Ухвала суду № 71852228, 29.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 січня 2018 року

№ 813/79/18

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до товариства з додатковою відповідальністю «Оріон» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

04.01.2018 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до товариства з додатковою відповідальністю «Оріон» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за грудень 2017 року в сумі 266,10 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду № 813/79/18 від 05.01.2018 цю позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1600 гривень. Копія ухвали вручена позивачу 11.01.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В межах строку, наданого судом для усунення недоліків позовної заяви, Миколаївське об’єднане управління Пенсійного фонду України на виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду № 813/79/18 від 05.01.2018 подало клопотання про відстрочення сплати судового збору від 16.01.2018 № 368/07-11 (вх. № 1808 від 23.01.2018). В клопотанні заявник зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв’язку відсутністю коштів, призначених на цю мету. Посилається на те, що Кабінетом Міністрів України не затверджено бюджет Пенсійного фонду на 2018 рік та не встановлено бюджетне призначення для сплати судового збору органами Пенсійного фонду України.

Суддя розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору та керується таким:

статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII (далі – Закон № 3674-VI) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини першої цієї статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутністю коштів для сплати судового збору, яке зумовлене тим, що станом на дату звернення до суду не затверджено бюджет Пенсійного фонду на 2018 рік, а також не встановлено бюджетного призначення для сплати судового збору органами Пенсійного фонду України.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № № 3674-VI «Про судовий збір» судам роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суддя враховує те, що до 14.12.2017 включно Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». Починаючи з 15.12.2017 Пенсійний фонд України та його органи виключені із встановленого Законом переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору. Запровадження таких законодавчих змін мало на меті застосування єдиного підходу по відношенню до всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, фондів соціального страхування, про що зазначено у висновку Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Суддя також врахує і те, що наведені заявником обставини (незатвердження бюджету Фонду, відсутність асигнувань) є тимчасовими та зміняться найближчим часом. Тому заявник зможе реалізувати свої повноваження на звернення до суду у встановлений Законом спосіб після затвердження його бюджету та виділення відповідних асигнувань на сплату судового збору.

В клопотанні заявник посилається на те, що звернення до суду з позовною заявою спричинено необхідністю стягнення заборгованості в судовому порядку, оскільки підприємство має значну заборгованість та не сплачує витрат та виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в добровільному порядку. З цього приводу суддя зазначає, що позивач заявив вимоги про стягнення з ТОВ «Оріон» 266,10 грн. – заборгованість за один місяць (грудень 2017 року). При цьому мінімальна сума судового збору за подання позивачем позовної вимоги майнового характеру становить 1600 грн., а витрати позивача та суду на пересилання рекомендованої кореспонденції становлять в середньому 19 гривень за один поштовий конверт. Тому сума позовних вимог є співмірною з поштовими витратами на пересилку судової кореспонденції та суттєво меншою за мінімальну суму судового збору. За таких обставин суддя вважає дії позивача очевидно неефективними та беззмістовними з точки зору реалізації повноважень щодо наповнення бюджету Пенсійного Фонду України, а клопотання про відстрочення судового збору – явно необґрунтованим. Тому у задоволенні клопотання Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частин п’ятої, шостої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Строк на усунення недоліків позовної заяви сплив 22.01.2018. П’ятиденний строк на прийняття рішення щодо цієї позовної заяви обраховується з 23.01.2018 та спливає 29.01.2018 (останній день п’ятиденного строку припадає на вихідний день та переноситься на перший робочий день після вихідних). Станом на 29.01.2018 від позивача не надійшло доказів сплати судового збору, а підстав для відстрочення позивача від його сплати немає. Відтак, позовну заяву слід повернути позивачеві.

Керуючись ст.ст. 132, 133, 143, 166, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

відмовити в задоволенні клопотання Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про відстрочення сплати судового збору.

повернути позовну заяву Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до товариства з додатковою відповідальністю «Оріон» про стягнення заборгованості і додані до неї документи позивачеві.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п’ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.

Суддя Москаль Р.М.