Постанова № 71854130, 24.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"24" січня 2018 р. Справа № 817/481/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" жовтня 2017 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2017 року Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2016 року №0001301302.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до даних головної книги, кредитове сальдо становить 258901,25грн., що пояснюється тим, що в головній книзі ведеться облік декількох податків, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 01.09.2017 та не оспорюється в акті перевірки. Вказана заборгованість перерахована до бюджету повністю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Актом перевірки не було встановлено фактів не нарахування, несплати чи не утримання податку до чи на момент виплати доходу. Якщо контролюючим органом і були б встановлені факти виплати доходу у джерела виплат, без сплати/перерахування податку на доходи фізичних осіб, відповідач повинен був відобразити у акті перевірки назву документу, що підтверджує таку виплату, його номер, дату та суму, що вказані у первинному документі щодо виплати такого доходу (касовий видатковий ордер, платіжну відомість на виплату заробітної плати, відомість про перерахування коштів на картковий рахунок та/або розрахунковий рахунок отримувача тощо). Фактично контролюючим органом вказано, що позивачем не було сплачено ПДФО за граничними термінами та вказуються конкретні дати, що передбачені ст.54, ст.57, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України. За вказане порушення передбачена відповідальність на підставі ст.126 Податкового кодексу України. Крім того, при розрахунку пені, контролюючим органом було допущено помилки - збільшено термін (строк) за який нараховується пеня, що призвело до збільшення суми пені в цілому. Вказані обставини свідчать про те, що контролюючий орган, при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення не врахував всі обставини справи, його висновки ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені фактичними обставинами справи та належними доказами. При цьому, формуючи спірне рішення та застосовуючи до позивача пеню, посадовими особами відповідача не було враховано норм чинного законодавства, а пеня нарахована без дотримання вимог ст.129 Податкового кодексу України. За таких підстав, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню повністю.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 25.10.2016 №0001301302.

Присуджено на користь позивача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 10121 (десять тисяч сто двадцять одна гривня) грн. 88 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема в ваеляційній скарзі вказує, що сума податкових зобов'язань узгоджується не по Розрахунку Фрми №1ДФ, а в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою встановленою розділом IV Податкового Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідач провів виїзну планову документальну перевірку філії "Сарненська ДЕД" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2016. За результатами перевірки складено акт від 05.10.2016 №241/17-00-14-01/26206555 (а.с.35-51 т.1), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, неподання податковим агентом Філія "Сарненська ДЕД" ДП "Рівненський облавтодор" платіжних доручень на перерахування до бюджету належного до сплати податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь платників податків станом на 01.01.2013 та за період з січня 2013 року по частину жовтня 2015 року за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (перерахований після граничних термінів) всього на суму 803268,77грн., в тому числі: 30.01.2013 на суму 146380,70грн., 02.03.2013 на суму 24460,99грн., 30.03.2013 на суму 22874,91грн., 30.04.2013 на суму 20068,67грн., 30.05.2013 на суму 22267,24грн., 30.06.2013 на суму 17702,90грн., 30.07.2013 на суму 20624,73грн., 30.08.2013 на суму 18184,40грн., 30.09.2013 на суму 18548,70грн., 30.10.2013 на суму 19118,94грн., 30.11.2013 на суму 23765,76грн., 30.12.2013 на 27789,34грн., 30.01.2014 на суму 22509,54грн., 02.03.2014 на суму 19785,67грн., 30.03.2014 на суму 16145,30грн., 30.04.2014 на суму 16272,82грн., 30.05.2014 на суму 16384,99грн., 30.06.2014 на 12288,65грн., 30.07.2014 на суму 10418,74грн., 30.08.2014 на суму 16922,51грн., 30.09.2014 на суму 14918,45грн., 30.10.2014 на суму 15711,29грн., 30.11.2014 на суму 21271,76грн., 30.12.2014 на суму 18171,29грн., 30.01.2015 на суму 36650,71грн., 02.03.2015 на суму 21589,10грн., 30.03.2015 на суму 22563,96грн., 30.04.2015 на суму 23486,84грн., 30.06.2015 на суму 22256,58грн., 30.07.2015 на суму 23116,40грн., 30.08.2015 на суму 21228,35грн., 30.09.2015 на суму 17164,16грн., 30.10.2015 на суму 13926,57грн.;

пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, неподання податковим агентом Філія "Сарненська ДЕД" ДП "Рівненський облавтодор" платіжних доручень на перерахування до бюджету належного до сплати податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь платників податків станом на 01.01.2013 та за період частина жовтня 2015 року по травень 2015 року включно за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (станом на 30.06.2016 податок нарахований, утриманий але не перерахований) сього на суму 239651,21грн., в тому числі: 30.10.2015 на суму 8837,66грн., 30.11.2015 на суму 24907,31грн., 30.12.2013 на суму 26091,62грн.; 30.01.2016 на суму 31720,02грн., 01.03.2016 на суму 37292,26грн., 30.03.2016 на суму 31056,38грн., 30.04.2016 на суму 24976,47грн., 30.05.2016 на суму23539,22грн., 30.06.2016 на суму 31230,27грн.

Станом на 30.06.2016 кредитове сальдо по рах.642 "Податок на доходи фізичних осіб" становило 276008,54грн., в тому числі 36357,33грн. податку термін сплати якого не настав (до 30.07.2016). Таким чином, нарахований але не перерахований податок станом на дату завершення періоду перевірки (30.06.2016) становить 239651,21грн. (276008,54грн.-36357,33грн.).

За період з 01.07.2016 та на момент написання акту перевірки (04.10.2016) філією перераховано до бюджету 106520,67грн. податку утриманого але не перерахованого станом на 30.06.2016. (08.07.2016 - 15150грн., 01.09.2016 - 325,65грн., 09.08.2016 - 22000грн., 16.08.2016 - 761,87грн., 22.08.2016 - 33000грн., 16.09.2016 - 20грн., 16.09.2016 - 263,15грн., 21.09.2016 - 35000грн.).

Отже, на момент написання акту (04.10.2016) розмір нарахованого, утриманого та не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб станом на 30.06.2016 становить 133130,54грн. (276008,54грн.-106520,67грн.-36357,33грн.).

На підставі акта перевірки від 05.10.2016 №241/17-00-14-01/26206555 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0001301302 про визначення Дочірньому підприємству "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням у сумі 133130,54грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 46914,72грн., нарахування пені в сумі 72517,39грн. (а.с.4 т.1).

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0001301302 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. "а" п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5-168.16 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що в разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб вважається узгодженим податковим агентом під час його перерахування до бюджету одночасно з виплатою доходу на користь платника податку, а в разі якщо дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, - за сплином граничного строку сплати, установленого для місячного податкового періоду.

Встановлено, що за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 філією "Сарненська ДЕД" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" були подані до контролюючого органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми №1ДФ, де самостійно визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 934051,56грн., у тому числі: за 1 квартал 2013 року в сумі 67425,87грн.; за 2 квартал 2013 року в сумі 60599,28грн.; за 3 квартал 2013 року в сумі 55926,77грн.; за 4 квартал 2013 року в сумі 74132,77грн.; за 1 квартал 2014 року в сумі 52208,42грн.; за 2 квартал 2014 року в сумі 39215,14грн.; за 3 квартал 2014 року в сумі 47555,07грн.; за 4 квартал 2014 року в сумі 75963,19грн.; за 1 квартал 2015 року в сумі 63823,88грн.; за 2 квартал 2015 року в сумі 68863,77грн.; за 3 квартал 2015 року в сумі 61160,47грн.; за 4 квартал 2015 року в сумі 82725,00грн.; за 1 квартал 2016 року в сумі 93325,11грн.; за 2 квартал 2016 року в сумі 91126,82грн. (а.с.52-92 т.1).

Податковим органом під час перевірки не було встановлено фактів неправильного визначення платником податків бази оподаткування чи сум податку, що підлягають утриманню.

Платіжними дорученнями, виписками з банківських рахунків підтверджується, що за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 філією "Сарненська ДЕД" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 812467,41грн., зокрема: 14.03.2013 в сумі 1800,00грн.; 20.03.2013 в сумі 24478,87грн.; 21.03.2013 в сумі 169,64грн.; 26.03.2013 в сумі 11440,00грн.; 24.04.2013 з сумі 11900,00грн.; 30.042013 в сумі 1724,36грн.; 22.05.2013 в сумі 8900,00грн.; 22.05.2013 в сумі 1500,00грн.; 22.05.2013 в сумі 650,00грн.; 28.05.2013 в сумі 71,22грн.; 01.06.2013 в сумі 9166,07грн.; 04.07.2013 в сумі 4944,79грн.; 09.07.2013 в сумі 180,00грн.; 22.07.2013 в сумі 1200,00грн.; 30.07.2013 в сумі 17890,00грн.; 28.08.2013 в сумі 1531,77грн.; 13.09.2013 в сумі 5700,00грн.; 19.09.2013 в сумі 1165,25грн.; 20.09.2013 в сумі 12404,23 грн.; 01.10.2013 в сумі 8660,00 грн.; 08.10.2013 в сумі 13227,91грн.; 10.10.2013 в сумі 24590,00грн.; 29.10.2013 в сумі 22108,08грн.; 30.10.2013 в сумі 1886,22грн.; 31.10.2013 в сумі 17750,70грн.; 06.11.2013 в сумі 1043,86 грн.; 25.11.2013 в сумі 847,00 грн.; 03.12.2013 в сумі 762,37грн.; 11.12.2013 в сумі 303,54грн.; 11.12.2013 в сумі 5962,19грн.; 12.12.2013 в сумі 8400,00грн.; 12.12.2013 в сумі 15400,00грн.; 12.12.2013 в сумі 10,00грн.; 26.12.2013 в сумі 10,00грн.; 27.12.2013 в сумі 10,00грн.; Авізо за грудень 2013 року в сумі 27800,00грн.; 21.01.2014 в сумі 10,00грн.; 29.01.2014 в сумі 20,00грн.; 03.02.2014 в сумі 6974,02грн.; 07.02.2014 в сумі 10,00грн.; 07.02.2014 в сумі 15537,10грн.; 17.03.2014 в сумі 4950,00грн.; 20.03.2014 в сумі 60,00грн.; 31.03.2014 в сумі 264,41грн.; 09.04.2014 в сумі 56,57грн.; 17.04.2014 в сумі 5756,00грн.; 23.04.2014 в сумі 12790,00грн.; 29.04.2014 в сумі 752,98грн.; 08.05.2014 в сумі 2920,00 грн.; 28.05.2014 в сумі 1528,11грн.; 06.06.2014 в сумі 100,00грн.; 17.06.2014 в сумі 601,93грн.; 10.07.2014 в сумі 62435,78грн.; 30.07.2014 в сумі 251,43грн.; 31.07.2014 в сумі 588,68грн.; 13.08.2014 в сумі 239,93грн.; 18.08.2014 в сумі 300,66грн.; 10.09.2014 в сумі 11700,00грн.; 23.09.2014 в сумі 680,26грн.; 09.10.2014 в сумі 1250,44грн.; 20.10.2014 в сумі 3196,67грн.; 27.10.2014 в сумі 428,02грн.; 27.10.2014 в сумі 739,28грн.; 31.10.2014 в сумі 1638,97грн.; 26.11.2014 в сумі 690,39грн.; 04.12.2014 в сумі 14600,00грн.; 18.12.2014 в сумі 1614,02грн.; 25.12.2014 в сумі 581,32грн.; 26.12.2014 в сумі 62500,00грн.; 30.12.2014 в сумі 8,54грн.; 27.01.2015 в сумі 1271,04грн.; 27.01.20115 в сумі 1786,59грн.; 02.02.2015 в сумі 6730,00грн.; 03.03.2015 в сумі 1543,84грн.; 19.03.2015 в сумі 122,60грн.; 07.04.2015 в сумі 22600,00грн.; 22.04.2015 в сумі 434,38грн.; 22.04.2015 в сумі 816,32грн.; 20.05.2015 в сумі 542,16грн.; 21.05.2015 в сумі 19700,00грн.; 28.05.2015 в сумі 87,77грн.; 22.06.2015 в сумі 134,00грн.; 22.06.2015 в сумі 614,71грн.; 15.07.2015 в сумі 141,28грн.; 12.08.2015 в сумі 89,60грн.; 08.09.2015 в сумі 89,60грн.; 18.09.2015 в сумі 664,25грн.; 06.10.2015 в сумі 36950,00грн.; 28.10.2015 в сумі 1605,09грн.; 06.11.2015 в сумі 7350,00грн.; 19.11.2015 в сумі 790,64грн.; 25.11.2015 в сумі 18048,68грн.; 01.12.2015 в сумі 15500,00грн.; 04.12.2015 в сумі 29000,00грн.; 18.12.2015 в сумі 26093,45грн.; 23.02.2016 в сумі 23000,00грн.; 09.02.2016 в сумі 293,24грн.; 29.02.2016 в сумі 450,71грн.; 23.03.2016 в сумі 329,37грн.; 14.04.2016 в сумі 25600,00грн.; 28.04.2016 в сумі 366,07грн.; 11.05.2016 в сумі 39498,00грн.; 19.05.2016 в сумі 16534,13грн.; 24.05.2016 в сумі 173,79грн.; 17.06.2016 в сумі 52,52грн.; 30.06.2016 в сумі 32000,00грн. (а.с.94-284, 241 т.1).

Відтак, філією "Сарненська ДЕД" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було у повній мірі перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб і будь-яка заборгованість з його сплати станом на час проведення перевірки була відсутня.

Окрім того, відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Оскільки, правильність визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків та розмірів утриманого податку на доходи фізичних осіб контролюючим органом не заперечується, то має місце необґрунтоване застосування до спірних правовідносин приписів пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, яке призвело до повторного визначення платнику податків податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність визначення податкового зобов'язання з даного податку в сумі 133130,54грн. в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, адже позивачем здійснене самостійне нарахування сум податку на доходи фізичних осіб і сплачено цю суму до початку проведення документальної перевірки.

Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 469143,72грн. згідно з спірним рішенням, то пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, пунктом 127.1 ст.127 ПК України визначено, що не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Отже, положення статті 126 Податкового кодексу України застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання і розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Статтею 127 Податкового кодексу України визначено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Оскільки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства у вигляді несвоєчасного перерахування до бюджету нарахованого податку з доходів фізичних осіб у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, що зафіксовано у акті перевірки, то таке порушення відповідає передбаченому статтею 126 Податкового кодексу України складу порушення.

Відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Відповідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

З розрахунку пені встановлено, що її нарахування здійснено на суму нарахованого, але не сплаченого (не перерахованого) та несвоєчасно сплаченого податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2013 по 30.06.2016 (а.с.3-6 т.2).

Виходячи з норм статті 129 Податкового кодексу України, для правильного обрахування розміру пені контролюючий орган повинен встановити розмір облікової ставки Національного банку України у день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

З огляду на те, що відповідачем було невірно зазначено суми нарахованого позивачем податку на доходи фізичних осіб та не взято до уваги дати фактичної сплати цих сум, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що нарахування пені платнику податків здійснено контролюючим органом без дотримання вказаних норм ПКУ.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідно до рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові №21-1465а15 від 16.09.2015 року.

З огляду на наведені обставини та приписи Закону, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 25.10.2016 №0001301302.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Ухвалу прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "26" січня 2018 р.