Рішення № 71853063, 22.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2018 року № 826/19277/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., за участі секретаря судового засідання Карпенка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (далі також -

позивач, ТОВ «Інвестком»)

до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач)

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо перерахування до Державного бюджету України грошових коштів, внесених ТОВ «Інвестком» як передоплату (авансові платежі) за митне оформлення вантажу згідно з попередньою митною декларацією від 06.09.2016 №100250000/2016/400721 на рахунок Київської міської митниці ДФС при настанні обставин форс-мажору;

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС щодо непідготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та /або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, сплачених ТОВ «Інвестком» у розмірі 1 078 411,23 грн. та неподання його для виконання до Державного казначейства України;

- зобов'язати Київську міську митницю ДФС скласти висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, сплачених ТОВ «Інвестком» у розмірі 1 078 411,23 грн. та подати його до виконання до Державного казначейства України не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня набрання чинності судовим рішенням у цій справі.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ТОВ «Інвестком» на підставі договору експедирування за посередництвом перевізника доставляло на митну територію України товар - телевізори в кількості 465 штук на загальну суму 125 808,36 дол.США, придбані в Російській Федерації. У зв'язку з цим до митного органу подано попередню митну декларацію. За повідомленням експедитора з Російської Федерації товар було перевезено через перехід «Сеньківка - Нові Юрковичі» в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС, після чого водій автотранспортного засобу, на якому здійснювалося перевезення, на зв'язок не вийшов, машина разом з товаром зникла.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження, у якому ТОВ «Інвестком» визнано потерпілим, водія та товар станом на час звернення позивача до суду не знайдено.

У зв'язку із ввезенням вищевказаних товарів ТОВ «Інвестком» в установленому порядку на рахунок митного органу було сплачено фінансову гарантію у вигляді грошової застави.

З огляду на втрату товарів, переміщення яких згідно з доводами позивача відбувалося в режимі транзиту, внаслідок протиправних дій третіх осіб, що є обставинами непереборної сили, тобто форс-мажорними обставинами, позивач вважає припиненим у нього обов'язок сплати митних платежів, тому звернувся до митного органу щодо повернення коштів, сплачених як гарантія. Відмову митного органу повернути згадані кошти, які зараховано до Державного бюджету, позивач вважає протиправною.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у письмовому запереченні. В обґрунтування відмови повернути позивачеві вищевказані кошти зазначили про відсутність для цього законодавчо визначених підстав. Стверджували, що товари, які ввозилися позивачем на митну територію України, були поміщені у митний режим імпорту, тоді як згідно з приписами частини четвертої статті 75 Митного кодексу України у разі втрати товарів, поміщених у митний режим імпорту, після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб митні платежі, встановлені на імпорт таких товарів, підлягають сплаті в повному обсязі у порядку, встановленому цим Кодексом.

Третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві в письмовому запереченні на позовну заяву щодо позову заперечила, зазначивши, що Державна казначейська служба України відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2016 №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів» повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджетів.

Згідно з приписами статті 41 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах такими контролюючими органами є, зокрема, митні органи.

Ураховуючи викладене, третя особа зазначила, що право на повернення сплачених податків і зборів пов'язане з певними обставинами та відповідною процедурою, зокрема звернення платника податків з відповідною заявою та прийняття митним органом відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 01.08.2016 №С2016026199, укладеного між ТОВ «Інвестком» та ТОВ «ЛГ Електронікс РУС», останнє здійснювало поставку побутової електроніки для ТОВ «Інвестком» на підставі замовлення та комерційного інвойсу, погодженого сторонами.

Комерційним інвойсом від 01.09.2016 №RASA 100045407-2 сторони погодили поставку телевізорів на умовах FCA (франко-перевізник) Росія, Дорохово (с.Шелковка) -Україна, Київ, вул.Дорогожицька, 1.

ТОВ «Інвестком» для доставки вантажів уклало з Дочірнім підприємством «АТЛ Україна» договір транспортного експедирування від 15.12.2014 №15122014-6.

На виконання умов згаданого договору ТОВ «Інвестком» та ДП «АТЛ Україна» погодили заявку від 29.08.2016 №1668 на перевезення для ТОВ «Інвестком» телевізорів за маршрутом: с.Шелковка (Російська Федерація) транспортним засобом державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2.

