Рішення № 71852777, 24.01.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2129/17

24 січня 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Прокоп'юк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Тернопільській області від 01.09.2017 №0006671403.

На обґрунтування позову посилається на те, що аналіз приписів пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у взаємозв'язку з нормами розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, надає підстави для висновку, що наявність підклеєного у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) платника податків фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій є фактом здійснення обліку готівки у КОРО. Натомість щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у КОРО за наявності у ній відповідних розрахункових документів не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, їх неоприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду на 11 січня 2018 року.

У судовому засіданні 11 січня 2018 року в адміністративній справі оголошено перерву до 24 січня 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у запереченні проти позову та пояснив, що Головного управління ДФС в Тернопільській області від 01.09.2017 №0006671403, яким до позивача застосовані фінансові санкції у загальній сумі 10 000 грн., прийнято за висновками належним чином проведеної перевірки готелю «Акант», що належить позивачу. Перевіркою встановлено порушення п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 № 637, не оприбуткування готівкових коштів у сумі 2 000 грн., отриманих за реалізовані товари, послуги у повній сумі їх надходження в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій. Оскільки позивач проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, оприбуткуванням готівки вважається здійснення обліку зазначених коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій. Зміст процедури оприбуткування коштів, згідно з нормами Положення № 637 полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку та вклеюванні до КОРО фіскальних звітних чеків РРО, а також у своєчасному здійсненні записів про рух готівки та суми розрахунків у КОРО на підставі Z-звітів. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95). Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини:

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Тернопільській області від 16.08.2017 року №1520 проведена фактична перевірка готелю «Акант» ФОП ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 22.08.2017 року №0224/19/00/1403/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено неоприбуткування у розділу II Книги обліку розрахункових операцій №3000145852р/1 від 22.07.2015 року (далі - КОРО) готівкових коштів на загальну суму 2 000 грн. на підставі фіскальних звітних чеків від 21.12.2015 №164 та від 22.12.2015 №165.

За розглядом акта перевірки ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято ППР від 01.09.2017 року №0006671403, згідно з яким до ФОП ОСОБА_3 застосована штрафна (фінансова) санкція на суму 10 000 грн. (2000 грн. х 5) - за неоприбуткування готівкових коштів у КОРО.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головного управління ДФС у Тернопільській області, позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.11.2017 №15367/8/99-99-11-0-01-25 податкове повідомлення - рішення від 01.09.2017 року №0006671403 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Зазначені рішення суб'єкта владних повноважень стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_3 до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення).

Пунктом 1.2 Положення визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).

Згідно з п. 2.2 Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з пунктом 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци 2, 3 пункту 2.6 Положення).

З системного аналізу правових норм вбачається, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 1.2 Положення, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу, облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Водночас суд зазначає, що в спірному випадку не внесення даних про розрахункові операції до книги обліку розрахункових операцій, не є порушенням п. 2.6. глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не оприбуткування готівки, а лише свідчить про порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, оскільки об'єктивною стороною такого правопорушення як неоприбуткування готівки є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням фіскальних чеків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки.

Так, в матеріалах справи (а. с. 16) наявна копія сторінки книги обліку доходів і витрат в якій підлеєно фіскальні звітні чеки №164 від 21.12.2015 на суму 1 000 грн. та №165 від 22.12.2015 на суму 1 000 грн.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає порушень з боку позивача щодо оприбуткування готівки, оскільки позивач фактично відобразив у книзі ОРО повні дані щодо оприбуткування готівки відповідно до фактично проведених операцій та фактичних даних, підтверджених залученими до справи документами, що свідчить про відсутність порушення у вигляді не оприбуткування готівки, а відтак відповідач не довів законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів, які б вказували саме на порушення ФОП ОСОБА_3 норм з регулювання обігу готівки, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби в Тернопільській області від 01.09.2017 року за № НОМЕР_2.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції № 0.0.913686653.1 від 12.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 січня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.