт 4 статті 16 - 3 доповнено абзацом другим такого змісту:

"У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Отже, саме з 01 січня 2017 року вказана норма Закону зазнала відповідних змін.

Крім того, Постановою КМУ від 18 травня 2017 р. №335 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" абзацу п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року доповнено абзацом такого змісту, у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 13.09.2013 року встановлено другу групу інвалідності і останній отримав одноразову грошову допомогу за вказаною групою інвалідності. Після спливу дворічного терміну, встановленого Законом, а саме з 04.08.2017 року позивачу встановлено першу групу інвалідності.

З огляду на викладене та приписи Закону колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача є правомірними, право позивача на соціальний захист не порушене, а тому адміністративний позов ОСОБА_3 є безпідставним та не підлягає до задоволення.

З урахуванням наведених обставин та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "20" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "25" січня 2018 р.