Згідно з п.4.2.8 цього договору транспортний експедитор зобов'язувався забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до видачі вантажоодержувачу. А згідно з пунктом 4.2.10 - застрахувати свою відповідальність перед замовником з лімітом страхової суми, не меншою, ніж вартість вантажу, прийнятого для здійснення перевезення та надати замовнику перед виконанням експедиторських послуг докази такого страхування (CMR-страхування).

ДП «АТЛ Україна» як експедитор залучило для перевезення вантажу перевізника - ФОП ОСОБА_3, водій ОСОБА_2

01.09.2016 транспортний засіб державний номер НОМЕР_1 було завантажено вантажем (телевізори) в сільському поселенні Дороховське (с.Шелковка) (Російська Федерація).

06.09.2016 ТОВ «Інвестком» подало до митного органу попередню митну декларацію ІМ - 40 ЕЕ №100250000/2016/400721 на товар: побутові кольорові телевізійні приймачі з рідкокристалічними екранами (код товару, зазначений у графі митної декларації 33, №85287240).

З метою забезпечення майбутніх митних платежів ТОВ «Інвестком» платіжним дорученням від 05.09.2016 №12440 перерахувало на рахунок Київської митниці ДФС грошові кошти в сумі 4 000 000,00 грн. як попередню оплату (авансові платежі) за митне оформлення, в т.ч. і оплату митних платежів за попередньою митною декларацією від 06.09.2016 №100250000/2016/400721 у розмірі: мито - 337 003,51 грн., податок на додану вартість - 741 407,72 грн.

Факт сплати указаних коштів підтверджується графою 52 вищевказаної митної декларації, в якій підтверджено факт сплати гарантії в сумі 1 078 411,23 грн.

06.09.2016 транспортний засіб державний номер НОМЕР_1 на підставі попередньої митної декларації від 06.09.2016 №100250000/2016/400721 перетнув митний кордон України в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС в пункті пропуску Сеньківка -Нові Юрковичі та в'їхав на митну територію України. Проте до Київської міської митниці ДФС цей транспортний засіб для митного оформлення не прибув, машина з товаром зникла.

У зв'язку з викладеним слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції в м.Києві 09.09.2016 порушено кримінальне провадження №12016100100011284 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України (заволодіння вантажем шляхом обману).

З довідки Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві від 07.10.2016 №17587/125/56-2016 вбачається, що 06.09.2016 невстановлені особи шляхом обману, під приводом перевезення товару та надання послуг, заволоділи вантажем, який постачався від ТОВ «ЛГ Електронікс РУС» (Російська Федерація) згідно з договором купівлі продажу від 01.08.2016 №С2016026199 та комерційним інвойсом від 01.09.2016 №RASA 100045407-2 на загальну суму в розмірі 125808,36 доларів США.

Згідно з постановою про залучення потерпілого від 20.10.2016 ТОВ «Інвестком» залучено потерпілим до кримінального провадження від 09.09.2016 №12016100100011284.

Зважаючи на викладене, ТОВ «Інвестком» звернулося до Київської міської митниці ДФС із заявою від 26.09.2016 №2016/09/26, в якій:

- просило завершити митний режим внутрішнього транзиту для ТОВ «Інвестком» на підставі заяви про факт втрати товару перевізником та кримінального провадження від 09.09.2016 №12016100100011284;

- перекласти відповідальність за сплату платежів на перевізника, що безпосередньо порушив умови транзиту, яким є експедитор ДП «АТЛ Україна», через перевізника ФОП ОСОБА_3, водій ОСОБА_2;

- просило припинити обов'язок зі сплати митних платежів у зв'язку із безповоротною втратою товарів до їх випуску внаслідок дії обставин непереборної сили та за відсутності порушень вимог та умов, установлених Митним кодексом України;

- повернути гарантію, сплачену за попередньою митною декларацією від 06.09.2016 №100250000/2016/400721 або надати дозвіл на використання платежів, що були сплачені як гарантія для подальших розрахунків як передоплату з депозитного рахунку митниці;

- у разі зарахування митних платежів за згаданою декларацією - надати ТОВ «Інвестком» докази про здійснення платежу до бюджету.

