Постанова № 71852906, 23.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3492/16 Суддя суду першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2016 року, що прийнята у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_6 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- поновити строк на включення його до реєстру вимог кредиторів;

- зобов'язати ліквідаційну комісію ПАТ «Дельта Банк» визнати позивача кредитором ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму в розмірі 102 831 грн 16 коп і внести дану суму до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2016 року позов задоволено.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. (далі - Уповноважена особа) також подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Уповноважена особа посилається на те, що

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на тому, що встановлений законом тридцятиденний строк для заявлення кредиторами вимог до банку є присічним та не може бути поновлений. Окрім того, Фонд наголошує на тому, що вимоги, заявлені до нього є передчасними, оскільки Уповноваженою особою відповідні відомості про Фонду не подавалися.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ОСОБА_6 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу «Лояльний» у доларах США на суму 13 716 доларів на строк до 08.02.2015 включно.

У зв'язку із закінченням дії договору, позивач звернувся до ПАТ «Дельта Банк» з вимогою про повернення грошових коштів, проте кошти повернуто не було.

У лютому 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з ПАТ «Дельта Банк» коштів у розмірі 13 806,19 доларів США, з яких 13 716 доларів США - сума основного неповерненого банківського вкладу; 90,19 доларів США - сума несплачених відсотків.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк"», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

В подальшому, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 жовтня 2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу.

У газеті Голос України № 187 (6191) 08.10.2015 надруковано оголошення про початок процедури ліквідації Банку та початок приймання вимог кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування оголошення.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2015 стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь позивача грошові кошти в сумі 101 600,13 грн. Зазначене судове рішення набрало законної сили 01.12.2015. Печерським районним судом міста Києва 14 січня 2016 року видано виконавчий лист.

Позивач 22.02.2016 звернувся до Уповноваженої особи із заявою про включення до реєстру кредиторів. Листом від 24.02.2016 № 05-3244592 начальник відділу забезпечення клієнтської підтримки Управління з розвитку комунікацій та після продажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки ПАТ «Дельта Банк» Сичевська Ю. К. повідомила позивача, що кредитори мали можливість заявляти свої вимоги з 08.10.2015 по 09.11.2015. Проте, оскільки ОСОБА_6 не заявив до банку свої кредиторські вимоги у встановлені законом строки, банк не має правових підстав для задоволення вказаних вимог.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що заява позивача про включення до реєстру вимог кредиторів розглянута не була.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Приписами статті 49 Закону № 4452-VI обумовлено, що фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

За такого правового врегулювання вбачається, що порушення кредитором установленого законодавством 30-ти денного строку для звернення з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку.

Аналогічну правову позицію було висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 07 грудня 2016 року по справі №803/3528/15 (головуючий суддя - Смокович М.І.).

Як зазначалося, у газеті Голос України № 187 (6191) 08.10.2015 надруковано оголошення про початок процедури ліквідації Банку та початок приймання вимог кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування оголошення (а.с. 37). Тобто Фондом дотримано порядок оповіщення кредиторів про ліквідацію банку, а тому останні були вправі до 08.11.2015 звернутися за адресою, вказаною у наведеному вище оголошенні щодо визнання їх кредиторами банку.

Не був позбавлений такого права і позивач. Звернення до Печерського районного суду міста Києва із позовом про стягнення з банку коштів вкладу, не позбавляло його права подати у період з 08.10.2015 по 08.11.2015 заяву про визнання його кредитором ПАТ «Дельта Банк» на ці суми вкладу.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2015, на підставі якого позивач просив визнати його кредитором ПАТ «Дельта Банк», набрало законної сили 01.12.2015, проте заяву про визнання кредитором позивач подав більш як через півтора місяці - 22.01.2016.

Наведені обставини дають апеляційному суду підстави для висновку, що строк звернення позивача із заявою про визнання його кредитором ПАТ «Дельта Банк» не може бути поновлено, а отже Фонд правомірно не включив грошові вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк».

Отже, суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко

Повний текст постанови складений 29.01.2018.