Рішення № 71853013, 29.01.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3385/17

РІШЕННЯ

іменем України

29 січня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 10344,45 грн. та пені у розмірі 964,62 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятого інвалідом, повинен був до 15 квітня 2017 року самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 10344,45 грн., однак станом на 07.12.2017 року відповідачем не сплачено адміністративно-господарські санкції. Сума заборгованості по адміністративно-господарських санкцій складає 10344,45 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій - 964,62 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить суд адміністративний позов задовольнити та стягнути а користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по адміністративно-господарським санкціям та пені за 2016 рік в сумі 11309,07 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 24 січня 2018 року подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, надав до суду клопотання про застосування строків позовної давності. У останньому вказав, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки, на думку відповідача, датою з якої позивач мав дізнатися про порушення своїх прав є момент виникнення права у позивача на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку, а саме - 16.04.2017 року, в той час як до суду останній звернувся лише 07.12.2017 року. На підставі викладеного, просив залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском строків позовної давності.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та немає необхідності заслухати свідка чи експерта у справі, суд, відповідно до вказаної частини 9 статті 205 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Надаючи оцінку клопотанню відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строків позовної давності позивачем, суд зазначає наступне.

У клопотанні відповідача вказується, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), оскільки, на думку відповідача, датою з якої позивач мав дізнатися про порушення своїх прав є момент виникнення права у позивача на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку, а саме - 16.04.2017 року, в той час як до суду останній звернувся лише 07.12.2017 року.

Суд критично оцінює викладені відповідачем аргументи, оскільки відповідно до абз.1-2, ч.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці - подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Відповідач порушив вищевказані норми так як звіт отримано відділенням Фонду 16.11.2017 р. (Дата заповнення відповідачем у звіті не вказана. Вказаний звіт міститься у матеріалах справи). Відразу ж після отримання звіту 16.11.2017 р. відділення Фонду надіслало повідомлення відповідачу про необхідність сплати адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею (вказане повідомлення міститься в матеріалах справи). Також відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною Першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Тобто, відділення Фонду про порушення вищевказаного законодавства може дізнатися тільки після того, як підприємство зареєструється у відділенні Фонду та подасть звіт або коли центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю повідомляє відділення Фонду про виявлені ним порушення під час перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю та надсилає Акт перевірки.

В даному випадку відділення Фонду дізналось про порушення своїх прав та інтересів після того як відповідач зареєструвався у відділенні Фонду та подав звіт.

Однак, як встановлено судом відповідач зареєструвався та подав звіт невчасно із порушенням норм Закону, тому підстава для звернення до суду виникла після отримання відділенням Фонду звіту, з якого дізналися про 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею. Також, відповідач, знаючи про те, що у нього на підприємстві є одне незайняте робоче місце призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції так як відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно - господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що Хмельницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не було пропущено строк звернення із позовом до суду, а тому клопотання відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Суд встановив, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, код - НОМЕР_1, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2016 рік - 9 чол. (звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік).

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу - 1 чол.

Фактично у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в 2016 році не працювало жодного інваліда.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

Суд встановив, що відповідач подав до Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 9 осіб; з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - не зазначено; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону - 1; фонд оплати праці штатних працівників - 186195,34 грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 20688,37 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій - не зазначено.

На підставі звіту позивач застосував до відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі середньорічної заробітної плати штатного працівника за не створення 1 робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 10344,45 грн., а за порушення строків їх сплати за період з 17.04.2017 до 07.12.2017 нарахував пеню в розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (233 дні прострочення платежу) яка становить 964,62 грн..

Також, суд не бере до уваги поданий відповідачем до суду лист № 21-01/1279 від 15.12.2017 року в якому зазначено, що у період з 01.01.2016 року по 01.06.2016 року у Волочиському районному центрі зайнятості на обліку перебувала одна безробітна особа за спеціальністю фармація, спеціаліст, кваліфікація: провізор, до категорії осіб з інвалідністю вона не належала, оскільки в матеріалах справи містяться відомості, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 протягом 2016 року було подано один звіт за формою 3-ПН 10.02.2016 року, проте в характеристиці вакансії та вимогах до претендентів, осіб відповідної категорії громадян, тобто інвалідів, у даному звіті не зазначено.

Також позивачем надано докази того, що протягом 2016 року у Волочиському районному центрі зайнятості на обліку перебувало 172 безробітні особи з інвалідністю, з них з 09.11.2016 року одна особа з інвалідністю за спеціальністю фармація, спеціаліст, кваліфікація: провізор.

Встановлені обставини свідчать про наявність в діях відповідача складу правопорушення, за вчинення якого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені.

Відповідачем доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у загальній сумі 11309,07 грн. суду надано не було.

Отже, із урахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 205, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ - 14149591) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 10344,45 грн. (десять тисяч триста сорок чотири гривні сорок п'ять копійок).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 964,62 грн. (дев'ятсот шістдесят чотири гривні шістдесят дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький