Постанова № 71853199, 22.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11562/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду, прийняту 3 листопада 2017 року у м. Львові суддею Гулкевич І.З. (повний текст ухвали складено 7 листопада 2017 року), у справі за його позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

4 травня 2017 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП) № 806 від 12 квітня 2016 року в частині свого звільнення;

поновити на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Дрогобицького відділу поліції ГУ НП з 12 квітня 2016 року;

стягнути з ГУ НП грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2016 року до дати винесення рішення у даній справі;

зобов'язати ГУ НП внести відповідний запис до трудової книжки щодо звільнення;

стягнути з ГУ НП моральну шкоду у розмірі 65000,00 грн.

Одночасно просив визнати причини пропуску ним строку звернення до адміністративного суду поважними.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року у справі № 813/1726/17 позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, передбаченого частиною 3 статті 99 КАС України, без поважних причин.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив зазначену ухвалу скасувати та направити справу за його позовом для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що для підтвердження протиправності оспорюваного наказу № 806 від 12 квітня 2016 року був вимушений чекати вирішення питання щодо наявності у його діях кримінального та адміністративного складів правопорушень. З'ясування цих обставин зайняло чимало часу, оскільки досудове розслідування тривало близько року, а справа про адміністративне правопорушення - близько місяця часу. Тому реальну можливість оспорити наказу про своє звільнення із наведенням відповідних доказів він отримав лише у квітні 2017 року.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що ним не наведено істотних і вагомих причин пропуску строку звернення до суду, є необґрунтованим та зробленим без урахування практики Європейського суду з прав людини.

Позивач та його представник у ході апеляційного розгляду підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечила обґрунтованість доводів апелянта. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, проаналізувавши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач дізнався про оскаржуваний наказ про своє звільнення 12 квітня 2016 року і міг своєчасно звернутись до адміністративного суду з позовною заявою про поновлення його на роботі разом із клопотанням про витребування додаткових доказів у справі. Оскільки він звернувся до суду з позовом лише 4 травня 2017 року, то наведені ним причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, встановленого у частині 3 статті 99 КАС України, не можна вважати поважними.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 3 статті 99 КАС України (тут і надалі у редакції на час вирішення справи) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 2 статті 100 КАС України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (пункт 9 частини 1 статті 155 КАС України).

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, оспорюваним наказом ГУ НП № 806 від 12 квітня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області» на ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби поліції, про що йому стало відомо у той же день.

При цьому ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку скерував даний адміністративний позов до суду лише 4 травня 2017 року, тобто із значним пропуском встановленого для звернення до адміністративного суду місячного строку, зазначивши у ній, що про факт порушення свого права дізнався 12 квітня 2016 року (а.с.5).

У обґрунтування поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_2 посилається на відсутність у нього до квітня 2017 року достатніх доказів на підтвердження протиправності свого звільнення. При цьому аргументує свій висновок тим, що тільки після прийняття прокуратурою Львівської області постанови від 29 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42016141190000031 від 14 березня 2016 року за відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину, а також постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2017 року у справі №442/1149/17 (провадження №3/442/382/2017) про закриття провадження у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення у нього з'явилася можливість належним чином обґрунтувати свої позовні вимоги та звернутися за захистом порушених прав до адміністративного суду.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що приписи статті 99 КАС України пов'язують початок перебігу строку звернення до суду із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не із часом отримання необхідних доказів для звернення до суду.

Додатково апеляційний суд акцентує увагу на тому, що приписами частини 2 статті 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування покладено саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, положеннями пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

При цьому апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі, які об'єктивно унеможливлюють або створюють істотні перешкоди для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій, а наведені ОСОБА_5 причини до таких віднести не можна.

Підсумовуючи наведене, на думку апеляційного суду, з у рахування встановленого часу отримання позивачем відомостей про порушення свого права та дати звернення ним до адміністративного суду, а також наведених ОСОБА_6 причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пропущення ним такого строку без поважних причин та правомірно прийняв рішення про залишення позовної заяви без розгляду. Тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року у справі № 813/1726/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

І.М.Обрізко

Постанова у повному обсязі складена 29 січня 2018 року.