Постанова № 71853495, 29.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року справа №225/4377/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 225/4377/17 (головуючий І інстанції Андреєв В.В., м.Торецьк, Донецька область) за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління - начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - головний бухгалтер Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до заступника начальника управління - начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої К.П., в якому просила скасувати постанову від 21.07.2017 у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.1651 КУпАП про накладення штрафу в сумі 2040 грн. (а.с. 1-4).

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 22 листопада 2017 року зазначений позов ОСОБА_1 задоволений: скасовано постанову від 21.07.2017 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.165-1 про стягнення штрафу у сумі 2040 грн. (а.с. 67-69).

Відповідач не погодився з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, вважав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просив скасувати постанову і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування доводів скарги зазначив, що спірна постанова є правомірною, враховуючи вимоги ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с. 87-88).

Представник відповідача та позивач в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.

Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції. Апеляційний розгляд справи просив здійснити без її участі ( а. с. 101 - 105).

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги з врахуванням письмових заперечень на її доводи, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працює головним бухгалтером КП «Компанія «Вода Донбасу».

Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС згідно з до ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підставі даних інформаційної системи АС «Податковий блок» 05.07.2017 року проведено камеральну перевірку КП «Компанія «Вода Донбасу», за результатами якої встановлено несвоєчасну сплату підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у період з 21.04.2015 року до 15.06.2017 року на загальну суму 1124075,80 грн., за наслідками якої складений протокол про адміністративне правопорушення №24/28-10-46-14 відносно головного бухгалтера КП «Компанія «Вода Донбасу» ОСОБА_1 (а.с. 73).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 21.07.2017 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.1651 КУпАП шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 2040 грн. (а.с. 82).

Спірним питанням у справі є протиправність (правомірність) постанови відповідача від 21.07.2017 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.1651 КУпАП.

Спірні відносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464), Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.165-1 ч. 1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464, зокрема, частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон №1669 визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Колегія суддів звертає увагу відповідача на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.

Місто Маріуполь Донецької області, на території якого розташована Маріупольська ОДПІ, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

КП «Компанія «Вода Донбасу», у визначені законодавством строки, склала заяву відповідно до п.9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на дату подання заяви) (а.с. 16-17).

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем спірної постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення строків сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі встановлених обставин справи колегія суддів дійшла висновку про те, що до КП «Компанія «Вода Донбасу» застосовуються положення п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого відповідачем неправомірно прийнято спірну постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.4 ст.165-1 КУпАП відносно головного бухгалтера КП «Компанія «Вода Донбасу» за несвоєчасну сплату підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1450808,10 грн.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову та скасування спірної постанови.

Отже, на дату вирішення спірних відносин судом першої інстанції, справу за суттю вирішено правильно, проте, у зв'язку зі змінами процесуального законодавства з 15.12.2017 року, резолютивна частина постанови суду підлягає зміні шляхом доповнення другого абзацу текстом «і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1», внаслідок чого апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В повному обсязі постанова складена 29 січня 2018 року.

Керуючись ч.5 ст.250, ч.3 ст.272, ст.286, ст.308, п.2 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ч.2 ст.317, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 225/4377/17 за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління - начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Дебелої Катерини Петрівни про скасування постанови змінити, доповнивши другий абзац резолютивної частини постанови наступним змістом: « і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1».

В іншій частині постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 225/4377/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Г.М. Міронова