Рішення № 71852272, 29.01.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2018 року

м. Рівне

№817/1557/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Житлово-комунального підприємства "Покровське"

до

Головного управління ДФС у Рівненській області

скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Житлово-комунальне підприємство «Покровське» (далі – позивач, ЖКП «Покровське») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області(далі - відповідач), в якому просило суд скасувати рішення №0002051305 від 26.07.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог ЖКП «Покровське» зазначило, що при розрахунку пені відповідачем допущено помилку, яка виразилася в тому, що за основу розрахунку взятий розмір нарахованого єдиного внеску і не взято до уваги, що частина такого нарахованого внеску сплачена позивачем в добровільному порядку. Вважає дії контролюючого органу по застосуванню штрафу та нарахуванні пені - неправомірними та такими, що порушують принцип пропорційності, передбачений п.8 ч.3 ст.2 КАС України. Таким чином, на думку позивача, розмір штрафних санкцій визначений неправомірно, а тому просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав письмове заперечення проти позову від 27.11.2017 та, зокрема, зазначив, що рішення №0002051305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є таким, що прийнято на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, зазначив, що позивачем у позовній заяві не наведено жодної правової підстави для визнання протиправним та скасування такого рішення. З підстав наведених у запереченнях на позовну заяву, Головне управління ДФС у Рівненській області зазначило, що даний позов є необґрунтований, та таким, що не підлягає до задоволення.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник позивача просив розгляд вказаної справи провести в порядку письмового провадження.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з огляду на наступне.

26.07.2017 заступник начальника Головного управління ДФС у Рівненській області прийняв рішення №0002051305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та вирішив застосувати штраф у розмірі 58 520,92грн. за період з 21.02.2017 по 18.07.2017, та нарахувати пеню у розмірі 8536,54грн. (далі - рішення №0002051305 від 26.07.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені).

Вказане рішення надіслане на адресу позивача 27.07.2017, та вручене 28.07.2017, відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із скаргою до ДФС, яка рішенням від 13.09.2017 №20392/6/99-99-11-02-02-25 рішення №0002051305 від 26.07.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені – залишила без змін, а скаргу ЖКП «Покровське» від 09.08.2017№666 – без задоволення.

Вважаючи протиправним рішення №0002051305 від 26.07.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені – позивач звернувся із захистом до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі – Закон України від 08.07.2010 № 2464).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п.1 ч.1 ст.4 цього Закону).

Згідно з пунктів 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464 передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 9 вказаного Закону встановлений порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй (п. 8 ст. 9).

Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. п. 1 п. 10 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 11 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464).

Частиною 12 ст.9 цього Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст.1 Закону України від 08.07.2010 №2464, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.13 Закону України від 08.07.2010 №2464, органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (ч.1 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464).

Так, у ч. 10 ст.25 цього Закону визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до п.2 ч.11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (ч. 14 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464).

Пунктом 1 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, передбачено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди (пп.2 п.1 розділу VII Інструкції ).

Так, судом встановлено, що ЖКП «Покровське» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розумінні Закону України від 08.07.2010 № 2464.

З аналізу вищенаведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для прийняття рішення про нарахування штрафних санкцій є встановлення факту, на підставі даних інформаційної системи, несвоєчасної сплату єдиного внеску ЖКП «Покровське».

Оскільки, згідно з інформаційних даних, контролюючим органом встановлено, що позивачем з порушенням законодавчо встановлених строків здійснено сплату єдиного внеску, то Головним управлінням ДФС у Рівненській області правомірно прийнято рішенням №0002051305 від 26.07.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, яким за період з 21.02.2017 до 18.07.2017, застосовано штраф у розмірі 58 520,92грн., та на суму недоїмки нараховано пеню у розмірі 0,1% суми недоїмки, у розмірі 8536,54грн.

Зазначене рішення у відповідності до ч. 14 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464 надіслано платнику ЖКП «Покровське».

Твердження позивача в адміністративному позові на те, що при розрахунку пені відповідачем допущено помилку, яка виразилася в тому, що за основу розрахунку взятий розмір нарахованого єдиного внеску і не взято до уваги, що частина такого нарахованого внеску сплачена позивачем в добровільному порядку – відхиляються судом, оскільки не обґрунтоване жодними доказами, та є безпідставним.

Інших доводів щодо протиправності рішення №0002051305 від 26.07.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - позивачем у позові не наведено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Рівненській області №0002051305 від 26.07.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - є такими, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений Законом України від 08.07.2010 №2464 та Інструкцією.

Відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення – у суду відсутні.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень повністю обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача не правомірні, не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, підстави для стягнення судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Житлово-комунального підприємства «Покровське» (вул. Гребінки, 8-а, м. Рівне, 33000, код 31479172) до Головного управління ДФС у Рівненській (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код 39394217) області про скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зозуля Д.П.