Постанова № 71853385, 21.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2017 року

справа № 804/5967/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.

судді: Лукманової О.М. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 р., (суддя Захарчук – Борисенко Н.В., повний текст постанови складено 04.04.2017 р.) за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Східний гірничо – збагачувальний комбінат» про зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

13.09.2016 р. Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, що в подальшому уточнювала, до Державного підприємства «Східний гірничо – збагачувальний комбінат» про зобов’язання вчинити певні дії, де просили тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів та джерел викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: на території ГМЗ цеху централізованого ремонту обладнання дільниці №61: токарний верстат – 3 од (джерело утворення); свердлильний верстат – 5 од(джерело утворення); 1 мехпила, фрезерні верстати – 2 од (джерело утворення); на території МЗ цеху централізованого ремонту обладнання дільниці № 63: вертикально – свердлильний верстат – 1 од (джерело утворення); на території центральної науково-дослідної лабораторії: склад зберігання прекурсорів обладнаний системою витяжної вентиляції (джерело утворення); на території ремонтно – механічного заводу (електромонтажна дільниця): вертикально – свердлильний верстат – 1 од (джерело утворення); токарний верстат – 1 од; на території ковальсько – термічної дільниці: вертикально – свердлильний верстат – 2 од (джерело утворення); на території СКЦ ремонтно – механічного відділення: свердлильний верстат – 1 од (джерело утворення); вертикально – свердлильний верстат – 1 од (джерело утворення);на території Відокремленого підрозділу Дніпродзержинський хімічний завод ДП «Східний гірничо – збагачувальний комбінат» в електро майстерні: вертикально – свердлильний верстат – 1 од (джерело утворення) ДП «СГЗК», що знаходиться; м. Жовті Води вул.. Горького,2 та Відокремленого підрозділу Дніпродзержинський хімічний завод ДП «Східний гірничо – збагачувальний комбінат», розташований на пр. Аношкіна,179 м. Камьянське Дніпропетровської області, про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 р., прийняти нове рішення, де задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання апеляційної інстанції особи, які приймають участь у справі, до суду не з’явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 08.08.2016 року по 29.08.2016 року відповідно до плану заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області завдань на III квартал 2016 року, на підставі наказу № 482-П від 04.07.2016 року, направлення № 4-4407-8-3 від 04.07.2016 року, повідомлення № 4-4408-8-3 від 04.07.2016 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

За результатами перевірки встановлено, що є не обліковані в матеріалах інвентаризації джерела утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря: ГМЗ цех централізованого ремонту обладнання дільниця № 61: токарний верстат - 3 од.; свердлильний верстат - 5 од.; 1 мехпила; фрезерні верстати - 2 од.; ГМЗ цех централізованого ремонту обладнання дільниця № 63: вертикально - свердлильний верстат - 1 од.; Центральна науково - дослідна лабораторія: склад зберігання прекурсорів, обладнаний системою витяжної вентиляції; Ремонтно-механічний завод (електромонтажна дільниця): вертикально-свердлильний верстат - 1 од.; токарний верстат - 1 од.; Ковальсько-термічна дільниця: вертикально - свердлильний верстат - 2 од.

З матеріалів справи вбачається, що інвентаризація стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підрозділів позивача здійснювалася ДНВЗ «Криворізький національний університет» Науково – дослідним інститутом безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості у 2013 році. Згідно вимог КНД 211.2.3.014-95 «Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», затвердженого наказом Міністерства рхоррони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 7 від 10.02.1995 р.. Згідно листа № 2341/0/261 від 20.12.2013 р. звіт про інвентаризацію зареєстрований Департаментом екології та природниї ресурсів Дніпропетровської ОДА.

Також з матеріалів справи слідує, що під час проведення інвентаризації джерел викидів в 2013 р., розглядалося все обладнання підприємства, в тому числі і верстати, наведені в Акті інспекції як не обліковані із урахуванням технологічних процесів, де воно задіяне. При цьому, враховуючи особливості технологічних процесів, для ведення яких застосовуються верстати ГМЗ (токарний верстат – 3 од; свердлувальний верстат – 5 од; механічна пилка – 1 од; фрезерні верстати – 2 од; вертикально – свердлувальний верстат – 12 од); СКЦ (свердлувальний верстат – 1 од; вертикально – свердлувальний верстат – 1 од; гільйотинні ножиці – 1 од); РМЗ (ковальсько – термічна дільниця) (вертикально – свердлувальний верстат – 2 од); ВП Дніпродзержинський хімічний завод (вертикально – свердлувальний верстат – 1 од), а саме, здійснення на них різання чорних металів без охолодження верстатів, при чому не відбувається надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин, було встановлено, що дане обладнання не є джерелами утворення викидів так і джерелами викидів, в зв’язку з чим їх не було включено до Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ДП «СГЗК».