Листом від 17.10.2016 №7517/10/26-70-61-01 Київська міська митниця ДФС повідомила ТОВ «Інвестком», що станом на час надання відповіді вантаж, оформлений згідно з попередньою митною декларацією від 06.09.2016 №100250000/2016/400721, не було доставлено у зону діяльності Київської міської митниці ДФС, тому відповідно до статей 289, 290 та 305 Митного кодексу України існує обов'язок зі сплати митних платежів з моменту фактичного ввезення товарів на митну територію України, який припиняється, якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених Митним кодексом України, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами.

З огляду на викладене та те, що товар, яким заволоділи треті особи, може бути використаний в подальшому, або вже використовується за призначенням, митний орган зазначив про наявність у позивача обов'язку щодо сплати митних платежів за цей товар.

Також позивача повідомлено, що покладення обов'язків зі сплати митних платежів на експедитора законодавством не передбачено, оскільки такі обов'язки покладаються виключно на декларанта або перевізника товарів.

Водночас ТОВ «Інвестком» повідомлено, що актом нарахування митних платежів від 06.09.2016 №100250001/2016/400721 здійснено перерахування коштів до Держбюджету України, необхідних для митного оформлення даного товару у розмірі грошової застави.

Листом від 14.12.2016 №9564/10/26-70-61-02 Київська міська митниця ДФС знову повідомила ТОВ «Інвестком» про те, що кошти фінансової гарантії у вигляді грошової застави за попередньою митною декларацією від 06.09.2016 №100250001/2016/400721 в сумі 337 003,51 грн. - ввізне мито та 741 407,72 грн. - податок на додану вартість перераховані до Державного бюджету України, про що зроблено відповідний запис у картці - особовому рахунку ТОВ «Інвестком».

Не погоджуючись із відмовою повернути кошти, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно з приписами статті 200 Митного кодексу України після надання органом доходів і зборів дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене органом доходів і зборів місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб органу доходів і зборів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 305 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов'язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.

Надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №461 «Про затвердження переліку товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України прохідним та внутрішнім транзитом здійснюється за умови обов'язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів» обов'язковому забезпеченню сплати митних платежів підлягають товари за кодом УКТЗЕД №8528.

Як зазначено в статті 306 Митного кодексу України способами забезпечення сплати митних платежів є:

1) фінансові гарантії;

2) гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;

3) гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.

Пунктом 3 статті 307 Митного кодексу України передбачено, що фінансова гарантія видається гарантом і надається органам доходів і зборів особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України.

Згідно зі статтею 310 Митного кодексу України у випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються органам доходів і зборів під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму.

Фінансові гарантії надаються:

1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов'язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів);

2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом.

З урахуванням викладеного у зв'язку із ввезенням позивачем на митну територію України товарів, задекларованих за кодом 8528 (графа 33 попередньої митної декларації), ним підлягала сплаті відповідна фінансова гарантія, яку, як встановлено судом вище, позивачем сплачено в установленому порядку в сумі 1 078 411,23 грн., в тому числі:

- податок на додану вартість у розмірі 337 003,51 грн.,

- ввізне мито у розмірі 741 407,72 грн.

Згідно з частиною восьмою статті 313 Митного кодексу України при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Ураховуючи вищевикладене та те, що товар за попередньою митною декларацією від 06.09.2016 №100250001/2016/400721 не доставлено позивачем в зону митного контролю Київської міської митниці ДФС, внаслідок чого не завершено процедуру митного контролю, митного оформлення товару та не сплачено митні платежі (не виконано зобов'язання, забезпечене грошовою заставою), кошти фінансової гарантії за згаданою попередньою митною декларацією правомірно перераховано митним органом до Державного бюджету України.

При цьому суд не погоджується з доводами позивача про відсутність у нього обов'язку щодо сплати митних платежів за вищевказаною попередньою декларацією у зв'язку з поміщенням товарів, які ввозилися в Україну, в митний режим транзиту.

Як зазначає позивач, згідно зі статтею 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України визначено, що митний режим транзиту застосовується для товарів, які переміщуються внутрішнім транзитом: від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до органу доходів і зборів, розташованого на митній території України. Пунктом 3 частини першої статті 292 Митного кодексу України встановлено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу при ввезенні товарів на митну територію України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму. Митний режим внутрішнього транзиту не передбачає сплату митних платежів.

З огляду на викладене позивач зазначає, що транспортний засіб державний номер НОМЕР_1 з вантажем (телевізори) перетнув державний кордон України в пункті пропуску Сеньківка - Нові Юрковичі в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС, в'їхав на територію України та прямував до органу доходів і зборів призначення - Київської митниці ДФС для митного оформлення в митному режимі внутрішнього транзиту, а тому митні платежі не підлягали сплаті.

Такі доводи позивача є помилковими.

Як встановлено судом, ТОВ «Інвестком» подано до Київської міської митниці ДФС попередню митну декларацію від 06.09.2016 №100250000/2016/400721.

Відповідно до пункту 29 статті 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Частиною першою та другою статті 194 Митного кодексу України встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені до митного оформлення, про намір ввезти ці товари. Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації.

Згідно з приписами статті 250 Митного кодексу України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.

Статтею 70 згаданого Кодексу визначено види митних режимів, поміж яких є митний режим імпорту (випуск для вільного обігу) та транзиту.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 8 статті 257 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення товарів транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, зокрема, заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, передбачено порядок заповнення митної декларації у разі поміщення товару у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі.

Так, в графі 1 такої декларації зазначається: у першому підрозділі 2-значний літерний код напрямку переміщення товарі згідно з класифікатором типів декларацій, у другому та третьому підрозділах зазначаються коди митного режиму та типу декларацій згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій відповідно.

В графі 1 попередньої митної декларації від 06.09.2016 №100250000/2016/400721 зазначено ІМ 40 ЕЕ.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 затверджено відомчі класифікатори інформацій з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.

- згідно з затвердженим класифікатором типів декларацій «ІМ» означає напрям переміщення товару - ввезення;

- згідно з затвердженим класифікатором митних режимів « 40» означає імпорт (випуск для вільного обігу);

- згідно з затвердженим класифікатором типів декларацій «Літерний код типу декларації» «ЕЕ» означає - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

В графі 1, поданої позивачем вищевказаної попередньої митної декларації зазначено «ІМ/40/ЕЕ», що підтверджує ввезення ним товару на митну територію України в режимі імпорту з доставленням товару до митного органу призначення та спростовує його доводи про поміщення товару в режим транзиту.

Умови поміщення товарів у митний режим імпорту визначені статтею 75 Митного кодексу України.

Так, за змістом указаної статті митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Законодавством України з питань державної митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів у митний режим імпорту замість митної декларації.

Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;

3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому згідно з частиною четвертою статті 75 Митного кодексу України якщо іноземні товари після ввезення їх на митну територію України були пошкоджені або втрачені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили або внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується документально, за рішенням декларанта вони можуть бути заявлені органу доходів і зборів у митний режим імпорту в пошкодженому стані чи у фактичній кількості з додержанням щодо них встановлених відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У разі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб митні платежі, встановлені на імпорт таких товарів, підлягають сплаті в повному обсязі у порядку, встановленому цим Кодексом. За рішенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається поміщення пошкоджених товарів в інші митні режими.

Як вбачається із заяви ТОВ «Інвестком» від 26.09.2016 №2016/26-1, адресованої відповідачу, про повернення фінансової гарантії у вигляді грошової застави, сплаченої за попередньою декларацією від 06.09.2016 №100250000/2016/400721, за повідомленням експедитора ДП «АТЛ Україна» товар з Російської Федерації було перевезено через зазначений у попередній декларації перехід «Сеньківка - Нові Юрковичі» в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС.

Ввезення 06.09.2016 товару згідно з указаною попередньою митною декларацією на митну територію України підтверджується також листом Чернігівської митниці ДФС України від 26.12.2016, адресованим Київській міській митниці ДФС України та копією витягу з електронної декларації №100250000/2016/400721, згідно з якою при перетині митного кордону України не було зафіксовано втрати товару.

Наведене дає підстави суду дійти висновку, що втрата товарів, що ввозилася за попередньою декларацією від 06.09.2016 №100250000/2016/400721, відбулася після їх ввезення на митну територію України.

