Рішення № 71853404, 26.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2018 року № 826/11990/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних проектів -проектний менеджмент»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент» (надалі позивач або ТОВ «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент») звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м.Києві (надалі відповідач або ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м.Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016 №0020621201, яким до позивача за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 263 306,10 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 26 330,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підприємством своєчасно перераховано податок на додану вартість за грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року та квітень 2016 року, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення просить визнати протиправним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, зокрема зазначив, що за результатами перевірки платника податків з питань порушення правил сплати сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість контролюючим органом підтверджено факт несвоєчасної сплати ТОВ «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент» податкових зобов'язань, що в силу положень статті 126 Податкового кодексу України є підставою для застосування до платника штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, 21.07.2016 посадовими особами ДПІ у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань).

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 21.07.2016 №9653/26-58-12-01-09-31059394, у якому зафіксовано несвоєчасно сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість, а саме: за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 №9273393492 від 18.01.2016, кількість днів прострочення становить 27; за декларацією за січень 2016 №9018769527 від 17.02.2016 – 23 дні прострочення; за декларацією за лютий 2016 №9037973566 від 17.03.2016 – 26 днів прострочення сплати узгодженого грошового зобов’язання; за декларацією за березень 2016 року №9059371865 від 19.04.2016 року – 23 дні прострочення; за декларацією за квітень 2016 року №9080188599 від 18.05.2016 року – 30 днів прострочення.

На підставі зазначеного акта перевірки 21.07.2016 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0020621201, яким за затримку 30 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 263 306,10 грн. зобов’язано сплатити штраф у сумі 26 330,61 грн.

Позивач не погодився з таким податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 21.07.2016 №0020621201, судом встановлено таке.

Підставою для застосування до ТОВ «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент» штрафу в сумі 26 330,61 грн. стали результати перевірки позивача, якою встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість згідно з деклараціями за грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року та квітень 2016 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (п. 1 Порядку).

Згідно з пунктом 2 Порядку термін «рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок)» вживається у такому значенні - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно з пунктом 19 Порядку за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок. Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.01.2015 ТОВ «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» подано до контролюючого органу податкову декларацію №9273393492 за грудень 2015 року, у якій, зокрема в рядку 18.1 відображено суму, що сплачується до державного бюджету – 722 655 грн.

Протягом звітного періоду позивачем на електронний рахунок перераховано коштів на загальну суму 2 348 833,50 грн., платіжними дорученнями, а саме: №5692 від 22.12.2015 на суму 170000 грн.; №5708 від 24.12.2015 на суму 30000 грн.; №5710 від 25.12.2015 на суму 75000 грн.; №5731 від 29.12.2015 на суму 15000 грн.; №5746 від 12.01.2016 на суму 50000 грн.; №5753 від 15.01.2016 на суму 23000 грн.; №5768 від 25.01.2016 на суму 110000 грн.; №5783 від 29.01.2016 на суму 75833,50 грн.; №5775 від 29.01.2016 на суму 1800000 грн.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2016 року (подана до фіскального органу 17.02.2016 за №9018769527) сума узгодженого податкового зобов’язання становить 879 697 грн. Протягом звітного періоду кошти на електронний рахунок не перераховувалися, оскільки існувала переплата з попереднього періоду в сумі 1 626 178,50 грн.

17.03.2015 ТОВ «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент» подано до ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м.Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року за №9037973566, у якій, зокрема у рядку 18.1 відображено суму, що сплачується до державного бюджету – 617 346 грн. Враховуючи переплату на електронному рахунку з попереднього звітного періоду в сумі 746 752,50 грн., кошти на сплату податку не перераховувалися.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2016 року (подана до фіскального органу 19.04.2016 за №9059371865) визначено суму податку в розмірі 495379 грн. З урахуванням переплати на електронному рахунку в сумі 129 406,5 грн., різницю своєчасно сплачено згідно платіжних доручень №5932 від 08.04.2016 на суму 3000 грн. та №5959 від 25.04.2016 на суму 340000 грн.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2016 року (подана до фіскального органу 18.05.2016 за №9080188599) сума узгодженого податкового зобов’язання становить 554604 грн. З урахуванням переплати на електронному рахунку в сумі 3756 грн., різницю своєчасно сплачено згідно з платіжним дорученням від 16.05.2016 №40 на суму 209 560 грн. та від 26.05.2016 №6018 на суму 350000 грн.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі переказ) рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 21.1 статті 21 цього Закону ініціювання переказу проводиться шляхом: подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

У розумінні пункту 1.30 статті 1 цього Закону платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 22.3 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Щодо проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, зокрема з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит «Дата надходження» може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що подані підприємством платіжні доручення №5692 від 22.12.2015 на суму 170000 грн.; №5708 від 24.12.2015 на суму 30000 грн.; №5710 від 25.12.2015 на суму 75000 грн.; №5731 від 29.12.2015 на суму 15000 грн.; №5746 від 12.01.2016 на суму 50000 грн.; №5753 від 15.01.2016 на суму 23000 грн.; №5768 від 25.01.2016 на суму 110000 грн.; №5783 від 29.01.2016 на суму 75833,50 грн.; №5775 від 29.01.2016 на суму 1800000 грн.; №5932 від 08.04.2016 на суму 3000 грн. та №5959 від 25.04.2016 на суму 340000 грн.; №40 від 16.05.2016 на суму 209560 грн. та №6018 від 26.05.2016 на суму 350000 грн. проведені банками того ж дня.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» вжило всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення (вчасно подало платіжні доручення банку та забезпечило наявність коштів на власному рахунку для його виконання).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, тоді як відповідачем не доведено, що контролюючий орган діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законом, зокрема не доведено підстав виникнення заборгованості та відповідно факт несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов’язань за грудень 2015, січень 2016, лютий 2016, березень 2016 та квітень 2016 року.

Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016 №0020621201 є такими, що підлягають задоволенню.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунком бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинство України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 21.07.2016 №0020621201.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент» (03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, 5А, код ЄДРПОУ 31059394) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 кп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України (03151, м.Київ, вул.Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 39471390).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 та п.п.15 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова