Рішення № 71852477, 29.01.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5798/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі позовну заяву ОСОБА_4 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Тураєва Юрія Володимировича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_7, Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР про визнання протиправним та скасування рішення №36609477 від 14.08.2017 року та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_4 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Тураєва Юрія Володимировича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_7, Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР про визнання протиправним та скасування рішення №36609477 від 14.08.2017 року та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 13.11.2017 року Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху.

17.11.2017 року (вхід. № 31571/17) на виконання ухвали позивач надав до суду квитанції про сплату судового збору, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 21.11.2017 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі.

28.11.2017 року (вх. ЕП/4780/17) відповідачем Держаним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєвим Ю.В. подано до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою від 29.11.2017 року Одеським окружним адміністративним судом зупинено провадження у справі за клопотанням представника позивача для ознайомлення з матеріалами справи.

29.11.2017 року (вх. № 32821/17) представником позивача подано до канцелярії суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.12.2017 року (вх. № 33774/17) представником третьої особи ОСОБА_7 подано до канцелярії клопотання про закриття провадження по справі.

07.12.2017 року провадження по справі № 815/5798/17 поновлено.

В судовому засіданні 07.12.2017 року представником третьої особи ОСОБА_7, надано клопотання про визнання доказів неналежними.

Ухвалою від 07.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_7 про закриття провадження по справі відмовлено.

Ухвалою від 07.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_7, про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою від 07.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом витребувано у Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР письмові докази, а також зупинено провадження у справі.

07.12.2017 року (вх. № ЕП/4948/17) представником відповідача Білгород-Дністровської районної державної адміністрації подано до канцелярії суду письмові пояснення.

19.12.2017 року (вх. № 35422/17) представником позивача подано до канцелярії клопотання про відкладення розгляду справи.

19.12.2017 року (вх. 35481/17) представником третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР подано до канцелярії суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

20.12.2017 року (вх. № 35561/17) представником третьої особи ОСОБА_7 подано до канцелярії суду заяву про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи та отримати (зробити) копії необхідних документів.

21.12.2017 року (вх. № 35686/17) третьою особою Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту ОМР подано до канцелярії суду скан-копії документів з реєстраційної справи № 1326587251101.

21.12.2017 року (вх. № 35687/17) начальником відділу документального та інформаційного забезпечення управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР подано до канцелярії суду довідку про відсутність в архіві управління запитуваної судом реєстраційної справи.

21.12.2017 року провадження по справі № 815/5798/17 поновлено.

Ухвалою від 21.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

22.12.2017 року (вх. № 35799/17) представником Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області подано до канцелярії суду письмові пояснення по справі.

10.01.2018 року (вх. № 573/18) представником управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР подано до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

10.01.2018 року (вх. № 574/18) представником управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР подано до канцелярії суду письмові пояснення по справі

15.01.2018 року (вх. № 852/18) представником третьої особи ОСОБА_7 подано до канцелярії суду письмові пояснення з додатками.

15.01.2018 року (вх. № ЕП/188/18) відповідачем Держаним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєвим Ю.В. подано до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

17.01.2018 року (вх. № ЕП/261/18) представником Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву.

17.01.2017 року провадження по справі № 815/5798/17 поновлено.

В судовому засіданні 17.01.2017 року представником третьої особи ОСОБА_7 подане письмове клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 520/6422/17.

Ухвалою від 17.01.2018 року Одеським окружним адміністративним судом у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_7, про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою від 17.01.2018 року Одеським окружим адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2018 р. о 09 год. 20 хв.

17.01.2018 року (вх. № 1173/18) представником позивача подано до канцелярії суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

24.01.2018 року (вх. № 1975/18) представником третьої особи ОСОБА_7 подано до канцелярії суду заяву про отримання копії судового рішення наручно.

24.01.2018 року (вх. № 1976/18) представником позивача подано до канцелярії суду заяву про отримання копії судового рішення наручно.

В обґрунтування позову зазначено, що Державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Тураєвим Юрієм Володимировичем прийнято протиправне рішення (індексний номер: 36609477 від 14.08.2017 року) про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 номер запису про право власності: 21866008, дата, час державної реєстрації: 11.08.2017 року 16:29:47.

Відтак, без згоди співвласників та без укладення відповідного договору, всупереч вимог закону в серпні 2017 року ОСОБА_7 вчинив самовільний виділ частки в розмірі 1/3 у праві спільної часткової власності на вищезазначене домоволодіння в самостійну одиницю (житловий будинок), а відповідачі зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідне право власності 11.08.2017 року, номер запису про право власності: 21866008; на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36609477 від 14.08.2017 року.

Відповідач Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області проти задоволення позовних вимог заперечувала, та просила в їх задоволенні відмовити, посилаючись на письмові пояснення (т.1 а.с. 103-104) та відзив на позовну заяву (т.2 а.с. 2-3).

Другий відповідач Держаний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєв Ю.В. просив розгляд справи проводити за його відсутністю за наявними в матеріалах справи документами (т.1 а.с. 49).

Третя особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР просила розглянути справу за її відсутності, письмових пояснень до суду не направляла.

Третя особа ОСОБА_7 проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі в тому числі, посилаючись на обставини, викладені в письмових поясненнях (т.1 а.с. 233-236). В обґрунтування правової позиції зазначено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, підставою для реєстрації права власності ОСОБА_7 на майно є договір дарування № 572 від 20.04.2017 року та Висновок виділу від 03.08.2017 року, виданий ФОП ОСОБА_9 Так, за умови відсутності у позивача права власності на вказане майно, не підлягають задоволенню вимоги про скасування оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності після його виділу за третьою особою ОСОБА_7, оскільки вказані вимоги спрямовані на захист прав на майно, які в нього відсутні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної ОСОБА_4 ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що домоволодіння (об'єкт житлової нерухомості), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, є об'єктом права спільної часткової власності.

