Постанова № 71853100, 16.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2018 року

справа № 804/4622/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.

судді: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 р.(суддя Ляшко О.Б., повний текст складено 24.07.2015 р.) по справі за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» про зобов’язання вчинити певні дії, а саме, виконати п.п. 3-8 вимоги Дніпродзержинської об’єднаної державної фінансової інспекції від 02.01.2012 р. № 16/18 в частині усунення порушень на загальну суму 1 795 743,53 грн

в с т а н о в и В:

02.04.2013 р. Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» про зобов’язання вчинити певні дії, а саме, виконати п.п. 3-8 вимоги Дніпродзержинської об’єднаної державної фінансової інспекції від 02.01.2012 р. № 16/18 в частині усунення порушень, а саме:

2.1. Поновити в обліку дебіторську заборгованість державного підприємства «ТВЕЛ» у сумі 362 605,72 грн та відшкодувати недоотримані кошти на суму 362 605,72 грн шляхом проведення претензійно – позовної роботи чи за рахунок винних осіб;

2.2. Відшкодувати зайві витрати коштів на суму 79 357, 57 грн шляхом повернення коштів підприємству, в тому числі шляхом проведення претензійно – позовної роботи щодо повернення зайво виплачених сум коштів;

2.3. Відшкодувати зайві витрати коштів на суму 27316,34 грн шляхом повернення коштів підприємству чи шляхом коригування розрахунків за єдиним соціальним внеском в рахунок поточних платежів;

2.4. Провести донарахування та виплатити працівникам підприємства компенсацію втрати частини доходів при порушеннях строків їх виплати у сумі 2986,66 грн;

2.5. Відшкодувати зайві витрати коштів державного бюджету в сумі 1 001 242,19 грн шляхом повернення їх у дохід державного бюджету, як витрати минулих років за кодом бюджетної класифікації видатків 21080500;

2.6. Відшкодувати зайві витрати коштів державного бюджету в сумі 322 235,05 грн шляхом повернення їх в дохід державного бюджету, як втрати минулих років за кодом бюджетної класифікації видатків 21080500.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, де просила Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 р. скасувати в частині скасування п.8 вимог № 16/18.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просить задовольнити апеляційну скаргу, інші особи до суду не з’явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини по справі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. по справі №804/4577/13-а визнано протиправною та скасовано вимогу від 02.01.2013 р. № 16/18 в частині зобов’язання поновити в обліку дебіторську заборгованість державного підприємства «ТВЕЛ» у сумі 362 605,72 грн та забезпечити відшкодування недоотриманих коштів (п.3 вимоги); зобов’язання забезпечити відшкодування зайвих витрат коштів на суму 79 357, 57 грн шляхом повернення коштів підприємству (п.4 вимоги); зобов’язання забезпечити відшкодування зайвих витрат коштів на суму 27316,34 грн шляхом повернення коштів підприємству чи шляхом коригування розрахунків за єдиним соціальним внеском (п.5 вимоги); зобов’язання забезпечити відшкодування зайвих витрат коштів державного бюджету в сумі 1 001 242,19 грн шляхом повернення їх у дохід державного бюджету, як витрати минулих років (п.7 вимоги); в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 р. по справі К/800/31447/15 ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. скасована, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 р. змінена, скасовано в частині визнання протиправною та скасування вимоги від 02.01.2013 р. № 16/18 щодо: зобов’язання поновити в обліку дебіторську заборгованість державного підприємства «ТВЕЛ» у сумі 362 605,72 грн та забезпечити відшкодування недоотриманих коштів (п.3 вимоги); зобов’язання забезпечити відшкодування зайвих витрат коштів на суму 79 357, 57 грн шляхом повернення коштів підприємству (п.4 вимоги); зобов’язання забезпечити відшкодування зайвих витрат коштів на суму 27316,34 грн шляхом повернення коштів підприємству чи шляхом коригування розрахунків за єдиним соціальним внеском (п.5 вимоги); зобов’язання забезпечити відшкодування зайвих витрат коштів державного бюджету в сумі 1 001 242,19 грн шляхом повернення їх у дохід державного бюджету, як витрати минулих років (п.7 вимоги); та в задоволенні позову в цій частині відмовлено., а в іншій частині постанову суду залишено без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Інспекції проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 р. За результатами ревізії 05.12.2012 року складено акт № 830-22/54, в якому відображені виявлені в ході ревізії порушення фінансової дисципліни відповідача.

Внаслідок не виконання вимог відповідача, Інспекція звернулась до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає про наявність у позивача права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, що є обов'язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою чого неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (надалі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункт 4 пункту 4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Пунктом 6 Положення передбачено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням передбачено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (надалі - Закон N 2939-XII ; в редакції від 02.12.2012 р., що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 28.10.2014 р. справа № 21-462а14, від 25.11.2014 р. справа № 21-442а14, від 23.06.2015 р. справа № 826/10350/14.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Також суд зазначає, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» Державну Фінансову інспекцію в Дніпропетровській області реорганізовано шляхом приєднання до Східного офісу Держаудитслужби.

Крім того, з Східного офісу Держаудитслужби, як правонаступника Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 29 629,76 грн.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду – залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 315 ч.1 п.1, 316 ч.1 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 р. – залишити без змін.

Стягнути з Східного офісу Держаудитслужби, як правонаступника Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, на користь державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 29 629,76 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 16.01.2018 р.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова