Постанова № 71853033, 25.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/24796/15 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.02.2016):

-визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариство "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №007-29527-170215 від 17.02.2015, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 та повідомлення про нікчемність правочину №8821/1148 від 23.09.2015;

-зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_5 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №007-29527-170215 від 17.02.2015 в розмірі 166 298,40 грн.;

-зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів в розмірі 166 298,40 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №007-29527-170215 від 17.02.2015, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_5 є необґрунтованими та позивач має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариство "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №007-29527-170215 від 17.02.2015, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 та повідомлення про нікчемність правочину №8821/1148 від 23.09.2015.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_5 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №007-29527-170215 від 17.02.2015.

В інші частині позову відмовлено.

На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник ставить питання про скасування названої постанови та прийняття нової - про відмову у задоволенні вимог позивача. Зокрема, відповідач зазначає, що договір банківського вкладу (депозиту) №007-29527-170215 від 17.02.2015 є нікчемним в силу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року витребувано в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» докази, яких у матеріалах справи не вистачає та зупинено провадження до отримання витребуваних доказів.

Так, 29.11.2017 до суду надійшли додаткові пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» на виконання вимог суду, викладених в ухвалі про витребування доказів та зупинення провадження, в зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року провадження по справі поновлено.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

Між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №007-29527-170215, умовами якого передбачено залучення від ОСОБА_5 вкладу у розмірі 6 700,00 доларів США на строк до 16.08.2015 (включно) на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1.

Згідно з на наявним у матеріалах справи меморіальним ордером від 17.02.2015 №14169232, на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_5 зараховано 6700,00 доларів США (176603,38 грн.).

У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», яким з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 до 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08.04.2015 №71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: « 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 №147 строки здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02.10.2015 №664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 02.10.2015 №181.

Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Листом від 23.09.2015 №8821/1148 ОСОБА_5 повідомлено про нікчемність договору від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №007-29527-170215, з огляду на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи свої права на отримання гарантованої суми коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що Уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення відповідача щодо визнання правочину нікчемним та зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_5 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) №007-29527-170215 від 17.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі за текстом - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною четвертою статті 26 Закону № 4452-VI визначено кошти, які Фонд не відшкодовує.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З аналізу викладених норм випливає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Під час вирішення спору встановлено, що договір банківського вкладу (депозиту) №007-29527-170215 від 17.02.2015, укладений між позивачем і Банком, було визнано нікчемним з підстав, передбачених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, та застосовано наслідки нікчемності правочинів відповідно до протоколу засіданні Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" призначеної наказом від 29.05.2015 №408 та наказу від 16.09.2015 №813, застосовано наслідки нікчемності догорів

У зв'язку із цим, позивача, як особу яка не набула права на відшкодування коштів за рахунок Фонду, не було включено до відповідного переліку вкладників.

Надаючи оцінку правомірності такого рішення, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що зміст договору банківського вкладу (депозиту) №007-29527-170215 від 17.02.2015 є типовим і його умови взагалі не передбачають платіж чи передачу іншого майна іншим (окремим) кредиторам, оскільки, як свідчать умови названого договору, ним врегульовано правовідносини виключно між позивачем як Вкладником та Банком.

Тим більше, відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження існування при укладенні правочину мети надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

В адміністративних справах тягар доказування правомірності спірного рішення, дій чи бездіяльності, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, покладено на суб'єкта владних повноважень.

Відтак, з урахуванням недоведеності відповідачем обставин існування юридичного складу, визначеного п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування юридичних наслідків, визначених цією правовою нормою, а саме - визнання правочину нікчемним та застосування наслідків його нікчемності.

З приводу доводів апелянта про те, що кошти на депозитний рахунок ОСОБА_5, всупереч умовам укладеного між ним і Банком договору, надійшли не від самого позивача, а від третьої особи - ОСОБА_4., то зазначена обставина не охоплюється диспозицією п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI, оскільки факт надходження коштів на депозитний рахунок від третьої особи не може розумітися як «укладення Банком правочину (договору), умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку».

Колегія суддів вважає, що абсолютно неприпустимим є розширення нормативного змісту правової норми з метою поширення передбачених нею юридичних наслідків на відповідні правовідносини, особливо, якщо наслідком цього є позбавлення особи права мирно володіти належним їй майном.

Поряд із цим п. 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

Відповідно до ст. 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Крім того, на думку апеляційного суду, у випадку невиконання або неналежного виконання умов цивільно-правового договору, сторони не позбавлені права ініціювати розгляд спору, у разі його виникнення, у порядку цивільного судочинства, водночас, колегія суддів констатує, що зазначена обставина не є підставою для визнання правочину нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI, та застосування наслідків нікчемності такого.

Апеляційний суд критично оцінює посилання відповідача на так зване "дроблення" вкладу іншої особи, у зв'язку із чим кредитору надається перевага у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб, оскільки такі доводи є припущенням з огляду на недоведеність цієї обставини належними і допустимими доказами.

У частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

За таких обставин, твердження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, з приводу того, що на момент укладення договору банківського вкладу між позивачем і Банком діяла постанова Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", яким було заборонено банку проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, з огляду на те, що існування вказаної постанови не є підставою для визнання договору банківського вкладу нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI.

З урахуванням викладеного, під час вирішення даного спору встановлено безпідставність визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачем і Банком, у зв'язку із чим встановлено, що ОСОБА_5 є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому він протиправно, всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не був включений до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що додаткові докази, надані відповідачем на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року вказаних вище обставин не спростовують.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов (з окремою думкою)

Повне судове рішення складено 29.01.2018