Водночас суд не погоджується з доводами позивача про припинення відповідно до статті 290 Митного кодексу України у нього обов'язку щодо сплати митних платежів за вищевказаною попередньою декларацією у зв'язку з безповоротною втратою товару внаслідок обставин непереборної сили у вигляді злочинних дій третіх осіб (форс-мажор), на підтвердження чого надано сертифікат Торгово-промислової палати України від 17.11.2016 №7000 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Указаним сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема протиправні дії третіх осіб щодо обов'язку ТОВ «Інвестком» в строк до 24.09.2016 доставити до Київської митниці ДФС товари, ввезені на митну територію України 09.09.2016 згідно з попередньою митною декларацією від 06.09.2016 №100250000/2016/400721 та документи на них без будь-якої зміни їх стану; подати вантажну митну декларацію типу ІМ-40 «Імпорт» органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу; сплатити суму митних платежів, нарахованих органом доходів і зборів, відповідно до частини восьмої статті 102, статей 200, 263, 266, 276, 278 та 293 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», листа до Київської митниці ДФС від 20.09.2016 №2016/09/22, повідомлення слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві від 07.10.2016 №17587/12/56-2016, витягу із кримінального провадження від 19.09.2016 №12016100100011284, постанови про залучення потерпілого від 20.10.2016, які унеможливлюють виконання цього обов'язку в зазначений термін.

Такий висновок суду обґрунтовується наступним.

Статтею 290 Митного кодексу України передбачено, що обов'язок зі сплати митних платежів припиняється:

1) при виконанні обов'язку із сплати митних платежів;

2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами;

3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;

4) якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.

Однак, за висновком суду, вищевказаний сертифікат про форс-мажорні обставини не містить доказів знищення або безповоротної втрати товари, який ввозився позивачем в Україну, оскільки лише засвідчує факт відкриття кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України.

Факт відкриття кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залучення ТОВ «Інвестком» потерпілим до згаданого кримінального провадження, проведення досудового розслідування, довідка Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві від 07.10.2016 № 17587/125/56-2016 з інформацією про те, що 06.09.2016 невстановлені особи шляхом обману під приводом перевезення товару та надання послуг заволоділи вантажем, який постачався від ТОВ «ЛГ Електронікс РУС» (Росія) згідно з договором купівлі-продажу від 01.08.2016 №С2016026199 та комерційним інвойсом №RASA100045407-2 від 01.09.2016 на суму 125808,36 дол.США, також не є належним доказом щодо безповоротної втрати товару позивачем внаслідок непереборної сили - злочинних дій третіх осіб щодо його викрадення.

Окрім того, суд погоджується з доводами відповідача стосовно помилкового ототожнення ним поняття фінансова гарантія з поняттям авансових платежів.

Згідно зі статтею 299 Митного кодексу України сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх платежів.

Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку органу доходів і зборів без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Таким чином , авансові платежі це добровільне внесення коштів на рахунки митних органів з метою, в майбутньому, сплатити митні платежі за митне оформлення товарів.

У свою чергу, фінансова гарантія (різновидом якої є грошова застава), це забезпечення виконання особою своїх зобов'язань перед митним органом. У випадках, передбачених законодавством України (п.2 ст.305 МКУ), таке забезпечення є обов'язковим. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховуються до державного бюджету із сум грошової застави (ст.ст.305, 307, 310, 313 МК).

Відтак, авансові платежі та фінансова гарантія (грошова застава) це принципово різні поняття, значення та мета виникнення яких чітко розмежовується Митним кодексом України.

Крім того, згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, передбачено, що графа 52 "Гарантія не дійсна для" заповнюється, якщо Митним кодексом України передбачена необхідність надання забезпечення сплати митних платежів.

У лівому підрозділі графи зазначається розмір гарантійної суми, що не підлягає поверненню (підлягає сплаті) у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого фінансовою гарантією.

У правому підрозділі графи проставляється цифровий код згідно з класифікатором заходів гарантування заходу гарантування та виду фінансової гарантії, обраних Декларантом.

Таким чином, дана графа передбачає суму гарантій, яка у разі невиконання зобов'язань перед митним органом, перераховується згідно з п.8 статті 313 Митного кодексу України до Державного бюджету України.

За наведених обставин позовні вимоги ТОВ «Інвестком» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш ИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова

Повний текст рішення суду складено та підписано 29.01.2018