Ухвала суду № 71852481, 23.01.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

23 січня 2018 року м. Рівне №817/3305/15Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник Вінничук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління Міністерства Внутрішніх Справ України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку, щодо порушення кримінальної справи, наказів про звільнення з органів внутрішніх справ,В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів начальника УМВС України в Рівненській області Голомши Я.Я. №60 від 10.02.2009 та №21о/с від 10.02.2009 про звільнення з органів внутрішніх справ та поновлення на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу автотехнічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВСУ в Рівненській області.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду з позовом.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.

На момент звернення позивача до суду діяв Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції Закону №484-VІІІ від 22.05.2015.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду на момент звернення позивача з позовом регулювалися ст. 99 КАС України, в редакції Закону №484-VІІІ від 22.05.2015.

Так, відповідно до вимог ч.1 вищенаведеної статті КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, в редакції Закону №484-VІІІ від 22.05.2015, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.99 КАС України, в редакції Закону №484-VІІІ від 22.05.2015, встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Норми аналогічного змісту містяться в КАС України, в редакції від 15.12.2017.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 05.11.2015 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до УМВС України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів начальника УМВС України в Рівненській області №60 від 10.02.2009 та №21 о/с від 10.02.2009 про звільнення з органів внутрішніх справ та поновлення на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу автотехнічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України в Рівненській області.

Наказом управління МВС України в Рівненській області від 10.02.2009 №23 о/с "По особовому складу" згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил (з поставленням на військовий облік) за пунктом 66 (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу підполковника міліції ОСОБА_1 - старшого інспектора з особових доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС, 12.02.2009 (а.с.34 т.1).

З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 12.02.2009, відповідно до розписки від 12.02.2009 за підписом ОСОБА_1 в якій вказано, що він отримав трудову книжку НОМЕР_1 від 18.07.1988, військовий квиток НОМЕР_2 та витяг з наказу УМВС № 21 о/с від 10.02.2009 (а.с.35 т.1).

Пунктом 1 наказу управління МВС України в Рівненській області від 10.02.2009 №60 "Про надзвичайну подію за участю підполковника міліції ОСОБА_1." за порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ, скоєння вчинку, що підпадає під ознаки злочину і дискредитує звання начальницького складу ОВС України, втрату честі та гідності правоохоронця, грубе порушення службової Дисципліни яке виразилось у неділових стосунках з цивільною особою старшого інспектора з особових доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено (а.с.36-38 т.1).

Позивач ознайомлений з даним наказом 12.02.2009, що підтверджується його підписом на наказі та вказано, що він не згідний з п.1 вказаного наказу (а.с.38 т.1).

В судовому засіданні позивач вказував, що розписка від 12.02.2009 про отримання наказу від 10.02.2009 №21 о/с та напис про отримання наказу №60 від 10.02.2009 здійснено не ним, у зв'язку з чим у справі було призначено почеркознавчу експертизу.

05.10.2017 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшов висновок експерта №1.1-190/17 від 07.09.2017 (а.с.114-122 т.2), в якому зазначено, що рукописні записи цифрового складу "12.02.2009р." в Наказі Управління МВС України в Рівненській області від 10.02.2009 року №60 - виконані ОСОБА_1; рукописні записи цифрового складу "12.02.2009" в розписці від 12.02.2009 року - виконані ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зі спірними наказами позивач був ознайомлений 12.02.2009.

Крім того, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 у справі №817/3305/15 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2016 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 скасовано та направлено справу №817/3305/15 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Житомирський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 22.08.2016 зазначає, що залишаючи позов в цій частині без розгляду, суд першої інстанції не визначив, коли розпочався для позивача перебіг строку звернення до суду і коли сплинув. Крім того, встановивши, що трудову книжку, копію наказу та військовий квиток позивач отримав 12.02.2009, та враховуючи, що цього дня позивач перебував під вартою, а також протягом дня доставлявся в міську лікарню, суду належало зажадати від відповідача подати суду докази , - де вручались позивачу згадані документи, яка посадова особа була уповноважена виконати цей обов'язок і чи надавався слідчим у справі дозвіл уповноваженій посадовій особі для відвідування позивача в слідчому ізоляторі, чи мало місце і в який час таке відвідування згідно реєстраційним записам журналу. У справі також відсутні дані щодо тривалості перебування позивача під вартою.

Усуваючи недоліки викладені в ухвалі Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2016 суд зазначає наступне.

Згідно з даними акта про відбирання на знищення і знищення справ від 23.10.2015 наглядова справа з матеріалами службового розслідування №23-09 по факту порушення кримінальної справи №70/07-09 стосовно інспектора УДАІ ОСОБА_1, дати справи 28.01.2009 - 13.02.2009 знищена (а.с.188-190 т.1).

