Постанова № 71853781, 25.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11830/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова, ухвалену суддею Мичка Б.Р. 02 листопада 2017 року в місті Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, у березні 2017 року звернулася в суд з позовом до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та просила скасувати постанову адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради №245 від 27 жовтня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 867,00 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що вищезазначена постанова не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до оскаржуваної постанови суть порушення полягає у тому, що парасолі на літньому майданчику не очищені від торговельних логотипів, чим порушено п.1.28.2. р.20 Правил благоустрою м. Львова. Проте з аналізу нормативних актів, що регулюють вказане питання, до відповідальності притягується особа у випадку порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою, а наявність чи відсутність будь-яких логотипів не віднесено до жодних вищевказаних стандартів, норм і правил. Окрім цього, звертає увагу на те, що протокол щодо неї було складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП, а саме: протокол складався за її відсутності, тому їй не було роз'яснено її прав та обов'язків, не було надано можливості зробити пояснення та зауваження.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2017 року в справі №464/2139/17 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2017 року в справі №464/2139/17 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне встановлення обставин справи і виходить з тих же мотивів, що наведені в позовній заяві.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення №2-097б від 26.09.2016 року, складеного інженером КП Адміністративно-технічне управління, вбачається, що громадянка ОСОБА_1 не забезпечила приведення відкритого літнього майданчика до погодженого проекту, а саме парасолі на літньому майданчику не очищені від торговельних логотипів, чим порушила п.1.28.2 р.20 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, та вчинила правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

На підставі вищезазначеного протоколу адміністративна комісія при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради винесла постанову №245 у справі про адміністративне правопорушення від 27 жовтня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягало у незабезпеченні приведення відкритого літнього майданчика до погодженого проекту, а саме парасолі на літньому майданчику не очищені від торговельних логотипів, та постановлено відповідно до ст. 152 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 867 грн.

Згідно з п.1.28.2. р.20 Правил благоустрою м.Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376, відповідно до п.44 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» накладаються стягнення, передбачені ст.ст.82, 152 КУпАП за порушення вимог цих Правил, а саме за: незадовільний зовнішній вигляд та технічну несправність, невідповідність їх затвердженим паспортам, проектам, вимогам кіосків, літніх торговельних майданчиків, яток стаціонарних, трансформаторних будок, телефонних і електричних шаф, навісів та павільйонів зупинок транспорту.

Відповідно до ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В наданих Архітектурно-художніх вимогах (АХВ) №129 на розробку проекту влаштування літніх майданчиків та благоустрою прилеглої території, а також Проекті літнього майданчика на АДРЕСА_1, замовником яких є ФОП ОСОБА_1, передбачено сонцезахисні елементи - парасолі з тентовим накриттям без використання фірмових брендів.

Однак, як стверджується матеріалами справи, позивачем не було виконано вказаних архітектурно-художніх вимог, а тому судом першої інстанції вірно встановлено, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Відповідно до частини 1 та 2 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Складення протоколу про адміністративне правопорушення є можливим за відсутності особи, щодо якої його складається. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам зазначеним у вказаній вище статті.

При цьому, відповідно до ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На адресу позивача направлялась повістка-повідомлення з пропозицією взяти участь в засіданні з розгляду протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 16-17). Однак позивач на це засідання не прибула, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята у її відсутності.

Суд апеляційної інстанції не вбачає порушення норм матеріального права при прийнятті постанови про адміністративне правопорушення, так само як і в розгляді справи судом першої інстанції.

Таким чином апеляційні вимоги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.243, ст.308, ст.310, п.1.ч.1 ст.315, ст.316, ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2017 року в справі №464/2139/17- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос