Рішення № 71852564, 26.01.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6846/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 6834,82грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 6834,82грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 узгодженої сими податкової заборгованості у загальному розмірі 6834,82грн.

Ухвалою суду від 27.12.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №815/6846/17 за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 6834,82грн. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано позивачу надати відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву разом із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу надати протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не надано, незважаючи на те, що Ухвалу суду 27.12.2017р. отримано 17.01.2018р., про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а також Витяг з офіційного сайту «Укрпошта» від 26.01.2018р.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, розгляд даної адміністративної справи судом здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 05.06.2000р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис №25340010001000610, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2

Судом з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 на обліку перебуває в Комінтернівській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Іванівське відділення) з 05.06.2000р. за №4..99, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про взяття на облік платника податків від 05.01.2017р. №1715141400004.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2013р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Березівської МДПІ із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, у якій платником податку самостійно обрано ІІ групу оподаткування єдиного податку, та ставку єдиного податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016рік" від 25 грудня 2015року №928-VIII, з 1 січня 2016року мінімальний розмір заробітної плати в місячному розмірі становить - 1378грн.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017рік" 21 грудня 2016року №1801-VIII, з 1 січня 2017року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач - ФОП ОСОБА_1 у 2016р. повинен був сплачувати єдиний податок з доходів фізичних осіб у сумі 275,60грн., а у 2017р. - у сумі 640грн.

Проте, заборгованість по єдиному податку у законодавчо визначеному порядку та строки самостійно ФОП ОСОБА_1 сплачена не була, у зв'язку з чим, та з урахуванням наявної переплати у сумі 127,90грн., за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку за період з листопада 2016р. по жовтень 2017р. у загальному розмірі 6823,30грн.

Також, судом встановлено, що 07.06.2017р. ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №41655-15 щодо визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у загальному розмірі 11,52грн., котре 23.08.2017р. було отримано відповідачем, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом з'ясовано, що за відповідачем - ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 6834,82грн. (6823,30грн. + 11,52грн.).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.291.2, 291.4 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Згідно з п.п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п.300.1 ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно з п.122.1 ст.122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також, згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Іванівське відділення) 22.12.2016р. винесено податкову вимогу №3117-17 на суму 423,30грн., котра 22.12.2016р. була отримана відповідачем - ФОП ОСОБА_1, про що свідчить його особистий підпис на корінці вказаної податкової вимоги.

Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної означеною податковою вимогою суми податкового боргу, чи її оскарження, суду не надано.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 6834,82грн.

Керуючись п.4 ч.1 ст.263, ст.ст.72-76, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 6834,82грн., задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67240, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) в дохід Державного бюджету України на користь Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) заборгованість у загальному розмірі 6834(шість тисяч вісімсот тридцять чотири)грн. 82коп., з яких:

- 6823 (шість тисяч вісімсот двадцять три)грн. 30коп. - єдиний податок з фізичних осіб (р/р №31413699700202, код 18050400, до УДКСУ в Іванівському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 37801601);

- 11 (одинадцять)грн. 52коп. - податок на нерухоме майно (р/р №31417617700202, код 18010200, до УДКСУ в Іванівському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 37801601).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.