Судом встановлено, що результати інвентаризації в 2013 р. не були оскаржені.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що, звертаючись з позовом до суду про застосування заходів реагування до суб’єкту господарювання, позивач повинен надати чіткі докази суду наявності шкідливих викидів в атмосферне повітря, чого позивачем не було зроблено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачені зобов'язання підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно частини 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Так, судом встановлено, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві проведена на підставі вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 року № 1655 "Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря".

Відповідно до п.6 Постанови КМУ від 13.12.2001 № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря" визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів, здійснюється шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань і розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Мінприроди. Крім того, згідно з п. 1.7 КНД 211.2.3.014-95 "Інструкції" для розрахунку кількісних характеристик викидів повинні застосовуватись галузеві методики, затверджені органами Мінекобезпеки України.

У даному випадку при визначенні можливих видів та обсягів викидів забруднюючих речовин від вищенаведених верстатів і було використано затверджений листом Мінприроди від 08.11.2004 за № 40990/201-10 "Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами), Донецьк, том 2, розділ "Механічна обробка металу".

Цей розділ містить відомості щодо питомих викидів забруднюючих речовин від основних видів технологічного обладнання механічної обробки металів у разі його застосування для різання чавунних деталей та кольорових металів, механічної обробки графіту та неметалевих матеріалів і роботи верстатів із охолодженням, окрім інформації щодо величин викидів при здійсненні обробки чорних металів.

Однак, доказів наявності та кількість забруднюючих речовин від вище переліченого устаткування відповідача позивачем не надано.

Викиди від вертикально-свердлувального і токарного верстатів електроремонтної дільниці РМЗ та складу зберігання прекурсорів ЦНДЛ враховані у матеріалах "Звітів по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин" як джерела викидів за номерами № 504 і № 116, та включені до Дозволів №1210700000-13 та № 1210700000-14 тому висновки інспекторів не відповідають дійсності.

Пунктом 5 частини 1 статті 183-2 КАС України, діючого на момент прийняття рішення судом першої інстанції, адміністративному суду були надані повноваження застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Положеннями ч.ч.1, 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

У відповідності до ч.5 ст.4 Закону № 877-V, в редакції чинній на час звернення позивача до суду, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Положеннями ч.7 ст.7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" розповсюджується на діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які здійснюють державний нагляд (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом проведення планових та позапланових заходів, що визначені вказаним Законом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Пунктом 7 вказаного Положення №454 передбачено, що Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Пунктом 3 вказаного Положення №454 визначено, що основними завданнями Держекоінспекції є:, зокрема, реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; … .

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до ст.16 названого Закону, управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. …Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, позивач є органом виконавчої влади, уповноваженим для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст.20-2 Закону, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;… .

Крім того, відповідно до пункту 15 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011 та пункту 6.14 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 № 429, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи для виконання покладених на неї завдань має право приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

Таким чином, Держекоінспекція України та її територіальні органи здійснюють державний нагляд (контроль), який складається з сукупності заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а тому позивач при виявленні порушень, допущених суб'єктом господарювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, повинен керуватись Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та діяти відповідно до повноважень, визначених цим Законом.

На підставі вищевикладеного встановлено, що зупинення робіт з виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можливо не лише за рішенням суду, а й за допомогою видачі відповідного припису, який у свою чергу є обов'язковим до виконання. Невиконання ж такого припису у термін визначений у ньому тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену законом.

Крім того, Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" не надає суду повноважень зупиняти виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання, а Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не надає суду повноважень зупиняти експлуатацію джерел утворення викидів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду – залишити без змін.

Крім того, з позивача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 704,00 грн.

Керуючись статтями ст.ст. 315 ч.1 п. 1, 316, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 р. – залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 704,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст складено 10.01.2018 р.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Ю.В. Дурасова