Як зазначено в позовній заяві, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.09.2006 року у справі № 2-4968/2006, ОСОБА_4 є власником частки в розмірі 1/6 у праві спільної власності на зазначений будинок. Крім того, позивачу на праві власності належить частка у розмірі 1/6 у праві спільної часткової власності на зазначений будинок за договором купівлі-продажу від ОСОБА_10

Власником іншої частки вказаного домоволодіння в розмірі 1/3 був ОСОБА_7, з яким ОСОБА_11 20.04.2017 року уклала договір дарування № 572 (т.1 а.с. 121-122).

Так, 11.08.2017 року ОСОБА_7 подано до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомості - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 є договір дарування, серія та номер: 572, виданий 20.04.2017 року, видавник: ОСОБА_12, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу (т.1 а.с. 121-122), Висновок щодо виділу, серія та номер: б/н, виданий 03.08.2017 року, видавник: ФОП ОСОБА_9 (а.с. 119-120).

На підставі вказаної заяви та доданих до неї документів, державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, 14.08.2017 року проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_7 (Рішення № 36609477 від 14.08.2017 року, номер запису 21866008) (а.с. 126).

Згідно п. 2, 3 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Заявником може буди: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна на момент звернення ОСОБА_7 до Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Тураєва Ю.В. визначав Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 20 вказаного Порядку, у разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об'єкту нерухомого майна, об'єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

Згідно п. 54 вказаного Порядку, для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об'єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення); технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Відповідно п. 55 вказаного Порядку, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об'єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об'єднання майна, що перебуває у спільній власності.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно ч.4 ст.24 вищевказаного Закону відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених вище, заборонена.

Під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права (пункт 35 Порядку №868).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 11.08.2017 року звернувся до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомості - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3

До заяви заявником додано договір дарування, серія та номер: 572, виданий 20.04.2017 року, видавник: ОСОБА_12, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу (т.1 а.с. 121-122), Висновок щодо виділу, серія та номер: б/н, виданий 03.08.2017 року, видавник: ФОП ОСОБА_9 (т.1 а.с. 119-120).

На підставі вказаної заяви та доданих до неї документів, державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, 14.08.2017 року проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_7 (Рішення № 36609477 від 14.08.2017 року, номер запису 21866008) (т.1 а.с. 126).

Відповідно п. 36 Порядку №868 зазначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи визначені цим Порядком.

В переліку документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, згідно з п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №868, передбачено укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Таким чином документом, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права ОСОБА_7 на нерухоме майно є договір дарування, серія та номер: 572, виданий 20.04.2017 року, видавник: ОСОБА_12, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу (т.1 а.с. 121-122) та документом в даному випадку є висновок щодо технічної можливості виділу частини домоволодіння з надвірними спорудами в окремий об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Ахматової Анни, буд. 28. На момент вчинення реєстраційних дій та на момент розгляду справи у суді зазначені договір та висновок у встановленому законодавством порядку не скасовані.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_7 та документів, поданих для державної реєстрації прав державним реєстратором прав на нерухоме майно 14.08.2017 року прийнято рішення № 36609477 про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с. 61).

Суд вважає, що державним реєстратором під час проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_7 на вказане нерухоме майно, дотримано вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17 жовтня 2013 року № 868, та вимог Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 жовтня 2011 року №1141, відтак позовні вимоги ОСОБА_4 є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС Україн, Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У контексті наведених законодавчих приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Тобто, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо порушують права, свободи або інтереси позивача та породжують для нього права чи обов'язки. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права та інтереси особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

За змістом ч. 1 ст. 55 Конституції України, п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Аналізуючи вищенаведені норми та висновок Конституційного Суду України, вбачається, що під час розгляду справи суд повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача, а також встановити обов'язок органу влади вчинити певну дію.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що підставою для звернення до суду слугували порушення на думку позивача його прав, інтересів у зв'язку з винесенням державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Тураєвим Ю.В. рішення від 14.08.2017 року № 36609477 про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_7 на житловий будинок за адресою: м. АДРЕСА_5 номер запису про право власності: 21866008 від 11.08.2017 року яке безпосередньо як не порушують прав, свобод чи інтересів позивача, так і не породжують для нього жодних прав та обов'язків.

В свою чергу, обґрунтування та доводи позивача спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для задоволення позовної заяви шляхом визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Тураєва Юрія Володимировича індексний номер: 36609477 від 14.08.2017 року про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_7 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 номер запису про право власності: 21866008, дата, час державної реєстрації: 11.08.2017р. 16:29:47 та зобов'язання Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_7 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності: номер запису про право власності: 21866008; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36609477 від 14.08.2017р.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем не стягується за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_6; РНОКПП НОМЕР_1) до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (місцезнаходження: 67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вулиця Грецька, будинок 24; код ЄДРПОУ 04056813), Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Тураєва Юрія Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_8; код ЄДРПОУ Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області 04056813), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_7; РНОКПП НОМЕР_2), Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ Юридичного департаменту ОМР 26302537) про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Тураєва Юрія Володимировича індексний номер: 36609477 від 14.08.2017 року про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_7 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 номер запису про право власності: 21866008, дата, час державної реєстрації: 11.08.2017р. 16:29:47 та зобов'язання Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_7 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності: номер запису про право власності: 21866008; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36609477 від 14.08.2017р.- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.