Рівненський слідчий ізолятор управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 116) листом від 28.09.2016 №50/05/4893 повідомив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Рівненського слідчого ізолятора доставлений 20.02.2016 і на час вручення йому трудової книжки та ознайомлення його з наказом про звільнення, а саме 12.02.2009 у Рівненському слідчому ізоляторі не перебував. Одночасно повідомляють, що у особовій архівній справі відсутні відомості про вилучення в подальшому у ОСОБА_1 трудової книжки та інших документів (а.с.209 т.1).

Листом від 24.10.2016 №47/02/42 Ізолятор тимчасового тримання №1 ГУ Національної поліції в Рівненській області (33000, м. Рівне, вул. Пушкіна, 4) повідомив, що журнал реєстрації виведення з камер затриманих і взятих під варту осіб зберігається 3 роки, у зв'язку з чим немає можливості надати інформацію чи уповноважена посадова особа УМВС України в Рівненській області відвідувала ОСОБА_1 в ізоляторі тимчасового тримання рівненського МВ УМВС в Рівненській області (а.с.232 т.1).

Листом від 17.11.2017 №291/02/42/2017 Ізолятор тимчасового тримання №1 ГУ Національної поліції в Рівненській області повідомив, що надати суду відомості чи мало місце 12.02.2009 року відвідування ОСОБА_1 в ізоляторі тимчасового тримання Рівненського МВ УМВС уповноваженою посадовою особою УМВС України в Рівненській області згідно з записами реєстраційного журналу (в межах кримінальної справи №70/07-09 ЄРДР 4215180010000122) не представляється можливим оскільки терміни зберігання журналу реєстрації виведення з камер затриманих та осіб, узятих під варту минув та він знищений у встановленому порядку (а.с.151 т.2).

Прокуратура Рівненської області листом від 20.11.2017 №17-1541вих-17 повідомила, що слідчим в ході здійснення розслідування кримінальної справи №70/07-09 11.02.2009 надано дозвіл, в порядку ст.162 КПК України (в редакції 1960 року) на відвідування ОСОБА_1 в ІТТ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області (а.с.156 т.2).

Крім того, прокуратурою Рівненської області надано лист в від 11.02.2009 №70/07-09 в якому зазначено, що в її провадженні знаходиться кримінальна справа №70/07-09 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. У зв'язку із службовою необхідністю, не заперечую проти відвідування обвинуваченого ОСОБА_1, який знаходиться в ІТТ Рівненського МВ УМВС в Рівненській області, помічником начальника-начальником сектору кадрового забезпечення УДАІ УМВСУ в Рівненській області ОСОБА_4 (а.с.182 т.2).

У листі від 27.09.2016 №244/26/01-2016 управління кадрового забезпечення ГУ Національної поліції в Рівненській області повідомляє, що станом на 12.02.2009 майор міліції ОСОБА_4 (10.08.1972 р.н.) працював на посаді помічником начальника-начальником сектору кадрового забезпечення УДАІ УМВСУ в Рівненській області; звільнений з ОВС наказом УМВС від 29.09.2011 №192 о/с (а.с.204-205 т.1).

Таким чином, судом встановлено, що уповноваженій особі відповідача надавався дозвіл на відвідування ОСОБА_1 під час перебування його під вартою в ІТТ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, а саме такий дозвіл надавався помічнику начальника-начальнику сектору кадрового забезпечення УДАІ УМВСУ в Рівненській області ОСОБА_4 Встановити чи мало місце і в який час таке відвідування відбулося згідно з реєстраційними записами журналу не можливо, оскільки такі журнали знищенні у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявними в матеріалами справи доказами.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у відповідності до ст.155 КПК України було затримано 28.01.2009. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2009 продовжено строк затримання під вартою ОСОБА_1 до п'ятнадцяти діб. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 12.02.2009 ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу взяття під варту, з утриманням у слідчому ізоляторі міста Рівне (а.с.20-22 т.1).

Згідно з листа прокуратури Рівненської області від 24.11.2017 №17-1471вих-17 ОСОБА_1 27.03.2009 звільнено з Рівненського слідчого ізолятора і відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд (а.с.201 т.2).

Відповідно до епікризу Рівненської центральної міської лікарні ОСОБА_1 доставлений БШД в ПДВ ЦМЛ 12.02.2009 в 18год. 15хв. та виписаний 20.02.2009 (а.с.128-129 т.1).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975).

Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з 12.02.2009 позивачу було достовірно відомо про наявність обставин, які на його думку, можуть свідчити про порушення прав, свобод чи інтересів, та як наслідок, саме з даного моменту у позивача виникла можливість реалізувати встановлене законом право на їх захист, у т.ч. шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Як встановлено з матеріалів справи, позивача звільнено з Рівненського слідчого ізолятора 27.03.2009, а звернувся до суду з даним позовом 05.11.2015, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на адміністративному позові.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було пропущено встановлений законодавством строк звернення до суду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

Згідно ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду із даним позовом.

Будь-яких доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем не повідомлено, а судом в ході судового розгляду не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає задоволенню, а позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання відповідача задовольнити.

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала проголошена 18.01.2018.

Повна ухвала складена 29.01.2018.

Суддя Жуковська Л.А.